Ще не вмерла Вкраїна наша і не вмре!
Молюсь за тебе, Україно,
І свої сили віддаю,
Щоб відродити із руїни
Наш дух і славу бойову.
Очистимо усі джерела,
Дніпро-Славутич оживе,
І заспіваєм: «Ще не вмерла
Вкраїна наша і не вмре!»
Микола Бакай
Майже 160 років тому, восени 1862 року, було написано вірш «Ще не вмерла Україна», автором якого був відомий етнограф, географ, поет – Павло Чубинський. Павло Чубинський – людина з непростою долею. Адже саме за цей вірш його було вислано до Архангельської губернії «за сочинение возмутительных песен и прокламаций и за вредное влияние на умы людей». Довгих сім років провів Павло Платонович на засланні, аж поки отримав можливість повернутися до України.
Через два роки, після першого виконання твору, у 1864, разом з іншими віршами «Ще не вмерла Україна» було надруковано в часописі «Мета». Саме тут його вперше прочитав майбутній автор музики, Михайло Вербицький. Так вірш було покладено на музику для гітари, а пізніше адаптовано його і для хору.
До речі, вперше прочитавши вірш «Ще не вмерла Україна», Михайло Вербицький вирішив, що автором твору є Тарас Григорович Шевченко. А першими, хто назвали вірш гімном були Леся Українка та Іван Франко у 1865 році. І тільки 22 січня 1918 року під час проголошення Четвертого універсалу Центральної Ради «Ще не вмерла Україна» було виконано як Державний гімн.
Державний Гімн України – один із головних державних символів України. Офіційна музична редакція Державного Гімну України була ухвалена Верховною Радою 15 січня 1992 року.
З нагоди цієї пам’ятної дати, у Полтавській гімназії № 21 відбулися заходи, присвячені вшануванню Державного Гімну України. Зокрема, уроки розпочалися з виконання Державного Гімну, а у класах були проведені виховні години та бесіди.
Діти з задоволенням послухали легенду про Гімн, познайомились із історією виникнення цієї урочистої пісні, учні розповідали вірші про державні символи України та переглянули презентацію на дану тему.
