Освітні програми, що реалізуються у закладі


 



ВСТУП

 

 

Відповідно до Закону України «Про освіту» основним документом, що забезпечує досягнення учнями визначених відповідним Державним стандартом загальної середньої освіти результатів навчання, є освітня програма закладу загальної середньої освіти (стаття 33 Закону України «Про освіту», стаття 15 Закону України «Про загальну середню освіту»).

Стаття 33. Освітня програма

1.Основою для розроблення освітньої програми є стандарт освіти відповідного рівня (за наявності).
2.Освітня програма містить:

  • вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за програмою;
  • перелік освітніх компонентів та їх логічну послідовність;
  • загальний обсяг навчального навантаження та очікувані результати навчання здобувачів освіти.
3. Освітні програми розробляються закладами освіти, науковими установами, іншими суб’єктами освітньої діяльності та затверджуються відповідно до цього Закону та спеціальних законів.
Освітні програми повинні передбачати освітні компоненти для вільного вибору здобувачів освіти.
Заклади освіти можуть використовувати типові або інші освітні програми, які розробляються та затверджуються відповідно до цього Закону та спеціальних законів.
Заклади спеціалізованої освіти, освітні об’єднання та заклади освіти, що здійснюють освітню діяльність на різних рівнях освіти, можуть використовувати наскрізні освітні програми, які охоплюють різні рівні освіти та розробляються, затверджуються (акредитуються) відповідно до цього Закону та спеціальних законів.

4. Освітні програми можуть мати корекційно-розвитковий складник для осіб з особливими освітніми потребами.
Освітня програма схвалюється педагогічною радою закладу освіти та затверджується його керівником.
Міністерство освіти і науки України затверджує типові освітні програми, які спрямовані на реалізацію мети та завдань освітньої галузі. Заклади загальної середньої освіти можуть використовувати типові або інші освітні програми. Освітні програми, що розробляються на основі типових освітніх програм, не потребують окремого затвердження центральним органом забезпечення якості освіти.
На основі освітньої програми заклад освіти складає та затверджує навчальний план, який конкретизує організацію освітнього процесу.
Навчальні програми предметів та курсів створюють вчителі (самостійно або об'єднавшись) на основі Стандарту, або за зразком типової (модельної) навчальної програми.

ІНФОРМАЦІЯ ПРО ЗАКЛАД

Тип закладу – гімназія.
Організаційно-правова форма – комунальний заклад.
Засновником гімназії № 21 є Полтавська міська рада (надалі – засновник). Уповноваженим органом щодо управління закладами освіти є управління освіти виконавчого комітету Полтавської міської ради (далі – управління освіти).
Повна назва – Полтавська гімназія № 21 Полтавської міської ради Полтавської області.
Скорочена назва – гімназія № 21.
Місце знаходження гімназії – 36030, Полтавська обл., м. Полтава, вул. Сакко 19а.
Гімназія № 21 у своїй діяльності керується Конституцією України, Законами України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», законодавчими актами України, указами Президента України, Постановами Кабінету Міністрів України, Наказами Міністерства освіти і науки, інших центральних органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, Положенням про загальноосвітній навчальний заклад та власним Статутом.
У відповідності до чинного законодавства Гімназія № 21 – заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів з поглибленим вивченням окремих предметів здійснює свою діяльність відповідно до наступних рівнів:
I ступінь – початкова школа 1-4 загальноосвітні класи, термін навчання 4 роки, відповідно до потреб мікрорайону.
ІІ ступінь – основна школа 5-9 класи, термін навчання 5 років із поглибленим вивченням філології, математики та інших предметів у відповідності з кадровим та методичним забезпеченням,     урахуванням максимального задоволення освітніх потреб учнів та батьків та конкурсним відбором.
ІІІ ступінь – старша школа 10-11(12) класи, термін навчання 2 (3) роки, профільне навчання з урахуванням здібностей та освітніх потреб здобувачів освіти, у відповідності з заявами батьків та конкурсним відбором.
Профілі навчання – математичний, українська філологія.
Кількість класів – 23,
Кількість учнів – 579
Мова навчання – українська, 5-денний режим роботи.

І СТУПІНЬ
ПОЧАТКОВА ОСВІТА (1-й КЛАС)

Організація освітньої діяльності в 1-х класах закладів загальної середньої освіти у 2018/2019 навчальному році здійснюється відповідно до законів України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», Указу Президента України від 13.10.2015 № 580/2015 «Про стратегію національно-патріотичного виховання дітей та молоді на 2016-2020 роки», Концепції Нової української школи (схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14 грудня 2016 р. № 988-р «Про схвалення Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року»; Державного стандарту початкової освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 87 від 21.02.2018 (у 1 класах).
Освітня програма закладу для здобувачів освіти І ступеня розроблена на основі Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти І ступеня (початкова освіта) затвердженої наказом МОН України від 21.03.2018 № 268.


Загальний обсяг навчального навантаження та
орієнтовна тривалість і можливі взаємозв’язки
освітніх галузей, предметів, дисциплін

Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 1-х класів закладів загальної середньої освіти складає 805 годин/навчальний рік.
Загальне сумарне навантаження для учнів 1-х класів становить:

1 клас - 23 години

Гранично допустиме навантаження на учнів 1-х класів за 5-денним режимом навчання визначається згідно додатку до листа МОН України від 11.06.2014 № 1/9-303 та Державними Санітарними правилами і нормами (ДСанПІН 5.5.2.008-01) без урахування годин передбачених для фізичної культури.

1 клас - 20 годин

При визначенні гранично допустимого навантаження учнів ураховані санітарно-гігієнічні норми та нормативна тривалість уроків:
•    у 1-х класах –35 хвилин

Навчальний план дає цілісне уявлення про зміст і структуру першого рівня освіти, встановлює погодинне співвідношення між окремими предметами за роками навчання, визначає гранично допустиме тижневе навантаження учнів. Навчальні плани початкової школи передбачають реалізацію освітніх галузей Базового навчального плану Державного стандарту через окремі предмети. (таблиця 1)
Навчальні плани містять інваріантну складову, сформовану на державному рівні, обов'язкову для всіх закладів загальної середньої освіти незалежно від їх підпорядкування і форм власності, та варіативну, в якій передбачено додаткові години на вивчення предметів інваріантної складової, курси за вибором, індивідуальні та групові заняття, консультації.
Відповідно до наказу МОН України від 20.02.2002 р. №128, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 06.03.2002 за № 229/6517 «Про затвердження Нормативів наповнюваності груп дошкільних навчальних закладів (ясел-садків) компенсуючого типу, класів спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл-інтернатів), груп подовженого дня і виховних груп загальноосвітніх навчальних закладів усіх типів та Порядку поділу класів на групи при вивченні окремих предметів у загальноосвітніх навчальних закладах», враховуючи умови функціонування закладу у гімназії на 2 групи діляться класи:
•    1-й кл. – державна мова – українська мова(2 години) та іноземна мова(28 і більше учнів);
Навчальний час, передбачений на варіативну складову може бути використаний на предмети інваріантної складової, на проведення індивідуальних та групових занять.
Виходячи з умов гімназії, враховуючи індивідуальні освітні потреби учнів, згідно з рішенням педагогічної ради (протокол № 14 від 16.08.2018) варіативна складова навчального плану використана на:
•    підсилення предметів інваріантної складової:

1-і клас, математика - 1 година

Очікувані результати навчання здобувачів освіти
1-й клас

Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які має реалізувати вчитель/вчителька у рамках кожної освітньої галузі. Очікувані результати навчання здобувачів освіти подано за змістовими лініями, визначеними Державним стандартом початкової освіти.
Компетентнісний потенціал кожної освітньої галузі забезпечує формування всіх ключових компетентностей.
Для кожної освітньої галузі визначено мету та загальні результати навчання здобувачів освіти в цілому. За ними впорядковано обов’язкові результати навчання здобувачів освіти, які є основою для їх подальшого навчання на наступних рівнях загальної середньої освіти.
Мовно-літературна освітня галузь включає українську мову та літературу, мови та іншомовну освіту.
Метою вивчення української мови та літератури є формування комунікативної, читацької та інших ключових компетентностей; розвиток особистості здобувачів освіти засобами різних видів мовленнєвої діяльності; здатності спілкуватися українською мовою, мовами відповідних корінних народів і національних меншин для духовного, культурного і національного самовираження, користуватися ними в особистому і суспільному житті, міжкультурному діалозі; збагачення емоційно-чуттєвого досвіду, розвиток мовленнєво-творчих здібностей.
Здобувач освіти:

  • взаємодіє з іншими особами усно, сприймає і використовує інформацію для досягнення життєвих цілей у різних комунікативних ситуаціях;
  • сприймає, аналізує, інтерпретує, критично оцінює інформацію в текстах різних видів, медіатекстах та використовує її для збагачення свого досвіду;
  • висловлює думки, почуття та ставлення, взаємодіє з іншими особами письмово та в режимі реального часу, дотримується норм літературної мови;
  • досліджує індивідуальне мовлення для власної мовної творчості, спостерігає за мовними явищами, аналізує їх.

Метою іншомовної освіти є формування іншомовної комунікативної компетентності для безпосереднього та опосередкованого міжкультурного спілкування, що забезпечує розвиток інших ключових компетентностей та задоволення різних життєвих потреб здобувача освіти.

Здобувач освіти:

  • сприймає інформацію, висловлену іноземною мовою в умовах безпосереднього та опосередкованого міжкультурного спілкування, та критично оцінює таку інформацію;
  • розуміє прочитані іншомовні тексти різних видів для отримання інформації або емоційного задоволення, використовує прочитану інформацію та критично оцінює її;
  • надає інформацію, висловлює думки, почуття та ставлення, взаємодіє з іншими особами усно, письмово та в режимі реального часу, використовуючи іноземну мову.

Метою математичної освітньої галузі є формування математичної та інших ключових компетентностей; розвиток мислення, здатності розпізнавати і моделювати процеси та ситуації з повсякденного життя, які можна розв’язувати із застосуванням математичних методів, а також здатності робити усвідомлений вибір.

Здобувач освіти:

  • досліджує ситуації і визначає проблеми, які можна розв’язувати із застосуванням математичних методів;
  • моделює процеси і ситуації, розробляє стратегії (плани) дій для розв’язування різноманітних задач;
  • критично оцінює дані, процес та результат розв’язання навчальних і практичних задач;
  • застосовує досвід математичної діяльності для пізнання навколишнього світу.

Метою природничої освітньої галузі є формування компетентностей в галузі природничих наук, техніки і технологій, екологічної та інших ключових компетентностей шляхом опанування знань, умінь і способів діяльності, розвитку здібностей, які забезпечують успішну взаємодію з природою, формування основи наукового світогляду і критичного мислення, становлення відповідальної, безпечної і природоохоронної поведінки здобувачів освіти у навколишньому світі на основі усвідомлення принципів сталого розвитку.

Здобувач освіти:

  • відкриває світ природи, набуває досвіду її дослідження, шукає відповіді на запитання, спостерігає за навколишнім світом, експериментує та створює навчальні моделі, виявляє допитливість та отримує радість від пізнання природи;
  • опрацьовує та систематизує інформацію природничого змісту, отриману з доступних джерел, та представляє її у різних формах;
  • усвідомлює розмаїття природи, взаємозв’язки її об’єктів та явищ, пояснює роль природничих наук і техніки в житті людини, відповідально поводиться у навколишньому світі;
  • критично оцінює факти, поєднує новий досвід з набутим раніше і творчо його використовує для розв’язування проблем природничого характеру.

Метою технологічної освітньої галузі є формування компетентностей в галузі техніки і технологій та інших ключових компетентностей, здатності до зміни навколишнього світу засобами сучасних технологій без заподіяння йому шкоди, до використання технологій для власної самореалізації, культурного і національного самовираження.

Здобувач освіти:

  • втілює творчий задум у готовий виріб;
  • дбає про власний побут, задоволення власних потреб та потреб тих, хто його оточує;
  • ефективно використовує природні матеріали, дбаючи про навколишній світ;
  • практикує і творчо застосовує традиційні та сучасні ремесла.

Метою інформатичної освітньої галузі є формування інформаційно-комунікаційної компетентності та інших ключових компетентностей, здатності до розв’язання проблем з використанням цифрових пристроїв, інформаційно-комунікаційних технологій та критичного мислення для розвитку, творчого самовираження, власного та суспільного добробуту, навичок безпечної та етичної діяльності в інформаційному суспільстві.

Здобувач освіти:

  • знаходить, подає, перетворює, аналізує, узагальнює та систематизує дані, критично оцінює інформацію для розв’язання життєвих проблем;
  • створює інформаційні продукти та програми для ефективного розв’язання задач/проблем, творчого самовираження індивідуально та у співпраці, за допомогою цифрових пристроїв та без них;
  • усвідомлено використовує інформаційні і комунікаційні технології та цифрові пристрої для доступу до інформації, спілкування та співпраці як творець та (або) споживач, а також самостійно опановує нові технології;
  • усвідомлює наслідки використання інформаційних технологій для себе, суспільства, навколишнього світу та сталого розвитку, дотримується етичних, міжкультурних та правових норм інформаційної взаємодії.

Метою соціальної і здоров’язбережувальної освітньої галузі є формування соціальної компетентності та інших ключових компетентностей, активної громадянської позиції, підприємливості, розвиток самостійності через особисту ідентифікацію, застосування моделі здорової та безпечної поведінки, збереження власного здоров’я та здоров’я інших осіб, добробуту та сталого розвитку.

Здобувач освіти:

  • дбає про особисте здоров’я і безпеку, реагує на діяльність, яка становить загрозу для життя, здоров’я, добробуту;
  • визначає альтернативи, прогнозує наслідки, ухвалює рішення з користю для здоров’я, добробуту, власної безпеки та безпеки інших осіб;
  • робить аргументований вибір на користь здорового способу життя, аналізує та оцінює наслідки і ризики;
  • виявляє підприємливість та поводиться етично для поліпшення здоров’я, безпеки та добробуту.

Метою громадянської та історичної освітньої галузі є формування громадянської та інших компетентностей, власної ідентичності та готовності до змін шляхом осмислення зв’язків між минулим і сучасним життям, активної громадянської позиції на засадах демократії, поваги до прав і свобод людини, толерантного ставлення до оточуючих, набуття досвіду життя в соціумі з урахуванням демократичних принципів.

Здобувач освіти:

  • встановлює зв’язки між подіями, діяльністю людей та її результатами у часі, пояснює значення пам’ятних для себе та інших громадян України дат (подій);
  • орієнтується у знайомому соціальному середовищі, долучається до його розвитку, пояснює вплив природи та діяльності людей на нього;
  • працює з різними джерелами соціальної та історичної інформації, аналізує зміст джерел, критично оцінює їх;
  • узагальнює інформацію з різних джерел, розповідаючи про минуле і сучасне;
  • представляє аргументовані судження про відомі факти та історичних осіб, а також про події суспільного життя;
  • має розвинуте почуття власної гідності, діє з урахуванням власних прав і свобод, поважає права і гідність інших осіб, протидіє проявам дискримінації та нерівного ставлення до особистості;
  • усвідомлює себе громадянином України, аналізує культурно-історичні основи власної ідентичності, визнає цінність культурного розмаїття;
  • дотримується принципів демократичного громадянства, бере активну участь у житті шкільної спільноти, місцевої громади.

Метою мистецької освітньої галузі є формування культурної та інших компетентностей, цінностей у процесі пізнання мистецтва та художньо-творчого самовираження в особистому та суспільному житті, поваги до національної та світової мистецької спадщини.

Здобувач освіти:

  • виявляє художньо-образне, асоціативне мислення у процесі художньо-творчої діяльності через образотворче, музичне та інші види мистецтва;
  • пізнає мистецтво, інтерпретує художні образи, набуваючи емоційно-чуттєвого досвіду, виявляє ціннісне ставлення до мистецтва;
  • пізнає себе через художньо-творчу діяльність та мистецтво.

Метою фізкультурної освітньої галузі є формування соціальної та інших ключових компетентностей, стійкої мотивації здобувачів освіти до занять фізичною культурою і спортом для забезпечення гармонійного фізичного розвитку, підвищення функціональних можливостей організму, вдосконалення життєво необхідних рухових умінь та навичок.

Здобувач освіти:

  • регулярно займається руховою активністю, фізичною культурою та спортом; демонструє рухові вміння та навички та використовує їх у різних життєвих ситуаціях;
  • добирає фізичні вправи для підвищення рівня фізичної підготовленості;
  • керується правилами безпечної і чесної гри, уміє боротися, вигравати і програвати; усвідомлює значення фізичних вправ для здоров’я, емоційного задоволення, гартування характеру, самовираження та соціальної взаємодії.


Вимоги до осіб, які можуть розпочати здобуття початкової освіти

Початкова освіта здобувається, як правило, з шести років. (відповідно до Закону України «Про освіту»). Діти, яким на 1 вересня поточного навчального року виповнилося сім років, повинні розпочинати здобуття початкової освіти цього ж навчального року. Діти, яким на 1 вересня поточного навчального року не виповнилося шести років, можуть розпочинати здобуття початкової освіти цього ж навчального року за бажанням батьків або осіб, які їх замінюють, якщо їм виповниться шість років до 1 грудня поточного року. Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття початкової освіти з іншого віку, а тривалість здобуття ними початкової освіти може бути подовжена з доповненням освітньої програми корекційно-розвитковим складником.


Перелік освітніх галузей та логічна послідовність їх вивчення

Для учнів 1-х класів закладом було обрано освітню програму за редакцією Р.Б.Шияна.

Освітня програма укладена за такими освітніми галузями:
Мовно-літературна, у тому числі:
Рідномовна освіта (українська мова та література; мови та літератури корінних народів та національних меншин) (МОВ)
Іншомовна освіта (ІНО)
Математична (МАО)
Природнича (ПРО)
Технологічна (ТЕО)
Інформатична (ІФО)
Соціальна і здоров’язбережувальна (СЗО)
Громадянська та історична (ГІО)
Мистецька (МИО)
Фізкультурна (ФІО)
Логічна послідовність вивчення предметів розкривається у відповідних навчальних програмах.


Форми організації освітнього процесу

Очікувані результати навчання, учнів 1-х класів, окреслені в межах кожної галузі, досяжні, якщо використовувати інтерактивні форми і методи навчання – дослідницькі, інформаційні, мистецькі проекти, сюжетно-рольові ігри, інсценізації, моделювання, ситуаційні вправи, екскурсії, дитяче волонтерство тощо.

Таблиця 1 до освітньої програми

Навчальний план
для початкової школи (1 клас) з українською мовою навчання
Полтавської гімназії №21
Полтавської міської ради Полтавської області
відповідно до наказу МОН України від 21.03.2018 №268
(за програмою Шияна Р.Б.)
на 2018–2019 н.р.

№ п/п Навчальні предмети Кількість годин
на тиждень, 5-денка
1 Українська мова 5
2 Іноземна мова (англійська мова) 2
3 Я досліджую світ
(інтегрований курс)
7
4 Математика 3+1
5 Музичне мистецтво 1
6 Образотворче мистецтво 1
7 Фізична культура 3
РАЗОМ 19+3+1
Додаткові години
на вивчення предметів інваріантної складової,
курсів за вибором, проведення індивідуальних консультацій та групових занять
1
Гранично допустиме тижневе навчальне навантаження на учня, 5-денний робочий тиждень 20
Сумарна кількість годин навчальних годин інваріантної
та варіативної складових, що фінансується з бюджету
(без урахування поділу класів на групи)
23

   

І СТУПІНЬ
ПОЧАТКОВА ОСВІТА (2-4 КЛАСИ)


Організація освітньої діяльності в 2-4-х класах закладів загальної середньої освіти у 2018/2019 навчальному році здійснюється відповідно до законів України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», Указу Президента України від 13.10.2015 № 580/2015 «Про стратегію національно-патріотичного виховання дітей та молоді на 2016-2020 роки», Державного стандарту загальної початкової освіти,затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 462 від 20.04.2011 (у 2-4-х класах).
Освітня програма закладу для здобувачів освіти І ступеня розроблена на основі Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти І ступеня (початкова освіта) затвердженої наказом МОН України від 20.04.2018 № 407.


Загальний обсяг навчального навантаження та
орієнтовна тривалість і можливі взаємозв’язки
освітніх галузей, предметів, дисциплін

Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 2-4-х класів закладів загальної середньої освіти складає 2695 годин/навчальний рік: для 2-х класів – 875 годин/навчальний рік, для 3-х класів – 910 годин/навчальний рік, для 4-х класів – 910 годин/навчальний рік.

Загальне сумарне навантаження для учнів 2-4 класів становить:

Клас Кількість годин
2 25
3 26
4 26

Гранично допустиме навантаження на учнів 2-4-х класів за 5-денним режимом навчання визначається згідно додатку до листа МОН України від 11.06.2014 № 1/9-303 та Державними Санітарними правилами і нормами (ДСанПІН 5.5.2.008-01) без урахування годин передбачених для фізичної культури.

Клас
Кількість годин
2
22
3
23
4
23

 

При визначенні гранично допустимого навантаження учнів ураховані санітарно-гігієнічні норми та нормативна тривалість уроків:
•    у 2-4 класах – 40 хвилин.
Навчальний план дає цілісне уявлення про зміст і структуру першого рівня освіти, встановлює погодинне співвідношення між окремими предметами за роками навчання, визначає гранично допустиме тижневе навантаження учнів. Навчальні плани початкової школи передбачають реалізацію освітніх галузей Базового навчального плану Державного стандарту через окремі предмети. (таблиця 1)
Навчальні плани містять інваріантну складову, сформовану на державному рівні, обов'язкову для всіх закладів загальної середньої освіти незалежно від їх підпорядкування і форм власності, та варіативну, в якій передбачено додаткові години на вивчення предметів інваріантної складової, курси за вибором, індивідуальні та групові заняття, консультації.
Відповідно до наказу МОН України від 20.02.2002 р. №128, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 06.03.2002 за № 229/6517 «Про затвердження Нормативів наповнюваності груп дошкільних навчальних закладів (ясел-садків) компенсуючого типу, класів спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл-інтернатів), груп подовженого дня і виховних груп загальноосвітніх навчальних закладів усіх типів та Порядку поділу класів на групи при вивченні окремих предметів у загальноосвітніх навчальних закладах», враховуючи умови функціонування закладу у гімназії на 2 групи діляться класи:
1)    2-й кл. – інформатика(24 і більше учнів);
2)    2-4 кл. – державна мова – українська та іноземна мова (28 і більше учнів);
Навчальний час, передбачений на варіативну складову може бути використаний на предмети інваріантної складової, на проведення індивідуальних та групових занять.
Виходячи з умов гімназії, враховуючи індивідуальні освітні потреби учнів, згідно з рішенням педагогічної ради (протокол № 14 від 16.08.2018) варіативна складова навчального плану використана на:
•    підсилення предметів інваріантної складової:

Клас Предмет Кількість годин
2 Математика 1
3 Математика 1
4 Математика 1

•    запровадження курсів за вибором:

Клас
Предмет
Кількість годин
2
«Каліграфія (з елементами розвитку зв’язного мовлення)» 1
3
«Мій рідний край – моя Полтава»
1
4
«Мій рідний край – моя Полтава»
1

 

Очікувані результати навчання здобувачів освіти
2-4 клас

Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів.
Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності можуть формуватися відразу засобами усіх предметів. Виокремлення в навчальних програмах таких наскрізних ліній ключових компетентностей як «Екологічна безпека й сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність» спрямоване на формування в учнів здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях.
Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість. Доцільно, де це можливо, не лише показувати виникнення факту із практичної ситуації, а й по можливості перевіряти його на практиці й встановлювати причинно-наслідкові зв’язки. Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньопредметних зв’язків, а саме: змістово-інформаційних, операційно-діяльнісних і організаційно-методичних. Їх використання посилює пізнавальний інтерес учнів до навчання і підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу і формування наукового світогляду. Учні набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації.


Вимоги до осіб, які можуть розпочати здобуття початкової освіти

Початкова освіта здобувається, як правило, з шести років. (відповідно до Закону України «Про освіту»). Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття початкової освіти з іншого віку, а тривалість здобуття ними початкової освіти може бути подовжена з доповненням освітньої програми корекційно-розвитковим складником.

Перелік освітніх галузей та логічна послідовність їх вивчення
Учні 2-4 класів опановуватимуть предмети таких освітніх галузей:
Освітня галузь «Мови і літератури» з урахуванням вікових особливостей учнів у навчальних планах реалізується через окремі предмети «Українська мова (мова і читання)», «Іноземна мова».
Освітні галузі «Математика», «Природознавство» реалізуються через однойменні окремі предмети, відповідно, – «Математика», «Природознавство».
Освітня галузь «Суспільствознавство» реалізується предметом «Я у світі».
Освітня галузь «Здоров'я і фізична культура» реалізується окремими предметами «Основи здоров'я» та «Фізична культура».
Освітня галузь «Технології» реалізується через окремі предмети «Трудове навчання» та «Інформатика».
Освітня галузь «Мистецтво» реалізується окремими предметами «Образотворче мистецтво» і «Музичне мистецтво» або інтегрованим курсом «Мистецтво». За рішенням закладу обрано вивчення окремих курсів музичного та образотворчого мистецтва.
Логічна послідовність вивчення предметів розкривається у відповідних навчальних програмах.


Форми організації освітнього процесу

Основними формами організації освітнього процесу у 2-4-х класах є різні типи уроку, екскурсії, віртуальні подорожі, спектаклі, квести, які вчитель організує у межах уроку або в позаурочний час.
Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року.
Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.

Навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності

Перелік навчальних програм
для учнів закладів загальної середньої освіти І ступеня
(затверджені наказом МОН від 29.05.2015 № 584)

№ п/п Назва навчальної програми
1 Українська мова. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів 1–4 класи
2 Інформатика. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів 2–4 класів
3 Літературне читання. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів 2–4 класи
4 Математика. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів 1–4 класи
5 Музичне мистецтво. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів 1–4 класи
6 Образотворче мистецтво. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів 1–4 класи
7 Основи здоров'я. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів 1–4 класи
8 Природознавство. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів 1–4 класи
9 Трудове навчання. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів 1–4 класи
10 Фізична культура. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів 1–4 класи
11 Я у світі. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів 3–4 класи
12 Іноземні мови. Навчальні програми для 1–4 класів загальноосвітніх навчальних закладів та спеціалізованих шкіл

 
  
Таблиця 1 до освітньої програми


Навчальний план
для початкової школи (2-4 клас) з українською мовою навчання
Полтавської гімназії №21
Полтавської міської ради Полтавської області
відповідно до наказу МОН України від 20.04.2018 №407
на 2018–2019 н.р.

 

Освітні галузі Предмети Кількість годин на тиждень, 5-денка
2 3 4
Мови і літератури
(мовний і літературний компонент)
Українська мова
7 7 7
Іноземна мова
(англійська мова)
2 2 2
Математика Математика 4+1 4+1 4+1
Природознавство Природознавство 2 2 2
Суспільствознавство Я у світі
- 1 1
Мистецтво Музичне мистецтво 1 1 1
Образотворче мистецтво 1 1 1
Технології Трудове навчання 1 1 1
Інформатика
1 1 1
Здоров’я і фізична культура Основи здоров’я 1 1 1
Фізична культура 3 3 3
РАЗОМ 20+3+1 21+3+1 21+3+1
Додаткові години на вивчення предметів інваріантної складової, курсів за вибором, проведення індивідуальних консультацій та групових занять 2 2 2
Курси за вибором
1 1 1
«Каліграфія (з елементами розвитку зв’язного мовлення)» 1 - -
«Мій рідний край – моя Полтава» - 1 1
Гранично допустиме навчальне навантаження на учня, 5- денний робочий тиждень 22 23 23
Сумарна кількість годин інваріантної і варіативної складових 25 26 26



ІІ СТУПІНЬ
БАЗОВА СЕРЕДНЯ ОСВІТА (5-9 КЛАСИ)

Освітня програма закладу для здобувачів освіти ІІ ступеня розроблена на основі Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня, затвердженої наказом МОН України від 20.04.2018 № 405.


Загальний обсяг навчального навантаження та
орієнтовна тривалість і можливі взаємозв’язки
освітніх галузей, предметів, дисциплін

Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 5-9-х класів закладів загальної середньої освіти складає 5845 годин/навчальний рік: для 5-х класів – 1050 годин/навчальний рік, для 6-х класів – 1155 годин/навчальний рік, для 7-х класів – 1172,5 годин/навчальний рік, для 8-х класів – 1207,5 годин/навчальний рік, для 9-х класів – 1260 годин/навчальний рік.
Загальне сумарне навантаження для учнів 5-9 класів становить:

Клас Кількість годин
5 31
6 34
7 35
8 36
9 36

Гранично допустиме навантаження на учнів 5-9-х класів за 5-денним режимом навчання визначається згідно додатку до листа МОН України від 11.06.2014 № 1/9-303 та Державними Санітарними правилами і нормами (ДСанПІН 5.5.2.008-01) без урахування годин передбачених для фізичної культури.

Клас
Кількість годин
5
28
6
31
7
32
8
33
9
33

При визначенні гранично допустимого навантаження учнів ураховані санітарно-гігієнічні норми та нормативна тривалість уроків: у 5-9 класах – 45 хвилин.
Навчальний план гімназії передбачає реалізацію освітніх галузей Базового навчального плану через навчальні предмети і курси. Вони охоплюють інваріантну складову, сформовану на державному рівні, яка є основою для всіх класів, та варіативну складову, яка використовується для збільшення годин на предмети з поглибленим вивченням з інваріантної складової (українську мову, українську літературу, математику), зважаючи на профіль гімназії; упровадження курсів за вибором учнів, які розширюють можливості профільного навчання. (таблиці 1,2)
Навчальні плани містять інваріантну складову, сформовану на державному рівні, обов'язкову для всіх закладів загальної середньої освіти незалежно від їх підпорядкування і форм власності, та варіативну, в якій передбачено додаткові години на вивчення предметів інваріантної складової, курси за вибором, індивідуальні та групові заняття, консультації.
Навчальний план Полтавської гімназії № 21 на 2018-2019 навчальний рік складений з урахуванням рекомендацій Міністерства освіти і науки України таким чином:
для гімназійних класів:
•    5-9 класи – за Типовим навчальним планом, закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня, затвердженим наказом МОН України від 20.04.2018 № 405 (таблиця 8 до Типової освітньої програми);
В межах галузі «Суспільствознавство» у 5-х класах вивчається курс «Історія України»(Вступ до історії), у 6-х класах – інтегрований курс «Всесвітня історія. Історія України».
Варіативна складова у 5-9-х класах реалізує зміст освіти залежно від обраного профілю (українська філологія та математика)– на поглиблення інваріантної складової при вивченні профільних предметів – математики,алгебри та геометрії, а також української мови та літератури.

Розподіл додаткового часу на предмети та курси за вибором по класам виконаний так:
5-А години на вивчення спеціалізованих навчальних предметів використані для поглиблення профільних предметів – української мови та літератури – 2,5 год, англійської мови – 1 год та запровадження курсів за вибором «Сходинки орфографії» – 0,5 год. та «Гіди перекладачі»(німецька мова) – 1,5 год.
5-Б  години на вивчення спеціалізованих навчальних предметів та додатковий час на предмети  використані для поглиблення профільного предмету – математики – 3,5 год та 0,5 годин відповідно. Додатковий час на предмети також використаний на запровадження курсів за вибором «Сходинки орфографії» – 1 година та «Математичний калейдоскоп» – 0,5 годин.
6-А години на вивчення спеціалізованих навчальних предметів, курсів використані на поглиблення профільних предметів – української мови та літератури – 2,5 год., англійської мови – 1 год та математики – 0,5 год. Додатковий час на предмети використаний для запровадження курсів за вибором «Гіди перекладачі»(німецька мова) – 2 год, а також курсу за вибором «Сходинки орфографії» – 0,5 год.
6-Б години на вивчення спеціалізованих навчальних предметів, курсів використані для поглиблення профільного предмету – математики – 4 год Додатковий час на предмети використаний на запровадження курсів за вибором «Математичний калейдоскоп» – 0,5 год, та «Гіди перекладачі»(німецька мова) – 2 год.
6-В години на вивчення спеціалізованих навчальних предметів, курсів використані для поглиблення профільного предмету – математики – 4 год Додатковий час на предмети використаний на запровадження курсів за вибором «Математичний калейдоскоп» – 0,5 год, та «Гіди перекладачі»(німецька мова) – 2 год.
7-А години на вивчення спеціалізованих навчальних предметів, курсів використані для поглиблення профільних предметів – української мови та літератури – 3,5 год., трудового навчання – 0,5 год. Додатковий час на предмети використаний на запровадження курсу за вибором «Гіди перекладачі»(німецька мова) – 2 год.
7-Б години на вивчення спеціалізованих навчальних предметів, курсів використані для поглиблення профільного предмету – математики – 4 год Додатковий час на предмети використаний на запровадження курсу за вибором «Гіди перекладачі»(німецька мова) – 2 год.
8-А години на вивчення спеціалізованих навчальних предметів використані для поглиблення профільних предметів – української мови та літератури – 3,5 год. Додатковий час на предмети використаний на поглиблення профільного предмету української мови – 0,5 год. та запровадження курсу за вибором «Гіди-перекладачі» (німецька мова)» – 1,5 год.
8-Б години на вивчення спеціалізованих навчальних предметів, курсів використані для поглиблення профільних предметів – алгебри та геометрії – 3,5 год. Додатковий час на предмети використаний для поглиблення профільного предмету геометрії – 0,5 год. та запровадження курсу за вибором «Гіди перекладачі»(німецька мова) – 1,5 год.
9-А Години на вивчення спеціалізованих навчальних предметів використані для поглиблення профільних предметів – української мови та літератури – 3 год. Додатковий час на предмети використаний для поглиблення профільного предмету української мови – 1 год.
9-Б години на вивчення спеціалізованих навчальних предметів використані для поглиблення профільних предметів – алгебри та геометрії – 3 год. Додатковий час на предмети використаний для поглиблення профільного предмету геометрії – 1 год.
Відповідно до наказу МОН України від 20.02.2002 р. №128, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 06.03.2002 за № 229/6517 «Про затвердження Нормативів наповнюваності груп дошкільних навчальних закладів (ясел-садків) компенсуючого типу, класів спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл-інтернатів), груп подовженого дня і виховних груп загальноосвітніх навчальних закладів усіх типів та Порядку поділу класів на групи при вивченні окремих предметів у загальноосвітніх навчальних закладах», враховуючи умови функціонування закладу у гімназії на 2 групи діляться класи:
1)    5-9 кл. – державна мова – українська (30 і більше учнів);
2)    5-9 кл. – іноземна мова (30 і більше учнів);
3)    5-9 кл. – інформатика(24 і більше учнів);
4)    5-9 кл. – трудове навчання, технології (хлопці-дівчата) (28 і більше учнів);
5)    на профільні предмети при проведенні практичних занять: алгебра та геометрія – у математичних класах (28 і більше учнів);

Виходячи з умов гімназії, враховуючи індивідуальні освітні потреби учнів, згідно з рішенням педагогічної ради (протокол № 14 від 16.08.2018) варіативна складова навчального плану використана на:
•    підсилення предметів інваріантної складової – конкретизація поділу годин подана у навчальному плані;
•    запровадження курсів за вибором:

Клас Назва курсу Кількість годин
5-А, 6-А «Сходинки орфографії» 0,5
5-Б
«Сходинки орфографії»  1
5-Б, 6-Б, 6-В
«Математичний калейдоскоп»
0,5
6-А, 6-Б, 6-В, 7-А, 7-Б «Гіди перекладачі» (німецька мова) 2
5-А, 8-А, 8-Б «Гіди перекладачі»(німецька мова)
1,5

Очікувані результати навчання здобувачів освіти

Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які має реалізувати вчитель/вчителька у рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів.

№ п/п Ключові компетентності Компоненти
1 Спілкування державною
(і рідною — у разі відмінності) мовами
Уміння: ставити запитання і розпізнавати проблему; міркувати, робити висновки на основі інформації, поданої в різних формах (у текстовій формі, таблицях, діаграмах, на графіках); розуміти, пояснювати і перетворювати тексти задач (усно і письмово), грамотно висловлюватися рідною мовою; доречно та коректно вживати в мовленні термінологію з окремих предметів, чітко, лаконічно та зрозуміло формулювати думку, аргументувати, доводити правильність тверджень; уникнення невнормованих іншомовних запозичень у спілкуванні на тематику окремого предмета; поповнювати свій словниковий запас.
Ставлення: розуміння важливості чітких та лаконічних формулювань.
Навчальні ресурси: означення понять, формулювання властивостей, доведення правил, теорем
2 Спілкування іноземними мовами Уміння: здійснювати спілкування в межах сфер, тем і ситуацій, визначених чинною навчальною програмою; розуміти на слух зміст автентичних текстів; читати і розуміти автентичні тексти різних жанрів і видів із різним рівнем розуміння змісту; здійснювати спілкування у письмовій формі відповідно до поставлених завдань; використовувати у разі потреби невербальні засоби спілкування за умови дефіциту наявних мовних засобів; ефективно взаємодіяти з іншими усно, письмово та за допомогою засобів електронного спілкування.
Ставлення: критично оцінювати інформацію та використовувати її для різних потреб; висловлювати свої думки, почуття та ставлення; адекватно використовувати досвід, набутий у вивченні рідної мови та інших навчальних предметів, розглядаючи його як засіб усвідомленого оволодіння іноземною мовою; обирати й застосовувати доцільні комунікативні стратегії відповідно до різних потреб; ефективно користуватися навчальними стратегіями для самостійного вивчення іноземних мов.
Навчальні ресурси: підручники, словники, довідкова література, мультимедійні засоби, адаптовані іншомовні тексти.
3 Математична компетентність Уміння: оперувати текстовою та числовою інформацією; встановлювати відношення між реальними об’єктами навколишньої дійсності (природними, культурними, технічними тощо); розв’язувати задачі, зокрема практичного змісту; будувати і досліджувати найпростіші математичні моделі реальних об'єктів, процесів і явищ, інтерпретувати та оцінювати результати; прогнозувати в контексті навчальних та практичних задач; використовувати математичні методи у життєвих ситуаціях.
Ставлення: усвідомлення значення математики для повноцінного життя в сучасному суспільстві, розвитку технологічного, економічного й оборонного потенціалу держави, успішного вивчення інших предметів.
Навчальні ресурси: розв'язування математичних задач, і обов’язково таких, що моделюють реальні життєві ситуації
4 Основні компетентності у природничих науках і технологіях Уміння: розпізнавати проблеми, що виникають у довкіллі; будувати та досліджувати природні явища і процеси; послуговуватися технологічними пристроями.
Ставлення: усвідомлення важливості природничих наук як універсальної мови науки, техніки та технологій. усвідомлення ролі наукових ідей в сучасних інформаційних технологіях
Навчальні ресурси: складання графіків та діаграм, які ілюструють функціональні залежності результатів впливу людської діяльності на природу
5 Інформаційно-цифрова компетентність Уміння: структурувати дані; діяти за алгоритмом та складати алгоритми; визначати достатність даних для розв’язання задачі; використовувати різні знакові системи; знаходити інформацію та оцінювати її достовірність; доводити істинність тверджень.
Ставлення: критичне осмислення інформації та джерел її отримання; усвідомлення важливості інформаційних технологій для ефективного розв’язування математичних задач.
Навчальні ресурси: візуалізація даних, побудова графіків та діаграм за допомогою програмних засобів
6 Уміння вчитися впродовж життя Уміння: визначати мету навчальної діяльності, відбирати й застосовувати потрібні знання та способи діяльності для досягнення цієї мети; організовувати та планувати свою навчальну діяльність; моделювати власну освітню траєкторію, аналізувати, контролювати, коригувати та оцінювати результати своєї навчальної діяльності; доводити правильність власного судження або визнавати помилковість.
Ставлення: усвідомлення власних освітніх потреб та цінності нових знань і вмінь; зацікавленість у пізнанні світу; розуміння важливості вчитися впродовж життя; прагнення до вдосконалення результатів своєї діяльності.
Навчальні ресурси: моделювання власної освітньої траєкторії
7 Ініціативність і підприємливість Уміння: генерувати нові ідеї, вирішувати життєві проблеми, аналізувати, прогнозувати, ухвалювати оптимальні рішення; використовувати критерії раціональності, практичності, ефективності та точності, з метою вибору найкращого рішення; аргументувати та захищати свою позицію, дискутувати; використовувати різні стратегії, шукаючи оптимальних способів розв’язання життєвого завдання.
Ставлення: ініціативність, відповідальність, упевненість у собі; переконаність, що успіх команди – це й особистий успіх; позитивне оцінювання та підтримка конструктивних ідей інших.
Навчальні ресурси: завдання підприємницького змісту (оптимізаційні задачі)
8 Соціальна і громадянська компетентності
Уміння: висловлювати власну думку, слухати і чути інших, оцінювати аргументи та змінювати думку на основі доказів; аргументувати та відстоювати свою позицію; ухвалювати аргументовані рішення в життєвих ситуаціях; співпрацювати в команді, виділяти та виконувати власну роль в командній роботі; аналізувати власну економічну ситуацію, родинний бюджет; орієнтуватися в широкому колі послуг і товарів на основі чітких критеріїв, робити споживчий вибір, спираючись на різні дані.
Ставлення: ощадливість і поміркованість; рівне ставлення до інших незалежно від статків, соціального походження; відповідальність за спільну справу; налаштованість на логічне обґрунтування позиції без передчасного переходу до висновків; повага до прав людини, активна позиція щодо боротьби із дискримінацією.
Навчальні ресурси: завдання соціального змісту
9 Обізнаність і самовираження у сфері культури Уміння: грамотно і логічно висловлювати свою думку, аргументувати та вести діалог, враховуючи національні та культурні особливості співрозмовників та дотримуючись етики спілкування і взаємодії; враховувати художньо-естетичну складову при створенні продуктів своєї діяльності (малюнків, текстів, схем тощо).
Ставлення: культурна самоідентифікація, повага до культурного розмаїття у глобальному суспільстві; усвідомлення впливу окремого предмета на людську культуру та розвиток суспільства.
Навчальні ресурси: математичні моделі в різних видах мистецтва
10 Екологічна грамотність і здорове життя Уміння: аналізувати і критично оцінювати соціально-економічні події в державі на основі різних даних; враховувати правові, етичні, екологічні і соціальні наслідки рішень; розпізнавати, як інтерпретації результатів вирішення проблем можуть бути використані для маніпулювання.
Ставлення: усвідомлення взаємозв’язку кожного окремого предмета та екології на основі різних даних; ощадне та бережливе відношення до природніх ресурсів, чистоти довкілля та дотримання санітарних норм побуту; розгляд порівняльної характеристики щодо вибору здорового способу життя; власна думка та позиція до зловживань алкоголю, нікотину тощо.
Навчальні ресурси: навчальні проекти, завдання соціально-економічного, екологічного змісту; задачі, які сприяють усвідомленню цінності здорового способу життя

 

Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності можуть формуватися відразу засобами усіх предметів. Виокремлення в навчальних програмах таких наскрізних ліній ключових компетентностей як «Екологічна безпека й сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність» спрямоване на формування в учнів здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях. Наскрізні лінії є засобом інтеграції ключових і загальнопредметних компетентностей, окремих предметів та предметних циклів; їх необхідно враховувати при формуванні шкільного середовища. Наскрізні лінії є соціально значимими надпредметними темами, які допомагають формуванню в учнів уявлень про суспільство в цілому, розвивають здатність застосовувати отримані знання у різних ситуаціях.
Навчання за наскрізними лініями реалізується насамперед через:

 

  • організацію навчального середовища – зміст та цілі наскрізних тем враховуються при формуванні духовного, соціального і фізичного середовища навчання;
  • окремі предмети – виходячи із наскрізних тем при вивченні предмета проводяться відповідні трактовки, приклади і методи навчання, реалізуються надпредметні, міжкласові та загальношкільні проекти. Роль окремих предметів при навчанні за наскрізними темами різна і залежить від цілей і змісту окремого предмета та від того, наскільки тісно той чи інший предметний цикл пов’язаний із конкретною наскрізною темою;
  • предмети за вибором;
  • роботу в проектах;
  • позакласну навчальну роботу і роботу гуртків.
Наскрізна лінія Коротка характеристиака
Екологічна безпека й сталий розвиток Формування в учнів соціальної активності, відповідальності та екологічної свідомості, готовності брати участь у вирішенні питань збереження довкілля і розвитку суспільства, усвідомлення важливості сталого розвитку для майбутніх поколінь.
Проблематика наскрізної лінії реалізується через завдання з реальними даними про використання природних ресурсів, їх збереження та примноження. Аналіз цих даних сприяє розвитку бережливого ставлення до навколишнього середовища, екології, формуванню критичного мислення, вміння вирішувати проблеми, критично оцінювати перспективи розвитку навколишнього середовища і людини. Можливі уроки на відкритому повітрі.
Громадянська відповідальність Сприятиме формуванню відповідального члена громади і суспільства, що розуміє принципи і механізми функціонування суспільства. Ця наскрізна лінія освоюється в основному через колективну діяльність (дослідницькі роботи, роботи в групі, проекти тощо), яка поєднує окремі предмети між собою і розвиває в учнів готовність до співпраці, толерантність щодо різноманітних способів діяльності і думок.
Вивчення окремого предмета має викликати в учнів якомога більше позитивних емоцій, а її зміст — бути націленим на виховання порядності, старанності, систематичності, послідовності, посидючості і чесності. Приклад вчителя покликаний зіграти важливу роль у формуванні толерантного ставлення до товаришів, незалежно від рівня навчальних досягнень.
Здоров'я і безпека Завданням наскрізної лінії є становлення учня як емоційно стійкого члена суспільства, здатного вести здоровий спосіб життя і формувати навколо себе безпечне життєве середовище.
Реалізується через завдання з реальними даними про безпеку і охорону здоров’я (текстові завдання, пов’язані з середовищем дорожнього руху, рухом пішоходів і транспортних засобів). Варто звернути увагу на проблеми, пов’язані із ризиками для життя і здоров’я. Вирішення проблем, знайдених з «ага-ефектом», пошук оптимальних методів вирішення і розв’язування задач тощо, здатні викликати в учнів чимало радісних емоцій.
Підприємливість і фінансова грамотність Наскрізна лінія націлена на розвиток лідерських ініціатив, здатність успішно діяти в технологічному швидкозмінному середовищі, забезпечення кращого розуміння учнями практичних аспектів фінансових питань (здійснення заощаджень, інвестування, запозичення, страхування, кредитування тощо).
Ця наскрізна лінія пов'язана з розв'язуванням практичних завдань щодо планування господарської діяльності та реальної оцінки власних можливостей, складання сімейного бюджету, формування економного ставлення до природних ресурсів.

Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість. Доцільно, де це можливо, не лише показувати виникнення факту із практичної ситуації, а й по можливості створювати умови для самостійного виведення нового знання, перевірці його на практиці і встановлення причинно-наслідкових зв’язків шляхом створення проблемних ситуацій, організації спостережень, дослідів та інших видів діяльності. Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньопредметних зв’язків, а саме: змістово-інформаційних, операційно-діяльнісних і організаційно-методичних. Їх використання посилює пізнавальний інтерес учнів до навчання і підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу і формування наукового світогляду. Учні набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації.


Вимоги до осіб, які можуть розпочати здобуття базової середньої освіти

Базова середня освіта здобувається, як правило, після здобуття початкової освіти. Діти, які здобули початкову освіту на 1 вересня поточного навчального року повинні розпочинати здобуття базової середньої освіти цього ж навчального року.
Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття базової середньої освіти за інших умов.

Перелік освітніх галузей та логічна послідовність їх вивчення

Освітня програма укладена за такими освітніми галузями:
Мови і літератури
Суспільствознавство
Мистецтво
Математика
Природознавство
Технології
Здоров’я і фізична культура
Логічна послідовність вивчення предметів розкривається у відповідних навчальних програмах, які подані нижче.

Форми організації освітнього процесу

Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку:
•    формування компетентностей;
•    розвитку компетентностей;
•    перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей;
•    корекції основних компетентностей;
•    комбінований урок.

Також формами організації освітнього процесу можуть бути екскурсії, віртуальні подорожі, уроки-семінари, конференції, форуми, спектаклі, брифінги, квести, інтерактивні уроки (уроки-«суди», урок-дискусійна група, уроки з навчанням одних учнів іншими), інтегровані уроки, проблемний урок, відео-уроки тощо.
З метою засвоєння нового матеріалу та розвитку компетентностей крім уроку проводяться навчально-практичні заняття. Ця форма організації поєднує виконання різних практичних вправ, експериментальних робіт відповідно до змісту окремих предметів, менш регламентована й має акцент на більшій самостійності учнів в експериментальній та практичній діяльності. Досягнуті компетентності учні можуть застосувати на практичних заняттях і заняттях практикуму. Практичне заняття – це така форма організації, в якій учням надається можливість застосовувати отримані ними знання у практичній діяльності. Експериментальні завдання, передбачені змістом окремих предметів, виконуються на заняттях із практикуму (виконання експериментально-практичних робіт). Оглядова конференція (для 8-11 класів) повинна передбачати обговорення ключових положень вивченого матеріалу, учнем розкриваються нові узагальнюючі підходи до його аналізу. Оглядова конференція може бути комплексною, тобто реалізувати міжпредметні зв'язки в узагальненні й систематизації навчального матеріалу. Оглядова екскурсія припускає цілеспрямоване ознайомлення учнів з об'єктами та спостереження процесів з метою відновити та систематизувати раніше отримані знання.
Функцію перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей виконує навчально-практичне заняття. Учні одержують конкретні завдання, з виконання яких звітують перед вчителем. Практичні заняття та заняття практикуму також можуть будуватися з метою реалізації контрольних функцій освітнього процесу. На цих заняттях учні самостійно виготовляють вироби, проводять виміри та звітують за виконану роботу.
Можливо проводити заняття в малих групах, бригадах і ланках (у тому числі робота учнів у парах змінного складу) за умови, що окремі учні виконують роботу бригадирів, консультантів, тобто тих, хто навчає малу групу.
Екскурсії в першу чергу покликані показати учням практичне застосування знань, отриманих при вивченні змісту окремих предметів (можливо поєднувати зі збором учнями по ходу екскурсії матеріалу для виконання визначених завдань).
Учні можуть самостійно знімати та монтувати відеофільми (під час відео-уроку) за умови самостійного розроблення сюжету фільму, підбору матеріалу, виконують самостійно розподілені ролі та аналізують виконану роботу.
Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року.
Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.


Навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності

Перелік навчальних програм
для учнів закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня

(затверджені наказами МОН від 07.06.2017 № 804 та від 23.10.2017 № 1407)

№ п/п Назва навчальної програми
1 Українська мова
2 Українська література
3 Біологія
4 Всесвітня історія
5 Географія
6 Зарубіжна література
7 Інформатика
8 Історія України
9 Математика
10 Мистецтво
11 Основи здоров’я
12 Природознавство
13 Трудове навчання
14 Фізика
15 Фізична культура
16 Хімія
17 Іноземні мови


Таблиця 1 до освітньої програми


Навчальний план
для класів з поглибленим вивченням окремих предметів
(українська філологія)
Полтавської гімназії №21
Полтавської міської ради Полтавської області
відповідно до наказу МОН України від 20.04.2018 №405(таблиця 8)
на 2018–2019 н.р.

Освітні галузі Предмети Кількість годин на тиждень у класах
5-А 6-А 7-А 8-А 9-А
Мови і літератури Українська мова 3,5+1,5 3,5+1,5 2,5+2,5 2+2,5+0,5 2+2+1
Українська література 2+1 2+1 2+1 2+1 2+1
Іноземна мова 3+1 2+1 2 2 2
Зарубіжна література 2 2 2 2 2
Суспільствознавство Історія України 1 1 1 1,5 1,5
Всесвітня історія - 1 1 1 1
Основи правознавства - - - - -
Мистецтво Мистецтво 1 1 1 1 1
Математика Математика 4 4+0,5 - - -
Алгебра - - 2 2 2
Геометрія - - - - -
Природознавство Природознавство 2 - - - -
Біологія - 2 2 2 2
Географія - 2 2 2 1,5
Фізика - - 2 2 3
Хімія - - 1,5 2 2
Технології
Трудове навчання 2 2 1+0,5 1 1
Інформатика 1 1 1 2 2
Здоров’я і фізична культура Основи здоров’я 1 1 1 1 1
Фізична культура 1 1 1 1 1
Години на вивчення спеціалізованих навчальних предметів, курсів 3,5 4 4 3,5 3
РАЗОМ 26+3 28,5+3 30+3 31+3+
0,5
32+3+1
Додатковий час на предмети, факультативи, індивідуальні заняття та консультації
2 2,5 2 2 1
Курси за вибором 2 2,5 2 1,5 -
«Сходинки орфографії» 0,5 0,5 - - -
«Гіди-перекладачі»(німецька мова) 1,5 2 2 1,5 -
Гранично допустиме навчальне навантаження 28 31 32 33 33
Всього (без урахування поділу класів на групи)
28+3 31+3 32+3 33+3 33+3

 

Таблиця 2 до освітньої програми

Навчальний план
для класів з поглибленим вивченням окремих предметів
(математика)
Полтавської гімназії №21
Полтавської міської ради Полтавської області
відповідно до наказу МОН України від 20.04.2018 № 405 (таблиця 8)
на 2018–2019 н.р.

Освітні галузі Предмети Кількість годин на тиждень у класах
5-Б 6-Б 6-В 7-Б 8-Б 9-Б
Мови і літератури Українська мова 3,5 3,5 3,5 2,5 2 2
Українська література 2 2 2 2 2 2
Іноземна мова 3 2 2 2 2 2
Зарубіжна література 2 2 2 2 2 2
Суспільствознавство Історія України 1 1 1 1 1,5 1,5
Всесвітня історія - 1 1 1 1 1
Основи правознавства - - - - - 1
Мистецтво Мистецтво 1 1 1 1 1 1
Математика
Математика 4+3,5+0,5 4+4 4+4 - - -
Алгебра - - - 2+2 2+2 2+2
Геометрія - - - 2+2 2+1,5+0,5 2+1+1
Природознавство Природознавство 2 - - - - -
Біологія - 2 2 2 2 2
Географія - - - 2 2 1,5
Фізика
- - - 1,5 2 2
Хімія - - - 1,5 2 2
Технології
Трудове навчання 2 2 2 1 1 1
Інформатика 1 1 1 1 2 2
Здоров’я і фізична культура Основи здоров’я 1 1 1 1 1 1
Фізична культура 3 3 3 3 3 3
Години на вивчення спеціалізованих навчальних предметів, курсів 3,5 4 4 4 3,5 3
РАЗОМ 26+3+0,5 28,5+3 28,5+3 30+3 31+3+0,5 32+3+1
Додатковий час на предмети, факультативи, індивідуальні заняття та консультації 2 2,5 2,5 2 2 1
Курси за вибором 1,5 2,5 2,5 2 1,5 -
«Сходинки орфографії» 1 - - - - -
«Гіди-перекладачі»(німецька мова)
- 2 2 2 1,5 -
«Математичний калейдоскоп» 0,5 0,5 0,5 - - -
Гранично допустиме навчальне навантаження
28 31 31 32 33 33
Всього (без урахування поділу класів на групи) 28+3 31+3 31+3 32+3 33+3 33+3



ІІІ СТУПІНЬ
ЗАГАЛЬНА СЕРЕДНЯ ОСВІТА (10-11 КЛАСИ)

Освітня програма закладу для здобувачів освіти ІІІ ступеня розроблена на основі Типових освітніх програм закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня затвердженої наказом МОН України від 20.04.2018 № 406, №408.

Загальний обсяг навчального навантаження та
орієнтовна тривалість і можливі взаємозв’язки
освітніх галузей, предметів, дисциплін

Загальний обсяг навчального навантаження здобувачів профільної середньої освіти для 10-11-х класів складає 2660 годин/навчальний рік: для 10-х класів – 1330 годин/навчальний рік, для 11-х класів – 1330 годин/навчальний рік.
Гранично допустиме навантаження на учнів 10-11-х класів за 5-денним режимом навчання визначається згідно додатку до листа МОН України від 11.06.2014 № 1/9-303 та Державними Санітарними правилами і нормами (ДСанПІН 5.5.2.008-01) без урахування годин передбачених для фізичної культури.

Клас Кількість годин
10 33
11 33

При визначенні гранично допустимого навантаження учнів ураховані санітарно-гігієнічні норми та нормативна тривалість уроків: у 10-11 класах – 45 хвилин.
Навчальний план дає цілісне уявлення про зміст і структуру першого рівня освіти, встановлює погодинне співвідношення між окремими предметами за роками навчання, визначає гранично допустиме тижневе навантаження учнів. Навчальні плани початкової школи передбачають реалізацію освітніх галузей Базового навчального плану Державного стандарту через окремі предмети. (таблиці 1,2)
Навчальні плани містять інваріантну складову, сформовану на державному рівні, обов'язкову для всіх закладів загальної середньої освіти незалежно від їх підпорядкування і форм власності, та варіативну, в якій передбачено додаткові години на вивчення предметів інваріантної складової, курси за вибором, індивідуальні та групові заняття, консультації.
Варіативна складова у 10-11-х класах реалізує зміст освіти залежно від обраного математичного профілю – на поглиблення інваріантної складової при вивченні профільних предметів – алгебри і початків аналізу та геометрії, а також української мови, історії України та англійської мови, як обов'язкових предметів при проходженні зовнішнього незалежного оцінювання випускників гімназії та забезпечення більш якісної підготовки до нього учнів старшої школи.
У 10-му класі додатковий час на предмети використаний для поглиблення предметів – алгебри і початків аналізу та геометрії – 4,5 год. та 1,5 год. відповідно; Розподіл годин між алгеброю та початками аналізу - 6 годин  і геометрією – 3 год.
В 11-му класі додатковий час на предмети використаний для поглиблення предмету – української мови – 1 год. та для впровадження курсу за вибором «Готуємося до ЗНО (математика)» – 0,5 год. Змінено розподіл годин між алгеброю та початками аналізу і геометрією (алгебра і початки аналізу – 6год, а не 5год, а геометрія – 3 год, а не 4 год).
Відповідно до наказу МОН України № 657 від 29.05.2014 «Про внесення змін до наказу МОН України предмет «Захист Вітчизни» для юнаків та дівчат проводиться за удосконаленими програмами у 10-11-х класах, 1,5 години на тиждень згідно розкладу протягом навчального року, за вибором дівчат для всього класу викладається єдиний курс, як для хлопців.
Відповідно до наказу МОН України від 20.02.2002 р. №128, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 06.03.2002 за № 229/6517 «Про затвердження Нормативів наповнюваності груп дошкільних навчальних закладів (ясел-садків) компенсуючого типу, класів спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл-інтернатів), груп подовженого дня і виховних груп загальноосвітніх навчальних закладів усіх типів та Порядку поділу класів на групи при вивченні окремих предметів у загальноосвітніх навчальних закладах», враховуючи умови функціонування закладу у гімназії на 2 групи діляться класи:
1)    10-11 кл. – державна мова – українська (30 і більше учнів);
2)    10-11 кл. – іноземна мова (30 і більше учнів);
3)    10-11 кл. – інформатика(24 і більше учнів);
4)    10-11 кл. – трудове навчання, технології (хлопці-дівчата) (28 і більше учнів);
5)    на профільні предмети при проведенні практичних занять: алгебра та геометрія – у математичних класах (28 і більше учнів);

Виходячи з умов гімназії, враховуючи індивідуальні освітні потреби учнів, згідно з рішенням педагогічної ради (протокол № 14 від 16.08.2018) варіативна складова навчального плану використана на:
•    підсилення предметів інваріантної складової – конкретизація поділу годин подана у навчальному плані;
•    запровадження курсів за вибором:

Клас Назва курсу Кількість годин
11-А "Готуємось до ЗНО " (математика) 0,5


Очікувані результати навчання здобувачів освіти


Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які має реалізувати вчитель/вчителька у рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів.

№ п/п Ключові компетентності Компоненти
1 Спілкування державною (і рідною — у разі відмінності) мовами Уміння: ставити запитання і розпізнавати проблему; міркувати, робити висновки на основі інформації, поданої в різних формах (у текстовій формі, таблицях, діаграмах, на графіках); розуміти, пояснювати і перетворювати тексти задач (усно і письмово), грамотно висловлюватися рідною мовою; доречно та коректно вживати в мовленні термінологію з окремих предметів, чітко, лаконічно та зрозуміло формулювати думку, аргументувати, доводити правильність тверджень; уникнення невнормованих іншомовних запозичень у спілкуванні на тематику окремого предмета; поповнювати свій словниковий запас.
Ставлення: розуміння важливості чітких та лаконічних формулювань.
Навчальні ресурси: означення понять, формулювання властивостей, доведення правил, теорем
2 Спілкування іноземними мовами Уміння: здійснювати спілкування в межах сфер, тем і ситуацій, визначених чинною навчальною програмою; розуміти на слух зміст автентичних текстів; читати і розуміти автентичні тексти різних жанрів і видів із різним рівнем розуміння змісту; здійснювати спілкування у письмовій формі відповідно до поставлених завдань; використовувати у разі потреби невербальні засоби спілкування за умови дефіциту наявних мовних засобів; обирати й застосовувати доцільні комунікативні стратегії відповідно до різних потреб.
Ставлення: критично оцінювати інформацію та використовувати її для різних потреб; висловлювати свої думки, почуття та ставлення; ефективно взаємодіяти з іншими усно, письмово та за допомогою засобів електронного спілкування; ефективно користуватися навчальними стратегіями для самостійного вивчення іноземних мов; адекватно використовувати досвід, набутий у вивченні рідної мови та інших навчальних предметів, розглядаючи його як засіб усвідомленого оволодіння іноземною мовою.
Навчальні ресурси: підручники, словники, довідкова література, мультимедійні засоби, адаптовані іншомовні тексти.
3 Математична компетентність Уміння: оперувати текстовою та числовою інформацією; встановлювати відношення між реальними об’єктами навколишньої дійсності (природними, культурними, технічними тощо); розв’язувати задачі, зокрема практичного змісту; будувати і досліджувати найпростіші математичні моделі реальних об'єктів, процесів і явищ, інтерпретувати та оцінювати результати; прогнозувати в контексті навчальних та практичних задач; використовувати математичні методи у життєвих ситуаціях.
Ставлення: усвідомлення значення математики для повноцінного життя в сучасному суспільстві, розвитку технологічного, економічного й оборонного потенціалу держави, успішного вивчення інших предметів.
Навчальні ресурси: розв'язування математичних задач, і обов’язково таких, що моделюють реальні життєві ситуації
4 Основні компетентності у природничих науках і технологіях Уміння: розпізнавати проблеми, що виникають у довкіллі; будувати та досліджувати природні явища і процеси; послуговуватися технологічними пристроями.
Ставлення: усвідомлення важливості природничих наук як універсальної мови науки, техніки та технологій. усвідомлення ролі наукових ідей в сучасних інформаційних технологіях
Навчальні ресурси: складання графіків та діаграм, які ілюструють функціональні залежності результатів впливу людської діяльності на природу
5 Інформаційно-цифрова компетентність Уміння: структурувати дані; діяти за алгоритмом та складати алгоритми; визначати достатність даних для розв’язання задачі; використовувати різні знакові системи; знаходити інформацію та оцінювати її достовірність; доводити істинність тверджень.
Ставлення: критичне осмислення інформації та джерел її отримання; усвідомлення важливості інформаційних технологій для ефективного розв’язування математичних задач.
Навчальні ресурси: візуалізація даних, побудова графіків та діаграм за допомогою програмних засобів
6 Уміння вчитися впродовж життя Уміння: визначати мету навчальної діяльності, відбирати й застосовувати потрібні знання та способи діяльності для досягнення цієї мети; організовувати та планувати свою навчальну діяльність; моделювати власну освітню траєкторію, аналізувати, контролювати, коригувати та оцінювати результати своєї навчальної діяльності; доводити правильність власного судження або визнавати помилковість.
Ставлення: усвідомлення власних освітніх потреб та цінності нових знань і вмінь; зацікавленість у пізнанні світу; розуміння важливості вчитися впродовж життя; прагнення до вдосконалення результатів своєї діяльності.
Навчальні ресурси: моделювання власної освітньої траєкторії
7 Ініціативність і підприємливість Уміння: генерувати нові ідеї, вирішувати життєві проблеми, аналізувати, прогнозувати, ухвалювати оптимальні рішення; використовувати критерії раціональності, практичності, ефективності та точності, з метою вибору найкращого рішення; аргументувати та захищати свою позицію, дискутувати; використовувати різні стратегії, шукаючи оптимальних способів розв’язання життєвого завдання.
Ставлення: ініціативність, відповідальність, упевненість у собі; переконаність, що успіх команди – це й особистий успіх; позитивне оцінювання та підтримка конструктивних ідей інших.
Навчальні ресурси: завдання підприємницького змісту (оптимізаційні задачі)
8 Соціальна і громадянська компетентності Уміння: висловлювати власну думку, слухати і чути інших, оцінювати аргументи та змінювати думку на основі доказів; аргументувати та відстоювати свою позицію; ухвалювати аргументовані рішення в життєвих ситуаціях; співпрацювати в команді, виділяти та виконувати власну роль в командній роботі; аналізувати власну економічну ситуацію, родинний бюджет; орієнтуватися в широкому колі послуг і товарів на основі чітких критеріїв, робити споживчий вибір, спираючись на різні дані.
Ставлення: ощадливість і поміркованість; рівне ставлення до інших незалежно від статків, соціального походження; відповідальність за спільну справу; налаштованість на логічне обґрунтування позиції без передчасного переходу до висновків; повага до прав людини, активна позиція щодо боротьби із дискримінацією.
Навчальні ресурси: завдання соціального змісту
9 Обізнаність і самовираження у сфері культури Уміння: грамотно і логічно висловлювати свою думку, аргументувати та вести діалог, враховуючи національні та культурні особливості співрозмовників та дотримуючись етики спілкування і взаємодії; враховувати художньо-естетичну складову при створенні продуктів своєї діяльності (малюнків, текстів, схем тощо).
Ставлення: культурна самоідентифікація, повага до культурного розмаїття у глобальному суспільстві; усвідомлення впливу окремого предмета на людську культуру та розвиток суспільства.
Навчальні ресурси: математичні моделі в різних видах мистецтва
10 Екологічна грамотність і здорове життя Уміння: аналізувати і критично оцінювати соціально-економічні події в державі на основі різних даних; враховувати правові, етичні, екологічні і соціальні наслідки рішень; розпізнавати, як інтерпретації результатів вирішення проблем можуть бути використані для маніпулювання.
Ставлення: усвідомлення взаємозв’язку окремого предмета та екології на основі різних даних; ощадне та бережливе відношення до природніх ресурсів, чистоти довкілля та дотримання санітарних норм побуту; розгляд порівняльної характеристики щодо вибору здорового способу життя; власна думка та позиція до зловживань алкоголю, нікотину тощо.
Навчальні ресурси: навчальні проекти, завдання соціально-економічного, екологічного змісту; задачі, які сприяють усвідомленню цінності здорового способу життя
 


Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності можуть формуватися відразу засобами усіх окремих предметів. Виокремлення в навчальних програмах таких наскрізних ліній ключових компетентностей як «Екологічна безпека й сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність» спрямоване на формування в учнів здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях. Наскрізні лінії є засобом інтеграції ключових і загальнопредметних компетентностей, окремих предметів та предметних циклів; їх необхідно враховувати при формуванні шкільного середовища. Наскрізні лінії є соціально значимими надпредметними темами, які допомагають формуванню в учнів уявлень про суспільство в цілому, розвивають здатність застосовувати отримані знання у різних ситуаціях.
Навчання за наскрізними лініями реалізується насамперед через:

  • організацію навчального середовища – зміст та цілі наскрізних тем враховуються при формуванні духовного, соціального і фізичного середовища навчання;
  • окремі предмети – виходячи із наскрізних тем при вивченні предмета проводяться відповідні трактовки, приклади і методи навчання, реалізуються надпредметні, міжкласові та загальношкільні проекти. Роль окремих предметів при навчанні за наскрізними темами різна і залежить від цілей і змісту окремого предмета та від того, наскільки тісно той чи інший предметний цикл пов’язаний із конкретною наскрізною темою;
  • предмети за вибором;
  • роботу в проектах;
  • позакласну навчальну роботу і роботу гуртків.
Наскрізна лінія Коротка характеристика
Екологічна безпека й сталий розвиток Формування в учнів соціальної активності, відповідальності та екологічної свідомості, готовності брати участь у вирішенні питань збереження довкілля і розвитку суспільства, усвідомлення важливості сталого розвитку для майбутніх поколінь.
Проблематика наскрізної лінії реалізується через завдання з реальними даними про використання природних ресурсів, їх збереження та примноження. Аналіз цих даних сприяє розвитку бережливого ставлення до навколишнього середовища, екології, формуванню критичного мислення, вміння вирішувати проблеми, критично оцінювати перспективи розвитку навколишнього середовища і людини. Можливі уроки на відкритому повітрі.
Громадянська відповідальність Сприятиме формуванню відповідального члена громади і суспільства, що розуміє принципи і механізми функціонування суспільства. Ця наскрізна лінія освоюється в основному через колективну діяльність (дослідницькі роботи, роботи в групі, проекти тощо), яка поєднує окремі предмети між собою і розвиває в учнів готовність до співпраці, толерантність щодо різноманітних способів діяльності і думок.
Вивчення окремого предмета має викликати в учнів якомога більше позитивних емоцій, а її зміст — бути націленим на виховання порядності, старанності, систематичності, послідовності, посидючості і чесності. Приклад вчителя покликаний зіграти важливу роль у формуванні толерантного ставлення до товаришів, незалежно від рівня навчальних досягнень.
Здоров'я і безпека Завданням наскрізної лінії є становлення учня як емоційно стійкого члена суспільства, здатного вести здоровий спосіб життя і формувати навколо себе безпечне життєве середовище.
Реалізується через завдання з реальними даними про безпеку і охорону здоров’я (текстові завдання, пов’язані з середовищем дорожнього руху, рухом пішоходів і транспортних засобів). Варто звернути увагу на проблеми, пов’язані із ризиками для життя і здоров’я. Вирішення проблем, знайдених з «ага-ефектом», пошук оптимальних методів вирішення і розв’язування задач тощо, здатні викликати в учнів чимало радісних емоцій.
Підприємливість і фінансова грамотність Наскрізна лінія націлена на розвиток лідерських ініціатив, здатність успішно діяти в технологічному швидкозмінному середовищі, забезпечення кращого розуміння учнями практичних аспектів фінансових питань (здійснення заощаджень, інвестування, запозичення, страхування, кредитування тощо).
Ця наскрізна лінія пов'язана з розв'язуванням практичних завдань щодо планування господарської діяльності та реальної оцінки власних можливостей, складання сімейного бюджету, формування економного ставлення до природних ресурсів.


Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість. Доцільно, де це можливо, не лише показувати виникнення факту із практичної ситуації, а й по можливості створювати умови для самостійного виведення нового знання, перевірці його на практиці і встановлення причинно-наслідкових зв’язків шляхом створення проблемних ситуацій, організації спостережень, дослідів та інших видів діяльності. Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньопредметних зв’язків, а саме: змістово-інформаційних, операційно-діяльнісних і організаційно-методичних. Їх використання посилює пізнавальний інтерес учнів до навчання і підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу і формування наукового світогляду. Учні набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації.


Вимоги до осіб, які можуть розпочати здобуття загальної середньої освіти

Профільна середня освіта здобувається, як правило, після здобуття базової середньої освіти. Діти, які здобули базову середню освіту та успішно склали державну підсумкову атестацію на 1 вересня поточного навчального року повинні розпочинати здобуття профільної середньої освіти цього ж навчального року.
Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття профільної середньої освіти за інших умов.


Перелік освітніх галузей та логічна послідовність їх вивчення

Освітня програма для 10-го класу укладена за такими освітніми галузями:
Мови і літератури
Суспільствознавство
Мистецтво
Математика
Природознавство
Технології
Здоров’я і фізична культура
Освітня програма для 11-го класу укладена за такими освітніми галузями:
Мови і літератури
Суспільствознавство
Естетична культура
Математика
Природознавство
Технології
Здоров’я і фізична культура
Логічна послідовність вивчення предметів розкривається у відповідних навчальних програмах.


Форми організації освітнього процесу

Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку:

•    формування компетентностей;
•    розвитку компетентностей;
•    перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей;
•    корекції основних компетентностей;
•    комбінований урок.

Також формами організації освітнього процесу можуть бути екскурсії, віртуальні подорожі, уроки-семінари, конференції, форуми, спектаклі, брифінги, квести, інтерактивні уроки (уроки-«суди», урок-дискусійна група, уроки з навчанням одних учнів іншими), інтегровані уроки, проблемний урок, відео-уроки, прес-конференції, ділові ігри тощо.
Засвоєння нового матеріалу можна проводити на лекції, конференції, екскурсії і т. д. Для конференції, дискусії вчителем або учнями визначаються теми доповідей учнів, основні напрями самостійної роботи. На навчальній екскурсії учні отримують знання, знайомлячись із експонатами в музеї, з роботою механізмів на підприємстві, спостерігаючи за різноманітними процесами, що відбуваються у природі. Консультації проводяться з учнями, які не були присутні на попередніх уроках або не зрозуміли, не засвоїли зміст окремих предметів. Розвиток і корекцію основних компетентностей можна, крім уроку відповідного типу, проводити на семінарі, заключній конференції, екскурсії тощо. Семінар як форма організації об'єднує бесіду та дискусію учнів. Заключна конференція може будуватися як у формі дискусії, так і у формі диспуту, на якому обговорюються полярні точки зору. Учитель або учні підбивають підсумки обговорення і формулюють висновки.
З метою засвоєння нового матеріалу та розвитку компетентностей крім уроку проводяться навчально-практичні заняття. Ця форма організації поєднує виконання різних практичних вправ, експериментальних робіт відповідно до змісту окремих предметів, менш регламентована й має акцент на більшій самостійності учнів в експериментальній та практичній діяльності. Досягнуті компетентності учні можуть застосувати на практичних заняттях і заняттях практикуму. Практичне заняття - це така форма організації, в якій учням надається можливість застосовувати отримані ними знання у практичній діяльності. Експериментальні завдання, передбачені змістом окремих предметів, виконуються на заняттях із практикуму (виконання експериментально-практичних робіт). Оглядова конференція (для 8-11 класів) повинна передбачати обговорення ключових положень вивченого матеріалу, учнем розкриваються нові узагальнюючі підходи до його аналізу.
Оглядова конференція може бути комплексною, тобто реалізувати міжпредметні зв'язки в узагальненні й систематизації навчального матеріалу.
Оглядова екскурсія припускає цілеспрямоване ознайомлення учнів з об'єктами та спостереження процесів з метою відновити та систематизувати раніше отримані знання.
Учням, які готуються здавати заліки або іспити можливе проведення оглядових консультацій, які виконують коригувальну функцію, допомагаючи учням зорієнтуватися у змісті окремих предметів. Консультація будується за принципом питань і відповідей.
Перевірка та/або оцінювання досягнення компетентностей крім уроку може здійснюватися у формі заліку, співбесіди, контрольного навчально-практичного заняття. Залік як форма організації проводиться для перевірки якості засвоєння учнями змісту предметів, досягнення компетентностей. Ця форма організації як правило застосовується для вечірньої форми здобуття освіти або для інших здобувачів профільної середньої освіти.
Співбесіда, як і залік, тільки у формі індивідуальної бесіди, проводиться з метою з'ясувати рівень досягнення компетентностей.
Функцію перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей виконує навчально-практичне заняття. Учні одержують конкретні завдання, з виконання яких звітують перед вчителем.
Практичні заняття та заняття практикуму також можуть будуватися з метою реалізації контрольних функцій освітнього процесу. На цих заняттях учні самостійно виготовляють вироби, проводять виміри та звітують за виконану роботу.
Можливо проводити заняття в малих групах, бригадах і ланках (у тому числі робота учнів у парах змінного складу) за умови, що окремі учні виконують роботу бригадирів, консультантів, тобто тих, хто навчає малу групу.
Екскурсії в першу чергу покликані показати учням практичне застосування знань, отриманих при вивченні змісту окремих предметів (можливо поєднувати зі збором учнями по ходу екскурсії матеріалу для виконання визначених завдань).
Учні можуть самостійно знімати та монтувати відеофільми (під час відео-уроку) за умови самостійного розроблення сюжету фільму, підбору матеріалу, виконують самостійно розподілені ролі та аналізують виконану роботу.
Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року.
Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.


Навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності

Перелік навчальних програм
для учнів закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня (10-й клас)
(затверджені наказами МОН від 23.10.2017 № 1407 та від 24.11.2017 № 1539)

 

№ п/п Назва навчальної програми Рівень вивчення
1 Українська мова Рівень стандарту
2 Астрономія (авторський колектив під керівництвом Яцківа Я. Я.) Рівень стандарту
3 Біологія і екологія Рівень стандарту
4 Всесвітня історія Рівень стандарту
5 Географія Рівень стандарту
6 Громадянська освіта (інтегрований курс) Рівень стандарту
7 Зарубіжна література Рівень стандарту
8 Захист Вітчизни Рівень стандарту
9 Інформатика Рівень стандарту
10 Історія України Рівень стандарту
11 Математика Профільний рівень
12 Технології Рівень стандарту
13 Українська література  Рівень стандарту
14 Фізика і астрономія (авторський колектив під керівництвом Ляшенка О. І.) Рівень стандарту
15 Фізична культура Рівень стандарту
16 Хімія Рівень стандарту
17 Іноземні мови Рівень стандарту


Перелік навчальних програм
для учнів закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня (11-й клас)
(затверджені наказом МОН від 14.07.2016 № 826)

№ п/п Назва навчальної програми Рівень вивчення
1 Українська мова рівень стандарту
академічний рівень
2 Астрономія рівень стандарту,
академічний рівень
профільний рівень
3 Біологія рівень стандарту
академічний рівень
профільний рівень
4 Всесвітня історія рівень стандарту,
 академічний рівень
профільний рівень
5 Географія рівень стандарту,
 академічний рівень
профільний рівень
6 Екологія рівень стандарту,
академічний рівень
профільний рівень
7 Економіка рівень стандарту,
академічний рівень
профільний рівень
8 Зарубіжна література
рівень стандарту
академічний рівень
профільний рівень
9 Захист Вітчизни рівень стандарту
10 Інформатика
рівень стандарту
академічний рівень

рівень поглибленого вивчення
профільний рівень
11 Історія України рівень стандарту
академічний рівень
профільний рівень
12 Людина і світ рівень стандарту,
академічний рівень
профільний рівень
13 Математика рівень стандарту
академічний рівень
профільний рівень
рівень поглибленого вивчення
14 Технології рівень стандарту, академічний рівень
15 Українська література
рівень стандарту,
академічний рівень
профільний рівень
16 Фізика рівень стандарту
пояснювальна записка
академічний рівень
профільний рівень
17 Фізична культура рівень стандарту,
академічний рівень
профільний рівень
18 Хімія рівень стандарту
академічний рівень
профільний рівень
поглиблене вивчення
19 Художня культура рівень стандарту
академічний рівень
профільний рівень
Естетика
20 Іноземна мова рівень стандарту


 
Таблиця 1 до освітньої програми

Навчальний план
ІІІ ступеня навчання (10 клас)
для учнів Полтавської гімназії №21
Полтавської міської ради Полтавської області
відповідно до наказу МОН України від 20.04.2018 №408(таблиця 2)
на 2018–2019 н.р.

№ п/п Предмети Кількість годин на тиждень, 5-денка
Математичний профіль
Базові предмети 27
1 Українська мова 2
2 Українська література 2
3 Зарубіжна література 1
4  Іноземна мова
(англійська мова)
2
5 Історія України 1,5
6 Всесвітня історія 1
7 Громадянська освіта
2
8 Алгебра і початки аналізу 1,5+4,5
9 Геометрія 1,5+1,5
10 Біологія і екологія 2
11 Географія 1,5
12 Фізика і астрономія 3
13 Хімія
1,5
14 Фізична культура 3
15 Захист Вітчизни 1,5
Вибірково-обов’язкові предмети 3
16 Інформатика 1,5
17 Технології
1,5
Додаткові години на профільні предмети,
окремі базові предмети, спеціальні курси,
факультативні курси та індивідуальні заняття
6
РАЗОМ 27+3+6
Гранично допустиме навчальне навантаження на учня, 5-денний робочий тиждень 33
Всього фінансується
(без урахування поділу класів на групи) 
33+3=36

     
Таблиця 2 до освітньої програми


Навчальний план
ІІІ ступеня навчання (11 клас)
для учнів Полтавської гімназії №21
Полтавської міської ради Полтавської області
відповідно до наказу МОН України від 20.04.2018 №406(таблиця 5)
на 2018–2019 н.р.

 

№ п/п Предмети Кількість годин на тиждень, 5-денка
Математичний профіль
1 Українська мова
1+1
2 Українська література 2
3 Іноземна мова
(англійська мова)
3
4 Зарубіжна література 1
5 Історія України 1,5
6 Всесвітня історія 1
7 Економіка 1
8 Людина і світ 0,5
9 Художня культура 0,5
10 Алгебра
6
11 Геометрія 3
12 Астрономія
0,5
13 Біологія 1,5
14 Фізика 3
15 Хімія
1
16 Екологія 0,5
17 Технології
1
18 Інформатика 2
19 Фізична культура
2
20 Захист Вітчизни 1,5
РАЗОМ 31,5+2+1
Додатковий час
на поглиблене вивчення предметів,
введення курсів за вибором,
факультативів
1,5
Курси за вибором 0,5
Готуємось до ЗНО(математика,35 год.)
0.5
Гранично допустиме навчальне навантаження на учня,
5-денний робочий тиждень
33
Всього фінансується
(без урахування поділу класів на групи)
33+2=35

 

 

 


 

Пояснювальна записка
до робочого навчального плану Полтавської гімназії №21
на 2017-2018 навчальний рік
 

Тип навчального закладу: гімназія.
Профілі навчання: математичний, українська філологія.
Кількість класів – 22,
Кількість учнів – 544
Мова навчання – українська, 5-денний режим роботи.
 

Робочий навчальний план Полтавської гімназії № 21 на 2017-2018 навчальний рік складений з урахуванням рекомендацій Міністерства освіти і науки України (лист від 07.06.2017 № 1/9-315 «Про структуру 2017/2018 навчального року та навчальні плани загальноосвітніх навчальних закладів»): 

Для 4-річної початкової школи: 

  • для 1-4-х класів – за Типовими навчальними планами початкової школи, затвердженими наказом МОНмолодьспорту України від 10.06.2011 № 572, із змінами згідно з наказом Міністерства освіти і науки України від 16.04.2014 р. №460 та наказом МОН України від 11.07.2017 №1015 (додаток 1); 

Для гімназійних класів: 

  • 5-7 класи – за Типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів ІІ ступеня, затвердженими наказом МОНмолодьспорту України від 03.04.2012 № 409(в редакції наказу МОН від 29.05.2014 №664), із змінами згідно з наказом МОН України від 12.12.2014 р. №1465 та наказом МОН України від 11.07.2017 №1015 (додаток 10);
  • 8-9 класи – за Типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів ІІ ступеня, затвердженими наказом МОНмолодьспорту України від 03.04.2012 № 409(в редакції наказу МОН від 29.05.2014 №664), із змінами згідно з наказом МОН України від 12.12.2014 р. №1465 та наказом МОН України від 11.07.2017 №1015 (додаток 8);
  • 10-11 класи – за Типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів ІІІ ступеня, затвердженими наказом МОН України від 27.08.2010 №834, зі змінами, внесеними наказом МОН України від 29.05.2014 № 657 та наказом МОН України від 11.07.2017 №1015 (додаток 5,23), а саме: 

5-А клас (філологічний) – за наказом МОНмолодьспорту України від 03.04.2012 № 409(в редакції наказу МОН від 29.05.2014 №664), із змінами згідно з наказом МОН України від 12.12.2014 р. №1465 та наказом МОН України від 11.07.2017 №1015 (додаток 10); 

5-Б клас (математичний) – за наказом МОНмолодьспорту України від 03.04.2012 № 409(в редакції наказу МОН від 29.05.2014 №664), із змінами згідно з наказом МОН України від 12.12.2014 р. №1465 та наказом МОН України від 11.07.2017 №1015 (додаток 10); 

5-В клас (математичний) – за наказом МОНмолодьспорту України від 03.04.2012 № 409(в редакції наказу МОН від 29.05.2014 №664), із змінами згідно з наказом МОН України від 12.12.2014 р. №1465 та наказом МОН України від 11.07.2017 №1015 (додаток 10); 

6-А клас (філологічний) – за наказом МОНмолодьспорту України від 03.04.2012 № 409(в редакції наказу МОН від 29.05.2014 №664), із змінами згідно з наказом МОН України від 12.12.2014 р. №1465 та наказом МОН України від 11.07.2017 №1015 (додаток 10); 

6-Б клас (математичний) – за наказом МОНмолодьспорту України від 03.04.2012 № 409(в редакції наказу МОН від 29.05.2014 №664), із змінами згідно з наказом МОН України від 12.12.2014 р. №1465 та наказом МОН України від 11.07.2017 №1015 (додаток 10); 

7-А клас (філологічний) – за наказом МОНмолодьспорту України від 03.04.2012 № 409(в редакції наказу МОН від 29.05.2014 №664), із змінами згідно з наказом МОН України від 12.12.2014 р. №1465 та наказом МОН України від 11.07.2017 №1015 (додаток 10); 

7-Б клас (математичний) – за наказом МОНмолодьспорту України від 03.04.2012 № 409(в редакції наказу МОН від 29.05.2014 №664), із змінами згідно з наказом МОН України від 12.12.2014 р. №1465 та наказом МОН України від 11.07.2017 №1015 (додаток 10); 

8-А клас (філологічний) – за наказом МОНмолодьспорту України від 03.04.2012 № 409(в редакції наказу МОН від 29.05.2014 №664), із змінами згідно з наказом МОН України від 12.12.2014 р. №1465 та наказом МОН України від 11.07.2017 №1015 (додаток 8); 

8-Б клас (математичний) – за наказом МОНмолодьспорту України від 03.04.2012 № 409(в редакції наказу МОН від 29.05.2014 №664), із змінами згідно з наказом МОН України від 12.12.2014 р. №1465 та наказом МОН України від 11.07.2017 №1015 (додаток 8); 

9-А клас (філологічний) – за наказом МОНмолодьспорту України від 03.04.2012 № 409(в редакції наказу МОН від 29.05.2014 №664), із змінами згідно з наказом МОН України від 12.12.2014 р. №1465 та наказом МОН України від 11.07.2017 №1015 (додаток 8); 

9-Б клас (математичний) – за наказом МОНмолодьспорту України від 03.04.2012 № 409(в редакції наказу МОН від 29.05.2014 №664), із змінами згідно з наказом МОН України від 12.12.2014 р. №1465 та наказом МОН України від 11.07.2017 №1015 (додаток 8); 

10-А клас (математичний) – за наказом МОН України від 27.08.2010 №834, зі змінами, внесеними наказом МОН України від 29.05.2014 № 657 та наказом МОН України від 11.07.2017 №1015 (додаток 5,23); 

11-А клас (математичний) – за наказом МОН України від 27.08.2010 №834, зі змінами, внесеними наказом МОН України від 29.05.2014 № 657 та наказом МОН України від 11.07.2017 №1015 (додаток 5,23); 

Загальне сумарне навантаження: 

5-денний режим роботи: 

Клас Кількість годин
1 23
2 25
3 26
4 26
5 31
6 34
7 35
8 36
9 36
10 35
11 35

 
Гранично допустиме навантаження на учнів 1-11-х класів за 5-денним режимом навчання визначається згідно додатку до листа МОН України від 11.06.2014 № 1/9-303 та Державними Санітарними правилами і нормами (ДСанПІН 5.5.2.008-01) без урахування годин передбачених для фізичної культури.

 

Клас Кількість годин
1 20
2 22
3 23
4 23
5 28
6 31
7 32
8 33
9 33
10 33
11 33

 Робочий навчальний план гімназії передбачає реалізацію освітніх галузей Базового навчального плану через навчальні предмети і курси. Вони охоплюють інваріантну складову, сформовану на державному рівні, яка є основою для всіх класів, та варіативну складову, яка використовується для збільшення годин на предмети з поглибленим вивченням з інваріантної складової (українську мову, українську літературу, математику), зважаючи на профіль гімназії; упровадження курсів за вибором учнів, які розширюють можливості профільного навчання. 

Відповідно до листа МОН України від 11.06.2014 № 1/9-303 «Про навчальні плани загальноосвітніх навчальних закладів та структуру 2014/2015 навчального року» в інваріантній частині навчального плану у 5-9-х класах здійснено перерозподіл кількості годин в межах 15% навчального часу з метою забезпечення поглибленого вивчення профільних предметів – української мови та літератури і математики, та академічного рівня вивчення базових дисциплін, для 5-9-х класів даний перерозподіл конкретизований та обумовлений у примітці до таблиць розподілу навчального часу за предметами (з образотворчого мистецтва знято 1 год. на поглиблення профільних предметів, замість цього введено інтегрований курс «Мистецтво» – 1 год. на тиждень). 

Враховуючи рекомендації Міністерства освіти та науки України щодо збільшення часу для уроків фізкультури, для часткової компенсації перерозподілених годин фізкультури у гімназії введена спортивна пауза: велика перерва – 940 – 1000. 

Відповідно до наказу МОН України № 657 від 29.05.2014 «Про внесення змін до наказу МОН України предмет «Захист Вітчизни» для юнаків та дівчат проводиться за удосконаленими програмами у 10-11-х класах, 1,5 години на тиждень згідно розкладу протягом навчального року, за вибором дівчат для всього класу викладається єдиний курс, як для хлопців. 

Враховуючи нормативи наповнюваності класів та поділу їх на групи при вивченні окремих предметів у середніх закладах освіти відповідно наказу Міносвіти України від 20.02.2002 р. №128, умови функціонування закладу у гімназії на 2 групи діляться класи: 

  1. 1-4 кл. – державна мова – українська та іноземна мова (28 і більше учнів);
  2. 5-11 кл. – державна мова – українська (30 і більше учнів);
  3. 5-11 кл. – іноземна мова (30 і більше учнів);
  4. 5-11 кл. – інформатика(24 і більше учнів);
  5. 5- 11 кл. – трудове навчання, технології (хлопці-дівчата) (28 і більше учнів);
  6. на профільні предмети при проведенні практичних занять: алгебра та геометрія – у математичних класах (28 і більше учнів) 

Варіативна складова робочого навчального плану старшої школи (10-11-й клас) реалізує зміст освіти залежно від обраного математичного профілю – на поглиблення інваріантної складової при вивченні профільних предметів –алгебри і початків аналізу та геометрії, а також введення додаткових курсів для розширення окремих розділів української мови та історії як обов'язкових предметів при проходженні зовнішнього незалежного оцінювання випускників гімназії та забезпечення більш якісної підготовки до нього учнів старшої школи. 

Згідно з рішенням педагогічної ради (протокол від 17.08.2017 № 11)  та ради Полтавської гімназії № 21 (протокол від 17.08.2017 № 7) виходячи з умов гімназії та освітніх потреб дітей, у варіативній частині навчального плану запроваджені курси за вибором: 

  • у 1-4 класах: «Каліграфія (з елементами розвитку зв'язного мовлення)», «Мій рідний край – моя Полтава» – 35-годинні.
  • у 5-9 класах: «Шкільна риторика», «Історія Полтавщини», «Розв'язуємо текстові задачі», «Цікава математика», «Історія математики», «Гіди-перекладачі»(німецька мова). 

За вибором учнів 10-11-х класів запроваджено курси: «Готуємося до ЗНО. Математика», «Креслення», «Визначні постаті України». 

Структура навчального року:  

Відповідно до статті 16 Закону України “Про загальну середню освіту” 2017/2018 навчальний рік розпочинається 1 вересня святом – День знань і закінчується не пізніше 1 липня.  

Навчальні заняття організовуються за семестровою системою:
І семестр – з 1 вересня по 29 грудня 2017 р.,
ІІ семестр – з 22 січня по 25 травня 2018 р.
 

Відповідно до Положення про державну підсумкову атестацію учнів(вихованців) у системі загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 30 грудня 2014 року №1547, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 лютого 2015 за №157/26602 учні 4,9 та 11 класів складають державну підсумкову атестацію. Перелік предметів для державної підсумкової атестації, форму та терміни її проведення Міністерством освіти і науки України буде затверджено додатково. 

Загальноосвітні навчальні заклади спільно з органами державної влади та органами місцевого самоврядування визначають дати проведення свята «Останній дзвінок» та вручення документів про освіту. 

Впродовж навчального року для учнів проводяться канікули: 

осінні – з 23 жовтня по 27 жовтня 2017 р.,
зимові – з 2 січня по 21 січня 2018 р.,
весняні – з 26 березня по 31 березня 2018 р.
 

Тривалість навчального процесу складає 168 робочих днів, а канікул не може бути меншою 30 календарних днів, без врахування днів, коли діти припиняли навчання з незалежних від них причин(карантин, температурний режим тощо). 

З урахуванням місцевих особливостей, кліматичних умов, протиепідеміологічних заходів за погодженням з відповідними місцевими органами управління освітою можуть змінюватися структура навчального року та графік канікул. 

Навчальні екскурсії та навчальна практика учнів організовуються відповідно до інструктивно-методичного листа Міністерства освіти і науки України від 06.02.2008 № 1/9-61, рекомендацій в листі МОН України від 07.06.2017 № 1/9-315 «Про структуру 2017/2018 навчального року та навчальні плани загальноосвітніх навчальних закладів», за рішенням педагогічної ради (протокол від 17.08.2017 № 11)  та ради Полтавської гімназії № 21 (протокол від 17.08.2017 № 7): 

  • для 1-4-х класів – упродовж навчального року (протягом 4 днів тривалістю не більше 3 академічних годин на день);
  • для 5-8, 10- х класів – 10 днів після завершення навчального процесу. У 5-6-х класах – по 3 академічні години на день, у 7-8 класах – по 4 академічні години, у 10-х классах – по 5 академічних годин на день. Необхідною умовою організації навчальних екскурсій і навчальної практики є дотримання санітарно-гігієнічних вимог та техніки безпеки. 

Рекомендовано тематику та зміст навчальної практики максимально узгодити з напрямком допрофільного та профільного навчання, а також вивчення історії рідного краю, за бажанням учнів та їх батьків для поглиблення практичних навичок володіння іноземною мовою доцільно провести мовну практику.

 

Особливості організації навчального процесу 

Режим роботи закладу: п'ятиденний навчальний тиждень, одна зміна. 

Навчальний день починається з прийому черговим учителем приміщення школи о 7 год. 30 хв.  

Вхід учнів до приміщення закладу і класних кімнат – о 7 год. 50 хв., в зимовий період – о 7 год.30 хв. 

Навчальні заняття починаються о 8.00 год. 

Гранична наповнюваність класів та тривалість уроків встановлюються відповідно до Закону України „Про загальну середню освіту".  

Тривалість уроків:
•    у 1-х класах – 35 хвилин;
•    у 2-4-х класах – 40 хвилин;
•    у 5-10 класах – 45 хвилин.
 

Режим гарячого харчування  

8.35 – 8.55 (для учнів 1 класу)
8.40 – 8.55 (для учнів 2 класу)
9.35 – 10.00 (учнів 3-4 класів)
10.45 – 11.05(учнів 5-11 класів)
14.00 – 14.20 (для ГПД)
 

Буфет-роздаткова працює з 8 год. до 16 год. 

Для учнів початкових класів працює дві групи продовженого дня: 

1класи – 1ставка вихователя ГПД (6 годин у день);
2-4 класи – 0,5 ставки вихователя ГПД ( 3 години у день)

Режим роботи І групи (1клас) /понеділок, вівторок, середа, четвер/:
 

12.10- 12.25 – Прийом дітей до ГПД. Взаємообмін інформацією вихователя з учнями. Спілкування з дітьми
12.25 - 13.20 – Фізгодина. Веселі страти. Прогулянка І.
13.20 - 13.30 – Повернення з прогулянки. Підготовка до обіду
13.30 - 13.45 – Обід
13.45 - 15.15 – Сон
15.15 - 15.30 – Пробудження після сну, оздоровчі процедури, прогулянка ІІ.
15.30 - 16.00 – Виховна година
16.00 - 17.00 – Ігри для дітей за інтересами
17.00 - 18.00 – Вечірня прогулянка
18.00 - 18.10 – Повернення дітей додому. Індивідуальні бесіди, консультації з батьками
 

Режим роботи І групи (1клас) / п’ятниця /: 

11.30 - 11.45 – прийом  дітей до ГПД. Взаємообмін інформацією вихователя з учнями. Спілкування з дітьми
11.45 - 12.15 – С.Х.Д. Конструктивно-будівельні ігри
12.25 - 13.20 – Фізгодина. Веселі старти, змагання. Прогулянка І
13.20 - 13.30 – Повернення з прогулянки. Підготовка до обіду. Індивідуальна робота з дітьми
13.30 - 13.45 – Обід
13.45 - 15.15 – Сон
15.15 - 15.30 – Пробудження після сну, оздоровчі процедури. Прогулянка ІІ.
15.30 - 16.00 – Виховна година
16.00 - 17.00 – Ігри за інтересами
17.00 - 17.30 – прогулянка на свіжому повітрі
17.30 – Повернення дітей додому. Індивідуальні бесіди, консультації з батьками

Режим роботи ІІ групи ( комбінована 2-4 класи) / понеділок, вівторок, середа, четвер, п’ятниця/:
 

12.15 - 12.30 – Прийом дітей до ГПД
12.30 - 12.50 – Фізгодина,
12.50 - 13.30 – Рухливі ігри, прогулянка
13.30 - 13.45 – Обід
13.45 - 14.30 – Самопідготовка
14.30 - 14.50 – Виховні заходи
14.50 - 15.15 – Прогулянка, ігри, розваги, повернення дітей додому

Шкільна бібліотека працює за таким режимом:
 

І зміна – 8:00 – 12:00;
ІІ зміна – 13:00 – 17:00.

Гурткова та позакласна робота в школі планується і проводиться в позаурочний час відповідно до розкладу уроків учнів, що є членами гуртків.
Час початку роботи кожного вчителя – за 15 хв. до початку свого першого уроку.
 

Чергування вчителів починається за 20 хв. до початку занять і закінчується на 15 хв. пізніше закінчення останнього уроку. 

Чергові вчителі забезпечують дисципліну учнів, несуть відповідальність за поведінку дітей на всіх перервах, стежать, щоб учні вчасно після попереднього дзвінка зайняли робочі місця у класі. 

Учитель, який веде останній урок, виходить із класу лише після того, як його залишить останній учень. 

Всім учителям обов’язково забезпечувати прийом і здачу навчального кабінету, класу між уроками протягом навчального року. За збереження навчального кабінету, класу і обладнання, дотримання санітарно-гігієнічних норм несе повну відповідальність (у т.ч. і матеріальну) завідуючий кабінетом, класний керівник і вчитель, який проводить урок. 

В кожному класі закріплено за учнями постійне робоче місце з урахуванням санітарних норм та індивідуальних особливостей кожної дитини.