Положення

Положення
про внутрішню систему
забезпечення якості освіти
у Полтавській гімназії № 21
Полтавської міської ради Полтавської області

1. Загальні положення
1.1. Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти в Потавській гімназії № 21(далі - Положення) розроблено відповідно до вимог частини третьої статті 41 Закону України «Про освіту», Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року, Статуту закладу освіти та інших нормативних документів.
1.2. Терміни та їх визначення, що вживаються в Положенні:

  • Положення – локально-правовий акт, що визначає основні правила організації, описує мету, структуру, взаємні обов'язки групи людей чи організацій, які об'єдналися для досягнення спільної мети;
  • Стратегія – довгостроковий, послідовний, конструктивний, раціональний, підкріплений ідеологією, стійкий до невизначеності умов середовища план, який супроводжується постійним аналізом та моніторингом в процесі його реалізації та спрямований з певною метою на досягнення успіху в кінцевому результаті;
  • Процедура – офіційно встановлений чи узвичаєний порядок здійснення, виконання або оформлення чого-небудь;
  • Механізм – комплексний процес, спосіб організації;
  • Критерії – вимоги для визначення або оцінки людини, предмета, явища (або: ознака, на підставі якої виробляється оцінка);
  • Правило – вимога для виконання якихось умов всіма учасниками якої-небудь дії;
  • Інструмент – засіб, спосіб для досягнення чогось;
  • Моніторинг якості освіти – система послідовних і систематичних заходів, що здійснюються з метою виявлення та відстеження тенденцій у розвитку якості освіти в країні, на окремих територіях, у закладах освіти (інших суб’єктах освітньої діяльності), встановлення відповідності фактичних результатів освітньої діяльності її заявленим цілям, а також оцінювання ступеня, напряму і причин відхилень від цілей;
  • Інклюзивне освітнє середовище – сукупність умов, способів і засобів їх реалізації для спільного навчання, виховання та розвитку здобувачів освіти з урахуванням їхніх потреб та можливостей;
  • Академічна доброчесність – сукупність етичних принципів та визначених законом правил, якими мають керуватися учасники освітнього процесу під час навчання, викладання та провадження наукової (творчої) діяльності з метою забезпечення довіри до результатів навчання та/або наукових (творчих) досягнень;
  • Академічний плагіат – оприлюднення (частково або повністю) наукових (творчих) результатів, отриманих іншими особами, як результатів власного дослідження (творчості) та/або відтворення опублікованих текстів (оприлюднених творів мистецтва) інших авторів без зазначення авторства;
  • Фабрикація – вигадування даних чи фактів, що використовуються в освітньому процесі;
  • Списування – виконання письмових робіт із залученням зовнішніх джерел інформації, крім дозволених для використання, зокрема під час оцінювання результатів навчання;
  • Обман – надання завідомо неправдивої інформації щодо власної освітньої діяльності чи організації освітнього процесу;
  • Хабарництво – надання (отримання) учасником освітнього процесу чи пропозиція щодо надання (отримання) коштів, майна, послуг, пільг чи будь-яких інших благ матеріального або нематеріального характеру з метою отримання неправомірної переваги в освітньому процесі;
  • Необ’єктивне оцінювання – свідоме завищення або заниження оцінки результатів навчання здобувачів освіти, несвоєчасні записи в класних журналах результатів оцінювання.

1.3. Колегіальним органом управління Полтавської гімназії № 21, який визначає, затверджує систему, стратегію та процедури внутрішнього забезпечення якості освіти є педагогічна рада;
1.4. Внутрішня система забезпечення якості освіти в закладі включає:

  • стратегію та процедури забезпечення якості освіти;
  • критерії, правила і процедури оцінювання здобувачів освіти;
  • критерії, правила і процедури оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників;
  • оприлюднені критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності керівних працівників закладу освіти;
  • забезпечення наявності інформаційних систем для ефективного управління закладом освіти;
  • створення в закладі освіти інклюзивного освітнього середовища, універсального дизайну та розумного пристосування;
  • систему та механізми забезпечення академічної доброчесності;

2. Зміст внутрішньої системи забезпечення якості освіти

2.1. Стратегія та процедура забезпечення якості освіти

Стратегія та процедура забезпечення якості освіти базується на наступних принципах:

  • відповідності Державним стандартам загальної середньої освіти;
  • відповідальності за забезпечення якості освіти та якості освітньої діяльності;
  • системності в управлінні якістю на всіх стадіях освітнього процесу;
  • здійснення обґрунтованого моніторингу якості;
  • готовністі суб’єкту освітньої діяльності до ефективних змін;
  • відкритості інформації на всіх етапах забезпечення якості та прозорості процедур системи забезпечення якості освітньої діяльності.

А також наступних принципах:

  • принцип процесного підходу, що розглядає діяльність закладу як сукупність освітніх процесів, які спрямовані на реалізацію визначених закладом стратегічних цілей, при цьому управління якістю освітніх послуг реалізується через функції планування, організації, мотивації та контролю;
  • принцип цілісності, який вимагає єдності впливів освітньої діяльності, їх підпорядкованості, визначеній меті якості освітнього процесу;
  • принцип безперервності, що свідчить про необхідність постійної реалізації суб’єктами освітньої діяльності на різних етапах процесу підготовки випускника закладу;
  • принцип розвитку, що виходить з необхідності вдосконалення якості освітнього процесу відповідно до зміни внутрішнього та зовнішнього середовища, аналізу даних та інформації про результативність освітньої діяльності;
  • принцип партнерства, що враховує взаємозалежність та взаємну зацікавленість суб’єктів освітнього процесу, відповідно до їх поточних та майбутніх потреб у досягненні високої якості освітнього процесу.

Стратегія (політика) та процедури забезпечення якості освіти передбачають здійснення таких процедур і заходів:
- удосконалення планування освітньої діяльності;
- підвищення якості знань здобувачів освіти;
- посилення кадрового потенціалу закладу освіти та підвищення кваліфікації педагогічних працівників;
- забезпечення наявності необхідних ресурсів для організації освітнього процесу та підтримки здобувачів освіти;
- розвиток інформаційних систем з метою підвищення ефективності управління освітнім процесом;
- забезпечення публічності інформації про діяльність закладу;
- створення системи запобігання та виявлення академічної недоброчесності в діяльності педагогічних працівників та здобувачів освіти.

Основними напрямками політики із забезпечення якості освітньої діяльності в закладі освіти є:

  • якість освіти;
  • рівень професійної компетентності педагогічних працівників і забезпечення їх вмотивованості до підвищення якості освітньої діяльності;
  • якість реалізації освітніх програм, вдосконалення змісту, форм та методів освітньої діяльності та підвищення рівня об’єктивності оцінювання.

Механізм функціонування системи забезпечення якості освіти в Полтавській гімназії № 21включає послідовну підготовку та практичну реалізацію наступних етапів управління:

  • планування (аналіз сучасного стану освітньої діяльності та освітнього процесу; визначення сильних сторін і проблем у розвитку; визначення пріоритетних цілей та розробка планів їх реалізації);
  • організацію (переформатування/створення організаційної структури для досягнення поставлених цілей; визначення, розподіл та розмежування повноважень із метою координування та взаємодії у процесі виконання завдань);
  • контроль (розробка процедур вимірювання та зіставлення отриманих результатів зі стандартами);
  • коригування (визначення та реалізація необхідних дій та заходів, націлених на стимулювання процесу досягнення максимальної відповідності стандартам).

Система контролю якості освітнього процесу в закладі включає:

  • Самооцінку ефективності діяльності із забезпечення якості;
  • Контроль якості результатів навчання та об’єктивності оцінювання;
  • Контроль якості реалізації навчальних (освітніх) програм.

Критеріями ефективності внутрішньої системи забезпечення якості освіти є:

  1. Досягнення здобувачів освіти, показники результатів їх навчання;
  2. Відповідність показників успішності здобувачів освіти результатам їх навчання на кожному рівні повної загальної середньої освіти під час державної підсумкової атестації, зовнішнього незалежного оцінювання;
  3. Якісний склад та ефективність роботи педагогічних працівників;
  4. Показник наявності освітніх, методичних і матеріально-технічних ресурсів для забезпечення якісного освітнього процесу.

2.2. Завдання внутрішньої системи забезпечення якості освіти:

  1. Створення безпечного і сучасного освітнього середовища на засадах рівності і недискримінації;
  2. Створення освітнього середовища, що мотивує учнів до оволодіння ключовими компетентностями, ведення здорового способу життя;
  3. Формування інклюзивного освітнього простору;
  4. Упровадження нового змісту освіти, прогресивних технологій навчання, використання моніторингу якості освіти;
  5. Забезпечення наявності необхідних ресурсів для організації освітнього процесу та підтримки здобувачів освіти;
  6. Створення системи запобігання та виявлення академічної недоброчесності в діяльності педагогічних працівників та здобувачів освіти;
  7. Побудова відкритої і справедливої системи оцінювання навчальних досягнень учнів;
  8. Наскрізне застосування інформаційно-комунікаційних технологій в освітньому процесі та управлінні закладом;
  9. Створення умов для максимальної самореалізації, інтелектуального, духовного та фізичного розвитку учнів;
  10. Оновлення методичної бази освітньої діяльності;
  11. Контроль за виконанням навчальних планів та освітньої програми, якістю знань, умінь і навичок учнів, розробка рекомендацій щодо їх покращення;
  12. Моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища закладу освіти;
  13. Створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників;
  14. Посилення кадрового потенціалу закладу та підвищення кваліфікації педагогічних працівників;
  15. Створення дієвої моделі адміністративно-громадського управління закладом.
  16. Розвиток інформаційних систем з метою підвищення ефективності управління освітнім процесом;
  17. Забезпечення публічності інформації про діяльність закладу.

2.3. Очікувані результати:

  1. Створення здорового і безпечного освітнього середовища, здорової атмосфери на засадах рівності, доброчесності, недискримінації;
  2. Забезпечення умов для здобуття сучасної, доступної та якісної освіти відповідно до вимог суспільства, запитів особистості й потреб держави;
  3. Оволодіння дітьми ключовими компетентностями, необхідними для успішної самореалізації у житті, навчанні та праці;
  4. Побудова системи оцінювання навчальних досягнень учнів – прозорої, відкритої, зрозумілої для всіх учасників освітнього процесу;
  5. Постійне підвищення рівня професійної компетентності педагогів (психолого-педагогічними знаннями та вміннями, володіння прийомами індивідуалізації навчання та виховання учнів);
  6. Застосування педагогічними працівниками освітніх технологій, спрямованих на формування ключових компетентностей;
  7. Застосування технологій роботи з дітьми з особливими освітніми потребами;
  8. Обізнаність учнів, працівників закладу з вимогами охорони праці, безпеки життєдіяльності, пожежної безпеки, правилами поведінки в умовах надзвичайних ситуацій і дотримання їх;
  9. Інформатизація самого освітнього процесу та управління закладом;
  10. Створення сприятливих умов для розумового, морального, емоційного і фізичного розвитку особистості, розвитку її здібностей, мислення і діяльності;
  11. Виховання патріота-громадянина із чітко визначеними життєвими орієнтирами;
  12. Формування і розвиток усебічно розвиненої особистості, здатної до критичного мислення, підготовленої до життя в громадянському суспільстві, здатної конкурувати на ринку праці;
  13. Удосконалення діяльності органів учнівського самоврядування;
  14. Дотримання в оформленні та облаштуванні приміщень закладу основних принципів (гнучкість дизайну, поділ навчальних кабінетів на осередки, відсутність надлишкового нагромадження, дотримання балансу у візуальній стимуляції, використання поверхні стін, наявність місць для відпочинку на перервах, облаштування місця для роботи і відпочинку педагогів);
  15. Удосконалення планування освітньої діяльності закладу, моніторинг поставлених цілей і завдань;
  16. Здійснення внутрішнього моніторингу, щорічного самооцінювання;
  17. Тісна співпраця з батьками, громадою і підтримка з їхнього боку.

3. Критерії, правила і процедури оцінювання здобувачів освіти

Оцінювання результатів навчання здійснюється відповідно до:

  • Орієнтовних вимог до контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів початкової школи, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 19 серпня 2016 року № 1009;
  • Методичних рекомендацій щодо оцінювання навчальних досягнень учнів першого класу Нової української школи від 20.08.2018 № 924;
  • Методичних рекомендацій щодо оцінювання навчальних досягнень учнів других класів, затверджених МОН України від 27.08.2019 № 1154
  • Критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти, затверджених наказом МОНмолодьспорт від 13.04.2011 року № 323

Критерії оцінювання навчальних досягнень реалізуються в нормах оцінок, які встановлюють чітке співвідношення між вимогами до знань, умінь і навичок, які оцінюються, та показником оцінки в балах.


ЗАГАЛЬНІ КРИТЕРІЇ
оцінювання навчальних досягнень учнів 3-4 класів

 

Рівні

навчальних досягнень

Бали

Загальні критерії

оцінювання навчальних досягнень учнів

І. Початковий

1

Учні засвоїли знання у формі окремих фактів, елементарних уявлень

2

Учні відтворюють незначну частину навчального матеріалу, володіють окремими видами умінь на рівні копіювання зразка виконання певної навчальної дії

3

Учні відтворюють незначну частину навчального матеріалу; з допомогою вчителя виконують елементарні завдання, потребують детального кількаразового їх пояснення

ІІ. Середній

4

Учні відтворюють частину навчального матеріалу у формі понять з допомогою вчителя, можуть повторити за зразком певну операцію, дію

5

Учні відтворюють основний навчальний матеріал з допомогою вчителя, здатні з помилками й неточностями дати визначення понять

6

Учні будують відповідь у засвоєній послідовності; виконують дії за зразком у подібній ситуації; самостійно працюють зі значною допомогою вчителя

ІІІ. Достатній

7

Учні володіють поняттями, відтворюють їх зміст, уміють наводити окремі власні приклади на підтвердження певних думок, частково контролюють власні навчальні дії

8

Учні вміють розпізнавати об'єкти, які визначаються засвоєними поняттями; під час відповіді можуть відтворити засвоєний зміст в іншій послідовності, не змінюючи логічних зв'язків; володіють вміннями на рівні застосування способу діяльності за аналогією; самостійні роботи виконують з незначною допомогою вчителя; відповідають логічно з окремими неточностями

9

Учні добре володіють вивченим матеріалом, застосовують знання в стандартних ситуаціях, володіють вміннями виконувати окремі етапи розв’язання проблеми і застосовують їх у співробітництві з учителем (частково-пошукова діяльність)

ІV. Високий

10

Учні володіють системою понять у межах, визначених навчальними програмами, встановлюють як внутрішньопонятійні, так і міжпонятійні зв’язки; вміють розпізнавати об’єкти, які охоплюються засвоєними поняттями різного рівня узагальнення; відповідь аргументують новими прикладами

11

Учні мають гнучкі знання в межах вимог навчальних програм, вміють застосовувати способи діяльності за аналогією і в нових ситуаціях

12

Учні мають системні, міцні знання в обсязі та в межах вимог навчальних програм, усвідомлено використовують їх у стандартних та нестандартних ситуаціях; самостійні роботи виконують під опосередкованим керівництвом; виконують творчі завдання


ЗАГАЛЬНІ КРИТЕРІЇ
оцінювання навчальних досягнень
учнів основної та старшої школи

Рівні

навчальних досягнень

Бали

Загальні критерії

оцінювання навчальних досягнень учнів

І. Початковий

1

Учні розрізняють об’єкти вивчення

2

Учні відтворюють незначну частину навчального матеріалу, мають нечіткі уявлення про об’єкт вивчення

3

Учні відтворюють частину навчального матеріалу; з допомогою вчителя виконують елементарні завдання

ІІ. Середній

4

Учні з допомогою вчителя відтворюють основний навчальний матеріал, можуть повторити за зразком певну операцію, дію

5

Учні відтворюють основний навчальний матеріал, здатні з помилками й неточностями дати визначення понять, сформулювати правило

6

Учні виявляють знання й розуміння основних положень навчального матеріалу. Відповіді їх правильні, але недостатньо осмислені. Вміють застосовувати знання при виконанні завдань за зразком

ІІІ. Достатній

7

Учні правильно відтворюють навчальний матеріал, знають основоположні теорії і факти, вміють наводити окремі власні приклади на підтвердження певних думок, частково контролюють власні навчальні дії

8

Знання учнів є достатніми. Учні застосовують вивчений матеріал у стандартних ситуаціях, намагаються аналізувати, встановлювати найсуттєвіші зв’язки і залежність між явищами, фактами, робити висновки, загалом контролюють власну діяльність. Відповіді їх логічні, хоч і мають неточності

9

Учні добре володіють вивченим матеріалом, застосовують знання в стандартних ситуаціях, уміють аналізувати й систематизувати інформацію, використовують загальновідомі докази із самостійною і

правильною аргументацією

ІV. Високий

10

Учні мають повні, глибокі знання, здатні використовувати їх у практичній діяльності, робити висновки, узагальнення

11

Учні мають гнучкі знання в межах вимог навчальних програм, аргументовано використовують їх у різних ситуаціях, уміють знаходити інформацію та аналізувати її, ставити і розв’язувати проблеми

12

Учні мають системні, міцні знання в обсязі та в межах вимог навчальних програм, усвідомлено використовують їх у стандартних та нестандартних ситуаціях. Уміють самостійно аналізувати, оцінювати, узагальнювати опанований матеріал, самостійно користуватися джерелами інформації, приймати рішення

Навчальні досягнення здобувачів у 1-2 класах підлягають вербальному, формувальному оцінюванню, у 3-4 – формувальному та підсумковому (бальному) оцінюванню.

Формувальне оцінювання учнів 1 класу проводиться відповідно до Методичних рекомендацій щодо формувального оцінювання учнів 1 класу (листи МОН України від 18.05.2018 №2.2-1250 та від 21.05.2018 № 2.2-1255)

Основними видами оцінювання здобувачів освіти є поточне та підсумкове (тематичне, семестрове, річне), державна підсумкова атестація.

Видами оцінювання навчальних досягнень учнів є поточне, тематичне, семестрове, річне оцінювання та державна підсумкова атестація.

Поточне оцінювання – процес встановлення рівня навчальних досягнень учня (учениці) в оволодінні змістом предмета, уміннями та навичками відповідно до вимог навчальних програм.

Об’єктом поточного оцінювання рівня навчальних досягнень учнів є знання, вміння та навички, самостійність оцінних суджень, досвід творчої діяльності та емоційно-ціннісного ставлення до навколишньої дійсності.

Поточне оцінювання здійснюється у процесі вивчення теми. Його основними завдання є: встановлення й оцінювання рівнів розуміння і первинного засвоєння окремих елементів змісту теми, встановлення зв'язків між ними та засвоєним змістом попередніх тем, закріплення знань, умінь і навичок.

Формами поточного оцінювання є індивідуальне, групове та фронтальне опитування; робота з діаграмами, графіками, схемами; робота з контурними картами; виконання учнями різних видів письмових робіт; взаємоконтроль учнів у парах і групах; самоконтроль тощо. В умовах упровадження зовнішнього незалежного оцінювання особливого значення набуває тестова форма контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів.

Інформація, отримана на підставі поточного контролю, є основною для коригування роботи вчителя на уроці.

Форми проведення видів контролю, їх кількість визначається робочою програмою.

Тематичному оцінюванню навчальних досягнень підлягають основні результати вивчення теми (розділу).

Тематична перевірка у 3-4 класах здійснюється у формі тематичної контрольної роботи після опанування програмової теми/розділу.

Тематична оцінка у 5-11-х класах виставляється з урахуванням усіх видів освітньої діяльності, що підлягали оцінюванню протягом вивчення теми. При цьому проведення окремої тематичної атестації при здійсненні відповідного оцінювання не передбачається.

Тематичне оцінювання навчальних досягнень учнів забезпечує:
- усунення безсистемності в оцінюванні;
- підвищення об'єктивності оцінки знань, навичок і вмінь;
- індивідуальний та диференційований підхід до організації навчання;
- систематизацію й узагальнення навчального матеріалу;
- концентрацію уваги учнів до найсуттєвішого в системі знань з кожного предмета.

Тематична оцінка виставляється на підставі результатів опанування учнями
матеріалу теми впродовж її вивчення з урахуванням поточних оцінок, різних видів навчальних робіт (практичних, лабораторних, самостійних, творчих, контрольних робіт) та навчальної активності школярів.

Перед початком вивчення чергової теми всі учні мають бути ознайомлені з тривалістю вивчення теми (кількість занять); кількістю й тематикою обов’язкових робіт і термінами їх проведення; умовами оцінювання.

Оцінка за семестр виставляється за результатами тематичного оцінювання, а за рік – на основі семестрових оцінок.

Оприлюднення результатів контролю здійснюється відповідно до вищезазначених нормативних документів.

Окрім зазначених вище форм контролю, у Полтавській гімназії № 21 здійснюються такі організаційні заходи щодо забезпечення якості освітнього процесу:
- проведення діагностичних контрольних учнів 5-11-х класів на початку навчального року з основних предметів;
- адміністративні контрольні роботи з певних предметів за підсумками освітньої діяльності у семестрах, навчальному році.

Результати навчання здобувачів освіти на кожному рівні повної загальної середньої освіти оцінюються шляхом державної підсумкової атестації, яка може здійснюватися в різних формах, визначених законодавством, зокрема у формі зовнішнього незалежного оцінювання.

Здобувачі початкової освіти проходять державну підсумкову атестацію, яка здійснюється лише з метою моніторингу якості освітньої діяльності закладу освіти та якості освіти.

З метою неперервного відстеження результатів освіти, їх прогнозування та коригування можуть проводитися моніторингові дослідження навчальних досягнень на національному, обласному, міському, шкільному рівнях, а також на рівні окремих класів. Аналіз результатів моніторингу дає можливість відстежувати стан реалізації цілей освіти та вчасно приймати необхідні педагогічні рішення.

Процедура та вимоги до поточного та підсумкового контролю відповідають орієнтовним вимогам до контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів початкової школи та критеріям оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти, визначених Міністерством освіти і науки України.

4. Критерії, правила і процедури оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників

Внутрішня система забезпечення якості освіти та якості освітньої діяльності повинна передбачати підвищення якості професійної підготовки фахівців відповідно до очікувань суспільства.
Вимоги до педагогічних працівників Полтавської гімназії № 21 встановлюються у відповідності до розділу VІІ Закону України «Про освіту» від 05.09.2017 року № 2143-ѴІІІ, чинного з 28.09.2017 року.
Процедура призначення на посаду педагогічних працівників регулюється чинним законодавством (обрання за конкурсом, укладення трудових договорів) відповідно до встановлених вимог.

Основними критеріями оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників у Полтавській гімназії № 21 є:

  • стан забезпечення кадрами відповідно фахової освіти;
  • освітній рівень педагогічних працівників;
  • результати атестації, сертифікації;
  • систематичність підвищення кваліфікації;
  • наявність педагогічних звань, почесних нагород;
  • наявність авторських програм, посібників, методичних рекомендацій, статей тощо;
  • участь в експериментальній, науково-дослідній діяльності;
  • результати освітньої діяльності;
  • оптимальність розподілу педагогічного навантаження;
  • показник плинності кадрів.

Процедура оцінювання педагогічної діяльності педагогічного працівника включає в себе атестацію та сертифікацію.

Атестація педагогічних працівників – це система заходів, спрямованих на всебічне та комплексне оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників.

Атестація педагогічних працівників може бути черговою або позачерговою.

Педагогічний працівник проходить чергову атестацію не менше одного разу на п’ять років, крім випадків, передбачених законодавством.

За результатами атестації визначається відповідність педагогічного працівника займаній посаді, присвоюються кваліфікаційні категорії, педагогічні звання. Перелік категорій і педагогічних звань педагогічних працівників визначається Кабінетом Міністрів України.

Рішення атестаційної комісії може бути підставою для звільнення педагогічного працівника з роботи у порядку, встановленому законодавством.

Положення про атестацію педагогічних працівників затверджує центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки.

Щорічне підвищення кваліфікації педагогічних працівників закладів загальної середньої освіти здійснюється відповідно до Закону України «Про освіту». Загальна кількість академічних годин для підвищення кваліфікації педагогічного працівника впродовж п’яти років не може бути меншою за 150 годин, з яких певна кількість годин має бути обов’язково спрямована на вдосконалення знань, вмінь і практичних навичок у частині роботи з дітьми з особливими освітніми потребами.

Щорічний план підвищення кваліфікації педагогічних працівників затверджує педагогічна рада закладу.

Один із принципів організації атестації – здійснення комплексної оцінки діяльності педагогічного працівника, яка передбачає забезпечення всебічного розгляду матеріалів з досвіду роботи, вивчення необхідної документації, порівняльний аналіз результатів діяльності впродовж усього періоду від попередньої атестації.

Необхідною умовою об’єктивної атестації є всебічний аналіз освітнього процесу у закладі, вивчення думки батьків, учнів та колег вчителя, який атестується тощо.

Критерії оцінювання роботи вчителя
Професійний рівень діяльності вчителя

Кваліфікаційні категорії

Критерії

Спеціаліст

другої категорії

Спеціаліст

першої категорії

Спеціаліст

вищої категорії

1.Знання теоретичних і практичних основ предмета

Відповідає загальним вимогам, що висуваються до вчителя. Має глибокі знання зі свого предмета

Відповідає вимогам, що висуваються до вчителя першої квалафікаційної категорії. Має глибокі та різнобічні знання зі свого предмета й суміжних дисциплін

Відповідає вимогам, що висуваются до вчителя вищої кваліфікаційної категорії. Має глибокі знання зі свого предмета і суміжних дисциплін, які значно превищують обсяг програми

2.Знання сучасних досягнень у методиці

Слідкує за спеціальною і методичною літературою; працює за готовими методиками й програмами навчання; використовує прогресивні ідеї минулого і сучасності; уміє самостійно розробляти методику викладання

Володіє методиками аналізу навчально-методичної роботи з предмета; варіює готові, розроблені іншими методики й програми; використовує програми й методики, спрямовані на розвиток особистості, інтелекту вносить у них (у разі потреби) корективи

Володіє методами науково-дослідницької, експериментальної роботи, використовує вроботі власні оригінальні програми й методики

3. Уміння аналізувати свою діяльність

Бачить свої недоліки,прогалини і прорахунки в роботі, але при цьому не завжди здатний встановити причини їхньої появи. Здатний домагатися змін на краще на основі самоаналізу, однак покращення мають нерегулярний характер і поширюються лише на окремі ділянки роботи

Виправляє допущені помилки і посилює позитивні моменти у своїй роботі, знаходить ефективні рішення. Усвідомлює необхідність систематичної роботи над собою і активно включається в ті види діяльності, які сприяють формуванню потрібних якостей

Прагне і вміє бачити свою діяльність збоку, об'єктивно й неупереджено оцінює та аналізує її, виділяючи сильні і слабкі сторони. Свідомо намічає програму самовдосконалення, її мету, завдання, шляхи реалізації

4. Знання нових педагогічних концепцій

Знає сучасні технології навчання й виховання; володіє набором варіативних методик і педагогічних технологій; здійснює їх вибір і застосовує відповідно до інших умов

Уміє демонструвати на практиці високий рівень володіння методиками; володіє однією із сучасних технологій розвиваючого навчання; творчо користується технологіями й програмами

Розробляє нові педагогічні технології навчання й виховання, веде роботу з їх апробації, бере участь у дослідницькій, експериментальній діяльності

5. Знання теорії педагогіки й вікової психології учня

Орієнтується в сучасних психолого-педагогічних концепціях навчання, але рідко застосовує їх у своїй практичній діяльності. Здатний приймати рішення в типових ситуаціях

Вільно орієнтується в сучасних психолого-педагогічних концепціях навчання й виховання, використовує їх як основу у своїй практичній діяльності. Здатний швидко –й підсвідомо обрати оптимальне рішення

Користується різними формами психолого-педагогічної діагностики й науково-обґрунтованого прогнозування. Здатний передбачити розвиток подій і прийняти рішення в нестандартних ситуаціях

ІІ. Результативність професійної діяльності вчителя

Критерії

Спеціаліст

другої категорії

Спеціаліст

першої категорії

Спеціаліст

вищої категорії

1.Володіння способами індивідуалізації навчання

Враховує у стосунках з учнями індивідуальні особливості їхнього розвитку: здійснює диференційований підхід з урахуванням темпів розвитку, нахилів та інтересів, стану здоров’я. Знає методи діагностики рівня інтелектуального й особистісного розвитку дітей

Уміло користується елементами, засобами діагностики і корекції індивідуальних особливостей учнів під час реалізації диференційованого підходу. Створює умови для розвитку талантів, розумових і фізичних здібностей

Сприяє пошуку, відбору і творчому розвитку обдарованих дітей. Уміє тримати в полі зору «сильних», «слабких» і «середніх» за рівнем знань учнів; працює за індивідуальними планами з обдарованими і слабкими дітьми

2.Уміння активізувати пізнавальну діяльність учнів

Створює умови, що формують мотив діяльності. Уміє захопити учнів своїм предметом, керувати колективною роботою, варіювати різноманітні методи й форми роботи. Стійкий інтерес до навчального предмета і висока пізнавальна активність учнів поєднується з не дуже ґрунтовними знаннями, з недостатньо сформованими навичками учіння

Забезпечує успішне формування системи знань на основі самоуправління процесом учіння. Уміє цікаво подати навчальний матеріал, активізувати учнів, збудивши в них інтерес до особистостей самого предмета; уміло варіює форми і методи навчання. Міцні, ґрунтовні знання учнів поєднуються з високою пізнавальною активністю і сформованими навичками

Забезпечує залучення кожного школяра до процесу активного учіння. Стимулює внутрішню (мислительну) активність, пошукову діяльність. Уміє ясно й чітко викласти навчальний матеріал; уважний до рівня знань усіх учнів. Інтерес до навчального предмета в учнів поєднується з міцними знаннями і сформованими навичками

3. Робота з розвитку в учнів загально-навчальних вмінь і навичок

Прагне до формування навичок раціональної організації праці

Цілеспрямовано й професійно формує в учнів уміння й навички раціональної організації навчальної праці (самоконтроль у навчанні, раціональне планування навчальної праці, належний темп читання, письма, обчислень). Дотримується єдиних вимог щодо усного і писемного мовлення: оформлення письмових робіт учнів у зошитах, щоденниках (грамотність, акуратність, каліграфія)

 

4.Рівень навченості учнів

Забезпечує стійкий позитивний результат, ретельно вивчає критерії оцінювання, користується ними на практиці; об'єктивний в оцінюванні знань учнів

Учні демонструють знання теоретичних і практичних основ предмета; показують хороші результати за наслідками зрізів, перевірних робіт, екзаменів

Учні реалізують свої інтелектуальні можливості чи близькі до цього; добре сприймають, засвоюють і відтворюють пройдений навчальний матеріал, демонструють глибокі, міцні знання теорії й навички розв’язування практичних завдань, здатні включитися в самостійний пізнавальний пошук

ІІІ. Комунікативна культура

Критерії

Спеціаліст

другої категорії

Спеціаліст

першої категорії

Спеціаліст

вищої категорії

1. Комунікативні й організаторські здібності

Прагне до контактів з людьми. Не обмежує коло знайомих; відстоює власну думку; планує свою роботу, проте потенціал його нахилів не вирізняється високою стійкістю

Швидко знаходить друзів, постійно прагне розширити коло своїх знайомих; допомагає близьким, друзям; проявляє ініціативу в спілкуванні; із задоволенням бере участь в організації громадських заходів; здатний прийняти самостійне рішення в складній ситуації. Усе виконує за внутрішнім переконанням, а не з примусу. Наполегливий у діяльності, яка його приваблює

Відчуває потребу в комунікативній і організаторській діяльності; швидко орієнтується в складних ситуаціях; невимушено почувається в новому колективі; ініціативний, у важких випадках віддає перевагу самостійним рішенням; відстоює власну думку й домагається її прийняття. Шукає такі справи, які б задовольнили його потребу в комунікації та організаторській діяльності

2. Здатність до співпраці з учнями

Володіє відомими в педагогіці прийомами переконливого впливу, але використовує їх без аналізу ситуації

Обговорює й аналізує ситуації разом з учнями і залишає за ними право приймати власні рішення. Уміє сформувати громадську позицію учня, його реальну соціальну поведінку й вчинки, світогляд і ставлення до учня, а також готовність до подальших виховних впливів учителя

Веде постійний пошук нових прийомів переконливого впливу й передбачає їх можливе використання в спілкуванні. Виховує вміння толерантно ставитися До чужих поглядів. Уміє обґрунтовано користуватися поєднанням методів навчання й виховання, що дає змогу досягти хороших результатів при оптимальному докладанні розумових, вольових та емоційних зусиль учителя й учнів

3. Готовність до співпраці з колегами

Володіє адаптивним стилем поведінки, педагогічного спілкування; намагається створити навколо себе доброзичливу обстановку співпраці з колегами

Намагається вибрати стосовно кожного з колег такий спосіб поведінки, де найкраще поєднується індивідуальний підхід з утвердженням олективістських принципів моралі

Неухильно дотримується професійної етики спілкування; у будь-якій ситуації координує свої дії з колегами

4. Готовність до співпраці з батьками

Визначає педагогічні завдання з урахуванням особливостей дітей і потреб сім’ї, систематично співпрацює з батьками

Залучає батьків до діяльності; спрямованої на створення умов, сприятливих для розвитку їхніх дітей; формує в батьків позитивне ставлення до оволодіння знаннями педагогіки й психології

Налагоджує контакт із сім’єю не тільки тоді, коли потрібна допомога батьків, а постійно, домагаючись відвертості, взаєморозуміння, чуйності

5. Педагогічний такт

Володіє педагогічним тактом, а деякі його порушення не позначаються негативно на стосунках з учнями

Стосунки з дітьми будує на довірі, повазі, вимогливості, справедливості

 

6. Педагогічна культура

Знає елементарні вимоги до мови, специфіку інтонацій у мовленні, темпу мовлення дотримується не завжди

Уміє чітко й логічно висловлювати думки в усній, письмовій та графічній формі. Має багатий словниковий запас, добру дикцію, правильну інтонацію

Досконало володіє своєю мовою, словом, професійною термінологією

7. Створення комфортного мікроклімату

Глибоко вірить у великі можливості кожного учня. Створює сприятливий морально-психологічний клімат для кожної дитини

Наполегливо формує моральні уявлення, поняття учнів, виховує почуття гуманності, співчуття, жалю, чуйності. Створює умови для розвитку талантів, розумових і фізичних здібностей, загальної культури особистості

Сприяє пошуку, відбору і творчому розвиткові обдарованих дітей

Сертифікація педагогічних працівників – це зовнішнє оцінювання професійних компетентностей педагогічного працівника (у тому числі з педагогіки та психології, практичних вмінь застосування сучасних методів і технологій навчання), що здійснюється шляхом незалежного тестування, самооцінювання та вивчення практичного досвіду роботи.
Сертифікація педагогічного працівника відбувається на добровільних засадах виключно за його ініціативою.

5. Критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності керівних працівників закладу освіти

Внутрішня система забезпечення якості освіти та якості освітньої діяльності визначає стратегію управління в закладі освіти, напрямки ефективних змін та розвитку освітньої системи. Для цього застосовується моніторинг якості освітнього процесу в закладі освіти як систему збору, обробки, збереження та розповсюдження інформації про стан освітнього процесу чи окремих його елементів із метою інформаційного забезпечення управління та прийняття оптимальних управлінських рішень щодо підвищення ефективності функціонування усіх складових освітнього процесу, їхній взаємодії для досягнення очікуваних й запланованих результатів, а також інноваційного розвитку закладу освіти.

Управління процесом забезпечення якості освіти в Полтавській гімназії 21 забезпечується внутрішніми нормативно-правовими документами (статут, положення, рішення, накази тощо), що визначають зміст внутрішньої системи забезпечення якості освіти та механізми її забезпечення.

Процедура управління процесом забезпечення якості освіти включає:

  • ухвалення рішення про початок формування системи внутрішнього забезпечення якості освіти та якості освітньої діяльності;
  • призначення відповідальних за розробку, впровадження та функціонування внутрішньої системи забезпечення якості освіти;
  • навчання педпрацівників правилам і процедурам впровадження внутрішньої системи забезпечення якості освіти;
  • формування та підготовка аналітичної групи з визначення ефективності впровадження та функціонування внутрішньої системи забезпечення якості освіти на окремих етапах та у цілому;
  • формування Політики та Цілей у сфері якості (на перспективу, навчальний рік тощо);
  • визначення видів діяльності та процесів у рамках складових внутрішньої системи забезпечення якості освіти;
  • розробка процедур для визначених процесів (дій, заходів) (внутрішні нормативні основи закладу освіти);
  • визначення та розвиток системи моніторингу якості в закладі;
  • удосконалення системи аналізу та прийняття підсумкових рішень.

Відповідальні за впровадження та вдосконалення системи забезпечення якості освіти та якості освітньої діяльності є педагогічні працівники, методичні об’єднання (кафедри), педагогічна рада закладу освіти, директор (заступники директора з навчально-виховної роботи) шляхом узгодженості (координації) діяльності щодо забезпечення необхідного рівня якості освітнього процесу.

З метою позитивного впливу на якість освіти необхідним є організаційний компонент у процесі формування внутрішньої системи, а саме:

  • виокремлення в структурі закладу освіти осіб, що беруть участь у процесі управління якістю освіти (заступники директора з якості, координатор програм, керівник методоб’єднання);
  • проведення заходів щодо навчання адміністративних та педагогічних працівників школи навичкам роботи щодо забезпечення якості освітнього процесу, підвищення оцінної культури педагогів;
  • розширенні зв'язків закладу освіти з іншими освітніми установами, науковими організаціями, що спеціалізуються на рішенні проблем управління якістю освіти.

Критерії ефективності управлінської діяльності щодо забезпечення функціонування внутрішньої системи забезпечення якості освіти:

  • наявність нормативних документів, де закріплені вимоги за якістю освітнього процесу (модель випускника, освітня програма);
  • оптимальність та дієвість управлінських рішень;
  • керованість процесу управління забезпеченням функціонування внутрішньої системи забезпечення якості освіти (наявність підрозділу або посадової особи, які відповідають за управління якістю освітнього процесу);
  • формування освітньої програми закладу освіти (раціональність використання інваріантної, варіативної складової;
  • підвищення показника відповідності засвоєних здобувачами освіти рівня та обсягу знань, умінь, навичок, інших компетентностей вимогам стандартів освіти;
  • кореляція показників успішності з результатами державної підсумкової атестації, зовнішнього незалежного оцінювання;
  • наявність та ефективність системи моральних стимулів для досягнення високого рівня якості освітнього процесу.

Сучасні положення освітнього менеджменту вимагають від керівника навчального закладу фахових компетенцій:

  • прогнозувати позитивне майбутнє і формувати дух позитивних змін;
  • забезпечувати відкрите керівництво;
  • вивчати інтереси і потреби місцевої громади й суспільства в цілому, щоб визначати нові цілі і завдання;
  • організовувати роботу колективу на досягнення поставлених цілей;
  • працювати над залученням додаткових ресурсів для якісного досягнення цілей;
  • постійно вчитися і стимулювати до цього членів педагогічного колективу.

Діяльність керівника закладу визначається такими чинниками:
- рівнем його компетентності;
- обраною концепцією власної діяльності;
- рівнем розвитку і спрямованості організаційної культури закладу.

Однією з форм контролю діяльності педагогічних працівників, до яких належать і керівники закладу освіти, є атестація. Метою даного процесу контролю за діяльністю закладу є:

  • найбільш раціональне використання спеціалістів, підвищення ефективності їх праці та відповідальності за доручену справу;
  • сприяння подальшому покращенню підбору і вихованню кадрів, підвищення їх ділової кваліфікації;
  • посилення матеріальної і моральної зацікавленості працівників;
  • забезпечення більш тісного зв’язку заробітної плати з результатами їхньої праці;
  • визначення відповідності займаній посаді;
  • стимулювання їх професійного та посадового зростання.

Оцінювання управлінської діяльності складається з чотирьох етапів:
І. Підготовчого.
ІІ. Основного.
ІІІ. Підсумково-корекційного.
ІV. Регулятивно-корекційного.

На підготовчому етапі відповідальною особою проводиться відбір, систематизація та аналіз матеріалів, що характеризує динаміку розвитку навчального закладу, рівень управлінської діяльності його керівництва. З цією метою вивчаються:

  • матеріали попередньої експертизи управління освітнім процесом та тематичного вивчення окремих питань, що стосуються організації діяльності закладу;
  • відповідність роботи закладу особливим умовам здійснення освітньої діяльності;
  • результативність роботи закладу освіти щодо розвитку творчих здібностей школярів (участь у предметних олімпіадах різного рівня, учнівських турнірах, конкурсах, МАН тощо);
  • робота педагогічного колективу щодо розробки та впровадження авторських програм, навчальних посібників, підручників;

Аналізуються статистичні дані:

  • результати освітньої діяльності учнів на кінець семестру, навчального року;
  • охоплення учнів гарячим харчуванням;
  • випадки дитячого травматизму, що сталися під освітнього процесу;
  • плинність керівних та педагогічних кадрів;
  • наявність конфліктних ситуацій у колективі, скарг на роботу закладу.

Другий, основний, етап оцінювання управлінської діяльності має такі аспекти: діагностичний, аналітично-регулятивний, контрольно-діагностичний, мотиваційно-діагностичний, контрольно-регулятивний, аналітичний.

Мета діагностичного дослідження – самоаналіз та самооцінка управлінської діяльності керівниками закладу.

Аналітично-регулятивний має за мету внесення коректив в управлінську діяльність керівників за результатами самоекспертизи.

Контрольно-аналітичний передбачає отримання інформації про соціально-психологічний клімат у закладі освіти та рівень знань учнів.

Мотиваційно-діагностичний дозволяє висунути пропозиції щодо визначення об’єктів та підходів для проведення експертизи. Експертною групою та керівником навчального закладу укладається робоча програма експертизи управління освітнім процесом.

Контрольно-регулятивне вивчення визначає відповідність діяльності керівників закладу нормативним аспектам управління, проблеми і резерви розвитку закладу, напрямки надання методичної допомоги. Його структура:
- проведення експертизи управління освітнім процесом безпосередньо у
- закладі;
- індивідуальна контрольно-регулятивна робота з питань управління;
- надання методичної допомоги за заявкою керівництва закладу;
- оперативне усунення керівництвом виявлених недоліків.

Аналітичний розділ має на меті висловити загальну оцінку управлінської діяльності, підготувати висновки та пропозиції.

Третій, підсумково-корекційний етап поділяється на підсумковий та корекційний. Підсумковий містить глибокий аналіз предмета експертизи, формування банку даних за її результатами, планування розвитку закладу освіти.
Корекційний – має на меті регулювання та корекцію управлінської діяльності, виявлення якісних змін предмета експертизи та прогнозування розвитку закладу.

Регулятивно-корекційний етап – передбачає вдосконалення та коригування окремих напрямків та форм управління освітнім процесом.

Зокрема, експертами контролюються законодавчі, нормативні та правові аспекти діяльності закладу, дотримання в ньому державного стандарту загальної середньої освіти, забезпечення соціального захисту, охорони життя, здоров`я та прав учасників освітнього процесу.

Керівництвом закладу створюються необхідні умови для оптимальної діяльності учасників освітнього процесу, усуваються виявлені недоліки в роботі, здійснюється реалізація програм стратегічного розвитку закладу.

Вимоги до ділових та особистісних якостей керівництва закладу освіти:
- цілеспрямованість та саморозвиток;
- компетентність;
- динамічність та самокритичність;
- управлінська етика;
- прогностичність та аналітичність;
- креативність, здатність до інноваційного пошуку.
- здатність приймати своєчасне рішення та брати на себе відповідальність за результат діяльності.

Ефективність управлінської діяльності керівника закладу включає стан реалізації його управлінських функцій, основних аспектів та видів діяльності, ступінь їх впливу на результативність освітнього процесу, а саме:
1. Саморозвиток та самовдосконалення керівника у сфері управлінської діяльності;
2. Стратегічне планування базується на положеннях концепції розвитку закладу, висновках аналізу та самоаналізу результатів діяльності;
3. Річне планування формується на стратегічних засадах розвитку закладу;
4. Здійснення аналізу і оцінки ефективності реалізації планів, проектів;
5. Забезпечення професійного розвитку вчителів, методичного супроводу молодих спеціалістів;
6. Поширення позитивної інформації про заклад;
7. Створення повноцінних умов функціонування закладу (безпечні та гігієнічні);
8. Застосування ІКТ-технологій у освітньому процесі;
9. Забезпечення якості освіти через взаємодію всіх учасників освітнього процесу;
10. Позитивна оцінка компетентності керівника з боку працівників.

6. Інформаційна система для ефективного управління закладом освіти

Однією з умов розвитку освіти є запровадження інформаційно-комунікаційних технологій в управлінську та освітню діяльність закладу освіти. Така діяльність проводиться у двох напрямках:
- впровадження інформаційних технологій в управлінську діяльність освітнього закладу;
- комп’ютеризація освітнього процесу.

Перший із зазначених напрямів полягає у створенні оптимальних умов роботи учасників освітнього процесу, застосування ними програмного забезпечення, що допомагає систематизувати роботу суб'єктів управління закладом на усіх рівнях.

Другий напрям – це впровадження у освітній процес електронних засобів навчання, розробка і застосування електронного супроводу занять, самостійної і виховної роботи та тестових програмних засобів.

Інновації в управлінні освітнім закладом на базі інформаційних технологій є ключовим механізмом, який дозволить створити переваги в конкурентному середовищі. В цьому напрямку основними заходами в розвитку інформатизації є створення її належної та ефективної інфраструктури, впровадження уніфікованих засобів доступу до корпоративних даних, поліпшення керування всіх комплексів інформаційних ресурсів, а також забезпечення відповідності інфраструктури стратегічним цілям закладу.

Інформаційна система управління – це програмно-апаратний комплекс, що забезпечує ряд основних функцій роботи з документами в електронному вигляді.
До основних функцій відносять реєстрацію документів, розробку та збереження документів в електронному вигляді, направлення документів на розгляд та виконання, контроль проходження та виконання документів, пошук документів по різним параметрам, введення, підтримку та зберігання будь-яких типів документів, захист від несанкціонованого доступу та управління прав доступу до документів.

7. Забезпечення публічності інформації про заклад освіти

Публічність інформації про діяльність забезпечується згідно зі статтею 30 Закону України «Про освіту».

В закладі освіти функціонує офіційний вебсайт http://gimnaziya21.pl.ua/

На офіційному сайті розміщуються:

- статут закладу освіти;
- ліцензії на провадження освітньої діяльності;
- структура та органи управління закладу освіти;
- кадровий склад закладу освіти згідно з ліцензійними умовами;
- освітні програми, що реалізуються в закладі освіти, та перелік освітніх компонентів, що передбачені відповідною освітньою програмою;
- територія обслуговування, закріплена за закладом освіти його засновником;
- ліцензований обсяг та фактична кількість осіб, які навчаються у закладі освіти;
- мова освітнього процесу;
- наявність вакантних посад;
- матеріально-технічне забезпечення закладу освіти;
- результати моніторингу якості освіти;
- річний звіт про діяльність закладу освіти;
- правила прийому до закладу освіти;
- умови доступності закладу освіти для навчання осіб з особливими освітніми потребами.

Крім зазначеного, на сайті розміщуються фінансові звіти про надходження та використання всіх коштів, отриманих як благодійна допомога.

Інформація, що підлягає оприлюдненню на офіційному сайті, систематично поновлюється.

Показники ефективності реалізації: відповідність вимогам Закону України «Про освіту» щодо прозорості та інформаційної відкритості закладу освіти.

З метою використання інформаційно-комунікаційних технологій для ефективного управління освітнім процесом в закладі освіти створено інформаційно-освітнє середовище на порталі інформаційної системи управління освітою (ІСУО).

 

8. Інклюзивне освітнє середовище, універсальний дизайн та розумне пристосування

Заклад освіти забезпечує здобувача освіти з особливими освітніми потребами інклюзивним освітнім середовищем:
- необхідними ресурсами освітнього процесу, що мають відповідати ліцензійним та акредитаційним вимогам;
- умовами доступності закладу освіти для навчання осіб з особливими освітніми потребами.

Право на доступну освіту зазначеної категорії дітей реалізується за бажанням батьків шляхом організації індивідуальної форми навчання (педагогічний патронаж

Заклад освіти за потреби утворює інклюзивні та/або спеціальні групи і класи для навчання осіб з особливими освітніми потребами відповідно до індивідуальної програми розвитку та з урахуванням їхніх індивідуальних потреб і можливостей ( стаття 20 Закону України «Про освіту»).

Практичне впровадження інклюзивного середовища базується на принципах універсального дизайну та розумного пристосування.

 

Універсальний дизайн закладу створюється на таких принципах:

1. Рівність і доступність використання.

Надання однакових засобів для всіх користувачів: для уникнення відособлення окремих груп населення.

2. Гнучкість використання.

Дизайн повинен забезпечити наявність широкого переліку індивідуальних налаштувань і можливостей з урахуванням потреб користувачів.

3. Просте та зручне використання.

Дизайн повинен забезпечувати простоту та інтуїтивність використання незалежно від досвіду, освіти, мовного рівня та віку користувача.

4. Сприйняття інформації з урахуванням різних сенсорних можливостей користувачів.

Дизайн повинен сприяти ефективному донесенню всієї необхідної інформації до користувача незалежно від зовнішніх умов або можливостей сприйняття користувача.

5. Припустимість помилок.

Дизайн повинен звести до мінімуму можливість виникнення ризиків і шкідливих наслідків випадкових або ненавмисних дій користувачів.

6. Низький рівень фізичних зусиль.

Дизайн розраховано на затрату незначних фізичних ресурсів користувачів, на мінімальний рівень стомлюваності.

7. Наявність необхідного розміру і простору.

Наявність необхідного розміру і простору при підході, під’їзді та різноманітних діях, незважаючи на фізичні параметри, стан і ступінь мобільності користувача.

Освітній процес у разі потреби забезпечується навчальною, методичною та науковою літературою на паперових та електронних носіях завдяки фондам шкільної бібліотеки.

Для якісного соціально-психологічного та психолого-медико-педагогічного супровіду дітей з особливими потребами, батьків та педагогів у штаті є посади практичного психолога, соціального педагога, сестра медична.

 

9. Система та механізми забезпечення академічної доброчесності

Система забезпечення академічної доброчесності функціонує відповідно до статті 42 Закону України «Про освіту». У закладі розроблено і затверджено Положення про академічну доброчесність учасників освітнього процесу Полтавської гімназії № 21.

 

10. Моніторинг якості освіти

Моніторинг якості освіти – це система послідовних і систематичних заходів, що здійснюються з метою виявлення та відстеження тенденцій у розвитку якості освіти в країні, на окремих територіях, у закладах освіти (інших суб’єктах освітньої діяльності), встановлення відповідності фактичних результатів освітньої діяльності її заявленим цілям, а також оцінювання ступеня, напряму і причин відхилень від цілей.

Моніторинг якості освіти може бути внутрішній та зовнішній.

Внутрішній моніторинг якості освіти проводиться закладом освіти (іншими суб’єктами освітньої діяльності).

Завдання моніторингу:
- здійснення систематичного контролю за освітнім процесом у школі;
- створення власної системи неперервного і тривалого спостереження, оцінювання стану освітнього процесу;
- аналіз чинників впливу на результативність успішності, підтримка високої мотивації навчання;
- створення оптимальних соціально-психологічних умов для саморозвитку та самореалізації здобувачів освіти і педагогів;
- прогнозування на підставі об’єктивних даних динаміки й тенденцій розвитку освітнього процесу в школі.

Предмет моніторингу.
Предметом моніторингу є якість освітнього процесу в закладі освіти.

Об’єкти моніторингу.
Об’єктом моніторингу є система організації освітнього процесу в школі, що включає кілька рівнів:
- здобувач освіти;
- учитель;
- класний керівник;
- батьки і громадськість та ін.

Суб’єкти моніторингу.
Суб’єктами моніторингу виступають:
- моніторингова група;
- адміністрація закладу;
- органи управління освітою (різних рівнів).

Форми та методи моніторингу.
Основними формами моніторингу є:
- самооцінювання власної діяльності педагогами, здобувачами освіти, адміністрацією;
- внутрішня оцінка діяльності адміністрацією, керівниками методичних
- об’єднань (проведення контрольних робіт, участь у різних етапах Всеукраїнських предметних олімпіад, конкурсу-захисту МАН, відвідування уроків);
- зовнішнє оцінювання діяльності органами управління освітою.

Критерії моніторингу:

- об’єктивність (створення рівних умов для всіх учасників освітнього процесу);
- систематичність (згідно алгоритму дій, етапів та в певній послідовності);
- відповідність завдань змісту досліджуваного матеріалу, чіткість оцінювання, шляхи перевірки результатів;
- надійність (повторний контроль іншими суб’єктами);
- гуманізм (в умовах довіри, поваги до особистості).

Очікувані результати:
- отримання результатів стану освітнього процесу в закладі освіти;
- покращення функцій управління освітнім процесом, накопичення даних для прийняття управлінських та тактичних рішень.

Підсумки моніторингу:
- підсумки моніторингу узагальнюються у схемах, діаграмах, висвітлюються в аналітично-інформаційних матеріалах, наказах;
- дані моніторингу можуть використовуватись для обговорення на засіданнях методичних обєднаннях, нарадах при директору, педагогічних радах;
- за результатами моніторингу розробляються рекомендації, приймаються
- управлінські рішення щодо планування та корекції роботи.

Показники опису та інструментів внутрішнього моніторингу якості освіти:
1. Кадрове забезпечення освітньої діяльності – якісний і кількісний склад, професійний рівень педагогічного персоналу;
2. Контингент здобувачів освіти;
3. Психолого-соціологічний моніторинг;
4. Здобувачі освіти. Моніторинг навчальних досягнень (семестр, рік, ДПА, ЗНО);
5. Педагогічна діяльність;
6. Моніторинг ефективності виховної і позакласної роботи. Діяльність гуртків;
7. Відвідування школи і правовиховна робота;
8. Методична робота;
9. Управління закладом освіти;
10. Освітнє середовище;
11. Моніторинг стану здоровя учнів;
12. Оцінювання організації харчування;
13. Моніторинг охорони праці та безпеки життєдіяльності.;
14. Формування іміджу сучасного закладу освіти;
15. Організація харчування учнів;
16. Літнє оздоровлення і відпочинок дітей.