ВСТУП

Відповідно до Закону України «Про освіту» основним документом, що забезпечує досягнення учнями визначених відповідним Державним стандартом загальної середньої освіти результатів навчання, є освітня програма закладу загальної середньої освіти (стаття 33 Закону України «Про освіту», стаття 11 Закону України «Про повну загальну середню освіту»).

Стаття 33. Освітня програма

  1. Основою для розроблення освітньої програми є стандарт освіти відповідного рівня (за наявності).
  2. Освітня програма містить:
  • вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за програмою;
  • перелік освітніх компонентів та їх логічну послідовність;
  • загальний обсяг навчального навантаження та очікувані результати навчання здобувачів освіти.
  1. Освітні програми розробляються закладами освіти, науковими установами, іншими суб’єктами освітньої діяльності та затверджуються відповідно до цього Закону та спеціальних законів.

Освітні програми повинні передбачати освітні компоненти для вільного вибору здобувачів освіти.

Заклади освіти можуть використовувати типові або інші освітні програми, які розробляються та затверджуються відповідно до цього Закону та спеціальних законів.

Заклади спеціалізованої освіти, освітні об’єднання та заклади освіти, що здійснюють освітню діяльність на різних рівнях освіти, можуть використовувати наскрізні освітні програми, які охоплюють різні рівні освіти та розробляються, затверджуються (акредитуються) відповідно до цього Закону та спеціальних законів.

  1. Освітні програми можуть мати корекційно-розвитковий складник для осіб з особливими освітніми потребами.

Освітня програма схвалюється педагогічною радою закладу освіти та затверджується його керівником.

Міністерство освіти і науки України затверджує типові освітні програми, які спрямовані на реалізацію мети та завдань освітньої галузі. Заклади загальної середньої освіти можуть використовувати типові або інші освітні програми. Освітні програми, що розробляються на основі типових освітніх програм, не потребують окремого затвердження центральним органом забезпечення якості освіти.

На основі освітньої програми заклад освіти складає та затверджує навчальний план, який конкретизує організацію освітнього процесу.

Навчальні програми предметів та курсів створюють вчителі (самостійно або об'єднавшись) на основі Стандарту, або за зразком типової (модельної) навчальної програми.

 

ІНФОРМАЦІЯ ПРО ЗАКЛАД

Тип закладу – ліцей.

Організаційно-правова форма – комунальна організація (установа, заклад).

Засновником ЛІЦЕЮ № 21 «НАДВОРСКЛЯНСЬКИЙ» ПОЛТАВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ є Полтавська міська рада (надалі – засновник). Власником майна є Полтавська міська територіальна громада в особі Полтавської міської ради. Засновник Полтавська міська рада в межах своїх повноважень приймає рішення:

  • про внесення змін до Статуту ліцею № 21, затвердження його в новій редакції;
  • про призначення ліквідаційної комісії;
  • про реорганізацію або ліквідацію закладу освіти;
  • про реалізацію права власності на майно.

Уповноваженим органом, який здійснює в межах своїх повноважень,  управління  ліцеєм № 21 є Департамент освіти Полтавської міської ради.

Повне найменування закладу освіти – ЛІЦЕЙ № 21 «НАДВОРСКЛЯНСЬКИЙ»  ПОЛТАВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ.

Скорочене найменування – ЛІЦЕЙ № 21

Місце знаходження гімназії – 36030, Полтавська обл., м. Полтава,

вул.   Сакко 19а.

Ліцей  № 21 Полтавської міської ради у своїй діяльності керується Конституцією України, законами України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту», іншими законодавчими актами України, постановами Верховної Ради України, актами Президента України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства освіти і науки України, інших центральних органів виконавчої влади, рішеннями місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, іншими нормативно-правовими актами, власним Статутом.

Ліцей № 21 Полтавської міської ради здійснює освітню діяльність на трьох рівнях:

  • початкова освіта;
  • базова середня освіта;
  • профільна середня освіта.

Профілі навчання – математичний, українська філологія.

Кількість класів – 23,

Кількість учнів – 610,

Мова навчання – українська, 5-денний режим роботи.

Структура навчального року – відповідно до статті 10 Закону України «Про повну загальну середню освіту» навчальний рік розпочинається 1 вересня святом – День знань і закінчується не пізніше 1 липня.

Відповідно до постанови КМУ від 28.07.2023р №782 «Про початок навчального року під час воєнного стану в Україні», навчання в ЗЗСО традиційно розпочнеться в День знань (1 вересня). Освітній процес у школах триватиме до 28 червня 2024 року.

Навчальні заняття організовуються за семестровою системою:

І семестр – з 1 вересня по 22 грудня 2023 р.,

ІІ семестр – з 08 січня по 30 травня 2024 р.

Впродовж навчального року для учнів проводяться канікули:

осінні – з 21 жовтня по 29 жовтня 2023 р.,

зимові – з 23 грудня по 07 січня 2024 р.,

весняні – з 23 березня по 31 березня 2024 р.

З урахуванням місцевих особливостей, кліматичних умов, протиепідеміологічних заходів за погодженням з відповідними місцевими органами Департаментом освіти можуть змінюватися структура навчального року та графік канікул.

 

І СТУПІНЬ

ПОЧАТКОВА ОСВІТА (1-4 КЛАСИ)

Організація освітньої діяльності в 1-4-х класах закладів загальної середньої освіти у 2023/2024 навчальному році здійснюється відповідно до законів України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту», Указу Президента України від 18.05.2019 № 286/2019 «Про стратегію національно-патріотичного виховання», Концепції Нової української школи (схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14 грудня 2016 р. № 988-р «Про схвалення Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року»; Державного стандарту початкової освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 87 від 21.02.2018 (у 1-4-х класах).

Освітня програма закладу для здобувачів освіти І ступеня розроблена на основі Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти І ступеня (початкова освіта) затвердженої наказом МОН України від 21.03.2018 № 268 (зі змінами відповідно до наказів МОН України від 08.10.2019 №1272 та від 08.10.2019 №1273).

Загальний обсяг навчального навантаження та орієнтовна тривалість і можливі взаємозв’язки освітніх галузей, предметів, дисциплін

Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 1-х класів закладів загальної середньої освіти складає 805 годин/навчальний рік, для учнів 2-х класів закладів загальної середньої освіти складає 875 годин/навчальний рік, для учнів 3-4-х класів закладів загальної середньої освіти складає 910 годин/навчальний рік.

Загальне сумарне навантаження для учнів 1-4-х класів становить:

Клас

Кількість годин

1

23

2

25

3

26

4

26

Гранично допустиме навантаження на учнів 1-4-х класів за 5-денним режимом навчання визначається згідно додатку до листа МОН України від 11.06.2014 № 1/9-303 та Санітарним регламентом для закладі взагальної середньої освіти (Наказ МОЗ від 25.09.2020 року № 2205) без урахування годин передбачених для фізичної культури та хореографії.

Клас

Кількість годин

1

20

2

22

3

23

4

23

При визначенні гранично допустимого навантаження учнів ураховані санітарно-гігієнічні норми та нормативна тривалість уроків:

  • у 1-х класах –35 хвилин
  • у 2-4-х класах – 40 хвилин

Навчальний план дає цілісне уявлення про зміст і структуру першого рівня освіти, встановлює погодинне співвідношення між окремими предметами за роками навчання, визначає гранично допустиме тижневе навантаження учнів. Навчальні плани початкової школи передбачають реалізацію освітніх галузей Базового навчального плану Державного стандарту через окремі предмети. (таблиця 1)

Навчальні плани містять інваріантну складову, сформовану на державному рівні, обов'язкову для всіх закладів загальної середньої освіти незалежно від їх підпорядкування і форм власності, та варіативну, в якій передбачено додаткові години на вивчення предметів інваріантної складової, курсів за вибором, індивідуальних та групових занять, консультацій.

Відповідно до наказу МОН України від 20.02.2002 р. №128, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 06.03.2002 за № 229/6517 «Про затвердження Нормативів наповнюваності груп дошкільних навчальних закладів (ясел-садків) компенсуючого типу, класів спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл-інтернатів), груп подовженого дня і виховних груп загальноосвітніх навчальних закладів усіх типів та Порядку поділу класів на групи при вивченні окремих предметів у загальноосвітніх навчальних закладах», враховуючи умови функціонування закладу у ліцеї на 2 групи діляться класи:

  • 1-й кл. – державна мова – українська мова(2 години) та іноземна мова(28 і більше учнів);
  • 2-й кл. – державна мова – українська мова(3 години) та іноземна мова(28 і більше учнів);
  • 3-й кл. – державна мова – українська мова(3 години) та іноземна мова(28 і більше учнів);
  • 4-й клас. – державна мова – українська мова(3 години) та іноземна мова(28 і більше учнів);

Навчальний час, передбачений на варіативну складову може бути використаний на предмети інваріантної складової, на проведення індивідуальних та групових занять.

Враховуючи індивідуальні освітні потреби учнів, згідно з рішенням педагогічної ради (протокол № 16 від 16.08.2022р.) варіативна складова навчального плану використана на підсилення предметів інваріантної складової:

Клас

Предмет

Кількість годин

1-і класи

Математика

1

2-і класи

Математика

1

3-і класи

Математика

1

4-і класи

Математика

1

Керуючись наказом МОН України від 25.06.2018 № 677 «Про затвердження Порядку створення груп подовженого для у державних і комунальних закладах загальної середньої освіти», з метою створення належних умов для організованого відпочинку, навчальної, виховної, пізнавальної діяльності учнів, формування у школярів ключових компетентностей, необхідних для успішної життєдіяльності та самореалізації особистості, згідно заяв батьків, проведеної аналітичної роботи, для учнів початкових класів у закладі створено дві групи подовженого дня:

  • I група – вихователь Мілько С.В. – 1-ші класи

 Режим роботи групи (1-ші класи) / понеділок-п’ятниця /:

11.30 - 11.40 – прийом  дітей до ГПД. Взаємообмін інформацією вихователя з учнями. Спілкування з дітьми

11.45 - 12.15 – Фізгодина. Веселі старти, змагання. Прогулянка І

12.15 - 12.30 – Повернення з прогулянки. Підготовка до обіду. Індивідуальна робота з дітьми

12.30 - 13.00 – Обід

13.00 - 15.15 – Відпочинок

15.15 - 15.30 – Пробудження після сну, оздоровчі процедури.

15.30 - 17.00 – Прогулянка ІІ. Ігри за інтересами

17.00 - 17.30 – Повернення дітей додому.  Індивідуальні бесіди, консультації з батьками

  •  ІI група – вихователі Пасько С.Г., Користіна О.В. – 2-3-гі класи

 Режим роботи ІІ групи (комбінована 2-3-ті класи) / понеділок-п’ятниця/:

12.20 - 13.20 – Прийом дітей до ГПД. Взаємообмін інформацією вихователя з учнями. Спілкування з дітьми

13.20 - 14.00 – Обід

14.00 - 15.30 – Самопідготовка. Виховні заходи

15.30 - 16.15 – Фізгодина. Рухливі ігри

16.15 - 17.00 – Прогулянка, ігри, розваги

17.00 - 17.30 – Повернення дітей додому. Індивідуальні бесіди, консультації з батьками

 

Очікувані результати навчання здобувачів освіти

1-4-й клас

Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які має реалізувати вчитель/вчителька у рамках кожної освітньої галузі. Очікувані результати навчання здобувачів освіти подано за змістовими лініями, визначеними Державним стандартом початкової освіти.

Компетентнісний потенціал кожної освітньої галузі забезпечує формування всіх ключових компетентностей.

Для кожної освітньої галузі визначено мету та загальні результати навчання здобувачів освіти в цілому. За ними впорядковано обов’язкові результати навчання здобувачів освіти, які є основою для їх подальшого навчання на наступних рівнях загальної середньої освіти.

Мовно-літературна освітня галузь включає українську мову та літературу, мови та іншомовну освіту.

Метою вивчення української мови та літератури є формування комунікативної, читацької та інших ключових компетентностей; розвиток особистості здобувачів освіти засобами різних видів мовленнєвої діяльності; здатності спілкуватися українською мовою, мовами відповідних корінних народів і національних меншин для духовного, культурного і національного самовираження, користуватися ними в особистому і суспільному житті, міжкультурному діалозі; збагачення емоційно-чуттєвого досвіду, розвиток мовленнєво-творчих здібностей.

Здобувач освіти:

  • взаємодіє з іншими особами усно, сприймає і використовує інформацію для досягнення життєвих цілей у різних комунікативних ситуаціях;
  • сприймає, аналізує, інтерпретує, критично оцінює інформацію в текстах різних видів, медіатекстах та використовує її для збагачення свого досвіду;
  • висловлює думки, почуття та ставлення, взаємодіє з іншими особами письмово та в режимі реального часу, дотримується норм літературної мови;
  • досліджує індивідуальне мовлення для власної мовної творчості, спостерігає за мовними явищами, аналізує їх.

Метою іншомовної освіти є формування іншомовної комунікативної компетентності для безпосереднього та опосередкованого міжкультурного спілкування, що забезпечує розвиток інших ключових компетентностей та задоволення різних життєвих потреб здобувача освіти.

Здобувач освіти:

  • сприймає інформацію, висловлену іноземною мовою в умовах безпосереднього та опосередкованого міжкультурного спілкування, та критично оцінює таку інформацію;
  • розуміє прочитані іншомовні тексти різних видів для отримання інформації або емоційного задоволення, використовує прочитану інформацію та критично оцінює її;
  • надає інформацію, висловлює думки, почуття та ставлення, взаємодіє з іншими особами усно, письмово та в режимі реального часу, використовуючи іноземну мову.

Метою математичної освітньої галузі є формування математичної та інших ключових компетентностей; розвиток мислення, здатності розпізнавати і моделювати процеси та ситуації з повсякденного життя, які можна розв’язувати із застосуванням математичних методів, а також здатності робити усвідомлений вибір.

Здобувач освіти:

  • досліджує ситуації і визначає проблеми, які можна розв’язувати із застосуванням математичних методів;
  • моделює процеси і ситуації, розробляє стратегії (плани) дій для розв’язування різноманітних задач;
  • критично оцінює дані, процес та результат розв’язання навчальних і практичних задач;
  • застосовує досвід математичної діяльності для пізнання навколишнього світу.

Метою природничої освітньої галузі є формування компетентностей в галузі природничих наук, техніки і технологій, екологічної та інших ключових компетентностей шляхом опанування знань, умінь і способів діяльності, розвитку здібностей, які забезпечують успішну взаємодію з природою, формування основи наукового світогляду і критичного мислення, становлення відповідальної, безпечної і природоохоронної поведінки здобувачів освіти у навколишньому світі на основі усвідомлення принципів сталого розвитку.

Здобувач освіти:

  • відкриває світ природи, набуває досвіду її дослідження, шукає відповіді на запитання, спостерігає за навколишнім світом, експериментує та створює навчальні моделі, виявляє допитливість та отримує радість від пізнання природи;
  • опрацьовує та систематизує інформацію природничого змісту, отриману з доступних джерел, та представляє її у різних формах;
  • усвідомлює розмаїття природи, взаємозв’язки її об’єктів та явищ, пояснює роль природничих наук і техніки в житті людини, відповідально поводиться у навколишньому світі;
  • критично оцінює факти, поєднує новий досвід з набутим раніше і творчо його використовує для розв’язування проблем природничого характеру.

Метою технологічної освітньої галузі є формування компетентностей в галузі техніки і технологій та інших ключових компетентностей, здатності до зміни навколишнього світу засобами сучасних технологій без заподіяння йому шкоди, до використання технологій для власної самореалізації, культурного і національного самовираження.

Здобувач освіти:

  • втілює творчий задум у готовий виріб;
  • дбає про власний побут, задоволення власних потреб та потреб тих, хто його оточує;
  • ефективно використовує природні матеріали, дбаючи про навколишній світ;
  • практикує і творчо застосовує традиційні та сучасні ремесла.

Метою інформатичної освітньої галузі є формування інформаційно-комунікаційної компетентності та інших ключових компетентностей, здатності до розв’язання проблем з використанням цифрових пристроїв, інформаційно-комунікаційних технологій та критичного мислення для розвитку, творчого самовираження, власного та суспільного добробуту, навичок безпечної та етичної діяльності в інформаційному суспільстві.

Здобувач освіти:

  • знаходить, подає, перетворює, аналізує, узагальнює та систематизує дані, критично оцінює інформацію для розв’язання життєвих проблем;
  • створює інформаційні продукти та програми для ефективного розв’язання задач/проблем, творчого самовираження індивідуально та у співпраці, за допомогою цифрових пристроїв та без них;
  • усвідомлено використовує інформаційні і комунікаційні технології та цифрові пристрої для доступу до інформації, спілкування та співпраці як творець та (або) споживач, а також самостійно опановує нові технології;
  • усвідомлює наслідки використання інформаційних технологій для себе, суспільства, навколишнього світу та сталого розвитку, дотримується етичних, міжкультурних та правових норм інформаційної взаємодії.

Метою соціальної і здоров’язбережувальної освітньої галузі є формування соціальної компетентності та інших ключових компетентностей, активної громадянської позиції, підприємливості, розвиток самостійності через особисту ідентифікацію, застосування моделі здорової та безпечної поведінки, збереження власного здоров’я та здоров’я інших осіб, добробуту та сталого розвитку.

Здобувач освіти:

  • дбає про особисте здоров’я і безпеку, реагує на діяльність, яка становить загрозу для життя, здоров’я, добробуту;
  • визначає альтернативи, прогнозує наслідки, ухвалює рішення з користю для здоров’я, добробуту, власної безпеки та безпеки інших осіб;
  • робить аргументований вибір на користь здорового способу життя, аналізує та оцінює наслідки і ризики;
  • виявляє підприємливість та поводиться етично для поліпшення здоров’я, безпеки та добробуту.

Метою громадянської та історичної освітньої галузі є формування громадянської та інших компетентностей, власної ідентичності та готовності до змін шляхом осмислення зв’язків між минулим і сучасним життям, активної громадянської позиції на засадах демократії, поваги до прав і свобод людини, толерантного ставлення до оточуючих, набуття досвіду життя в соціумі з урахуванням демократичних принципів.

Здобувач освіти:

  • встановлює зв’язки між подіями, діяльністю людей та її результатами у часі, пояснює значення пам’ятних для себе та інших громадян України дат (подій);
  • орієнтується у знайомому соціальному середовищі, долучається до його розвитку, пояснює вплив природи та діяльності людей на нього;
  • працює з різними джерелами соціальної та історичної інформації, аналізує зміст джерел, критично оцінює їх;
  • узагальнює інформацію з різних джерел, розповідаючи про минуле і сучасне;
  • представляє аргументовані судження про відомі факти та історичних осіб, а також про події суспільного життя;
  • має розвинуте почуття власної гідності, діє з урахуванням власних прав і свобод, поважає права і гідність інших осіб, протидіє проявам дискримінації та нерівного ставлення до особистості;
  • усвідомлює себе громадянином України, аналізує культурно-історичні основи власної ідентичності, визнає цінність культурного розмаїття;
  • дотримується принципів демократичного громадянства, бере активну участь у житті шкільної спільноти, місцевої громади.

Метою мистецької освітньої галузі є формування культурної та інших компетентностей, цінностей у процесі пізнання мистецтва та художньо-творчого самовираження в особистому та суспільному житті, поваги до національної та світової мистецької спадщини.

Здобувач освіти:

  • виявляє художньо-образне, асоціативне мислення у процесі художньо-творчої діяльності через образотворче, музичне та інші види мистецтва;
  • пізнає мистецтво, інтерпретує художні образи, набуваючи емоційно-чуттєвого досвіду, виявляє ціннісне ставлення до мистецтва;
  • пізнає себе через художньо-творчу діяльність та мистецтво.

Метою фізкультурної освітньої галузі є формування соціальної та інших ключових компетентностей, стійкої мотивації здобувачів освіти до занять фізичною культурою і спортом для забезпечення гармонійного фізичного розвитку, підвищення функціональних можливостей організму, вдосконалення життєво необхідних рухових умінь та навичок.

Здобувач освіти:

  • регулярно займається руховою активністю, фізичною культурою та спортом; демонструє рухові вміння та навички та використовує їх у різних життєвих ситуаціях;
  • добирає фізичні вправи для підвищення рівня фізичної підготовленості;
  • керується правилами безпечної і чесної гри, уміє боротися, вигравати і програвати; усвідомлює значення фізичних вправ для здоров’я, емоційного задоволення, гартування характеру, самовираження та соціальної взаємодії.

Вимоги до осіб, які можуть розпочати здобуття початкової освіти

Початкова освіта здобувається, як правило, з шести років. (відповідно до Закону України «Про освіту»). Діти, яким на 1 вересня поточного навчального року виповнилося сім років, повинні розпочинати здобуття початкової освіти цього ж навчального року. Діти, яким на 1 вересня поточного навчального року не виповнилося шести років, можуть розпочинати здобуття початкової освіти цього ж навчального року за бажанням батьків або осіб, які їх замінюють, якщо їм виповниться шість років до 1 грудня поточного року. Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття початкової освіти з іншого віку, а тривалість здобуття ними початкової освіти може бути подовжена з доповненням освітньої програми корекційно-розвитковим складником.

Перелік освітніх галузей та логічна послідовність їх вивчення

Для учнів 1-4-х класів закладом було обрано освітню програму за редакцією Р.Б.Шияна.

Освітня програма укладена за такими освітніми галузями:

Мовно-літературна, у тому числі:

Рідномовна освіта (українська мова та література; мови та літератури корінних народів та національних меншин) (МОВ)

Іншомовна освіта (ІНО)

Математична (МАО)

Природнича (ПРО)

Технологічна (ТЕО)

Інформатична (ІФО)

Соціальна і здоров’язбережувальна (СЗО)

Громадянська та історична (ГІО)

Мистецька (МИО)

Фізкультурна (ФІО)

Логічна послідовність вивчення предметів розкривається у відповідних навчальних програмах.

Форми організації освітнього процесу

Очікувані результати навчання, учнів 1-4-х класів, окреслені в межах кожної галузі, досяжні, якщо використовувати інтерактивні форми і методи навчання – дослідницькі, інформаційні, мистецькі проєкти, сюжетно-рольові ігри, інсценізації, моделювання, ситуаційні вправи, екскурсії, дитяче волонтерство тощо.

Опис та інструменти

системи внутрішнього забезпечення якості освіти

Система внутрішнього забезпечення якості складається з наступних компонентів:

  • кадрове забезпечення освітньої діяльності;
  • навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності;
  • матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності;
  • якість проведення навчальних занять;
  • моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей).

Завдання системи внутрішнього забезпечення якості освіти:

  • оновлення методичної бази освітньої діяльності;
  • контроль за виконанням навчальних планів та освітньої програми, якістю знань, умінь і навичок учнів, розробка рекомендацій щодо їх покращення;
  • моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища закладу освіти;
  • створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників.

Кадрове забезпечення освітньої діяльності

№

Клас

ПІП

Пед.стаж

Посада

Кваліфікаційна категорія

1

1-А

Ташкінова

Тетяна

Олександрівна

 14 р. 11 м.

 учитель початкових класів

ІІ категорія

2

1-Б

Єрмоленко

Наталія Петрівна

 19 р. 03 м.

 учитель початкових класів

Вища категорія

3

2-А

Оніщенко

Тетяна Петрівна

39 р.

учитель початкових класів

Вища категорія,

учитель-методист

4

2-Б

Карюк

Людмила Петрівна

35 р. 09 м.

учитель початкових класів

Вища категорія,

старший учитель

5

3-А

Користіна

Олена Вікторівна

30 р. 10 м.

учитель початкових класів

І категорія

6

3-Б

Іванченко

Анастасія Максимівна

03 р. 08 м.

учитель початкових класів

Спеціаліст

7

4-А

Московець

Тетяна Миколаївна

40 р. 2 м.

учитель початкових класів

Вища категорія,

старший учитель

8

4-Б

Непийпиво

Катерина

Григорівна

36 р. 04 м.

учитель початкових класів

Вища категорія,

старший учитель

9

–

Бардаченко

Роман

Анатолійович

19р. 00 м.

учитель інформатики

Вища категорія,

старший учитель

10

–

Латкіна

Юлія Анатоліївна

35р. 00 м.

учитель іноземної мови

Вища категорія,

учитель-методист

 11

-

Михайліченко

Олена Олексіївна

04 р. 00 м.

учитель іноземної мови

Спеціаліст

 12

 -

Пасько

Світлана

Григорівна

31 р. 11 м.

вихователь ГПД

Спеціаліст

13

 -

Мілько

Світлана

Володимирівнавна

 32 р. 00 м. вихователь ГПД Вища категорія

 

Навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності

Для учнів 1-4-х класів закладом було обрано освітню програму за редакцією Р.Б.Шияна.

Матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності

Освітнє середовище в початкових класах має бути безпечним місцем, де діти відчуватимуть себе захищеними та в безпеці. Вимоги щодо забезпечення належних умов для навчання і виховання учнів, зокрема 1-х класів, встановлено Санітарним регламентом для закладі взагальної середньої освіти (Наказ МОЗ від 25.09.2020 року № 2205).

В освітньому середовищі Нової української школи є баланс між навчальними видами діяльності, ініційованими самими дітьми. Таке середовище забезпечує можливості дітям робити власний вибір, можливості для розвитку нових та удосконалення наявних практичних навичок, отримання нових знань.

У закладі для учнів 1-4-х класів: обладнані кабінети з відповідними навчальними осередками(каб. № 210, № 213, №212, №215, №314, №214, №211, №313, №110, №111). Обладнано ігрову кімнату (каб. №315), спальню на 32 місця для учнів, які відвідуватимуть групу подовженого дня, малий спортивний зал для проведення уроків фізичної культури та хореографічний зал для уроків хореографії та ритміки.

якість проведення навчальних занять – за якісне і вчасне проведення навчальних занять учителі несуть персональну відповідальність;

моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей) проводиться згідно вимог навчальних програм та обліковується у класному журналі.

На основі освітньої програми, складено та затверджено навчальний план, що конкретизує організацію освітнього процесу.

Директор ліцею №21                                        Наталія ТАРАНЕНКО

 

Таблиця 1 до освітньої програми

Навчальний план

для початкової школи (1-4 класи) з українською мовою навчання

Ліцею №21 «Надворсклянський»

Полтавської міської ради

відповідно до наказу МОН України від 21.03.2018 №268

 (зі змінами відповідно до наказів МОН України від 08.10.2019 №1272 та від 08.10.2019 №1273)

(за програмою Шияна Р.Б.)

на 2023 – 2024 н.р.

 

№ п/п

Навчальні предмети

Кількість годин на тиждень,

5-денка

1

2

3

4

1.                 

Українська мова

5

5

5

5

2.                 

Іноземна мова (англійська мова)

2

3

3

3

3.                 

Я досліджую світ

(інтегрований курс)

7

8

7

7

4.                 

Математика

3+1

3+1

4+1

4+1

5.                 

Інформатика

–

–

1

1

6.                 

Мистецтво

2

2

2

2

7.                 

Фізична культура

3

3

3

3

РАЗОМ

19+3+1

21+3+1

22+3+1

22+3+1

Додаткові години на вивчення предметів інваріантної складової, курсів за вибором, проведення індивідуальних консультацій та групових занять

1

1

1

1

Гранично допустиме тижневе навчальне навантаження на учня, 5- денний робочий тиждень.

20

22

23

23

Сумарна кількість годин навчальних годин інваріантної та варіативної складових, що фінансується з бюджету(без урахування поділу класів на групи)

23

25

26

26

 

 Директор ліцею №21                               Наталія ТАРАНЕНКО

 

ІІ СТУПІНЬ

БАЗОВА СЕРЕДНЯ ОСВІТА (5-6-і КЛАСИ)

Освітня програма закладу для здобувачів освіти ІІ ступеня розроблена на основі Типової освітньої програми для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти, затвердженої наказом МОН України від 19.02.2021 № 235.

Дана освітня програма:

 - відповідає структурі Типової освітньої програми та визначеним нею вимогам до осіб, які можуть розпочати навчання за освітньою програмою закладу освіти;

 - визначає (в обсязі не меншому ніж встановлено відповідною Типовою освітньою програмою) загальний обсяг навчального навантаження на відповідному рівні циклі повної загальної середньої освіти в годинах, його розподіл між освітніми галузями за роками навчання;

 - містить навчальний план, що ґрунтується на одному з варіантів типових навчальних планів відповідної Типової освітньої програми і може передбачати перерозподіл годин у визначеному типовим навчальним планом обсязі в межах мінімального максимального навантаження для кожної галузі між обов’язковими для вивчення навчальними предметами крім державної мови певної освітньої галузі, які можуть вивчатися окремо та або інтегровано з іншими навчальними предметами;

- містить перелік модельних навчальних програм, що використовуються закладом освіти в освітньому процесі, та/або навчальних програм, затверджених педагогічною радою, що мають містити опис результатів навчання учнів з навчальних предметів (інтегрованих курсів) в обсязі не меншому ніж встановлено відповідними модельними навчальними програмами;

- описує норми організації освітнього процесу та інструментарію оцінювання.

Мета і завдання освітньої програми

 Мета і завдання освітньої програми закладу ґрунтуються на визначеній Законом країни «Про освіту» меті повної загальної середньої освіти, що передбачає всебічний розвиток, виховання і соціалізацію особистості, яка здатна до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, має прагнення до самовдосконалення і навчання впродовж життя, готова до свідомого життєвого вибору та самореалізації, відповідальності, трудової діяльності та громадянської активності.

Вимоги до осіб, які можуть розпочати здобуття базової середньої освіти

Навчання за освітньою програмою базової середньої освіти можуть
розпочинати учні, які на момент зарахування (переведення) до закладу загальної середньої освіти, що забезпечує здобуття відповідного рівня повної загальної середньої освіти, досягли результатів навчання, визначених у Державному стандарті початкової освіти, що підтверджено відповідним документом (свідоцтвом досягнень, свідоцтвом про здобуття початкової освіти).

У разі відсутності результатів річного оцінювання з будь-яких предметів та/або державної підсумкової атестації за рівень початкової освіти учні повинні пройти відповідне оцінювання упродовж першого семестру навчального року.

Для проведення оцінювання наказом керівника закладу освіти створюється комісія, затверджується її склад (голова та члени комісії), а також графік проведення оцінювання та перелік завдань з навчальних предметів.

Протокол оцінювання рівня навчальних досягнень складається за формою згідно з додатком 2 до Положення про індивідуальну форму здобуття загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України 12 січня 2016 року № 8 (у редакції наказу Міністерства освіти і науки України від 10 липня 2019 року № 955), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України
03 лютого 2016 р. за № 184/28314.

Загальний обсяг навчального навантаження та орієнтовна тривалість і можливі взаємозв’язки освітніх галузей, предметів, дисциплін

Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 5-х класів(адаптаційний цикл базової середньої освіти) закладів загальної середньої освіти відповідає загальному обсягу навчального навантаження, визначеному для цього типу освітнього закладу в Державному стандарті базової середньої освіти Додаток 23 та Типовій освітній програмі для 5-9 класів Додатки 1,2 . Загальний обсяг річного навчального навантаження для кожної галузі в освітній програмі закладу освіти встановлено у межах вказаного в Державному стандарті та Типовій освітній програмі діапазону мінімального та максимального показників. Загальний обсяг навчального навантаження учнів розподіляється між роками навчання, освітніми галузями, обов’язковими та вибірковими освітніми компонентами. Загальний обсяг річного навчального навантаження для закладів із навчанням українською мовою 5-6 класи згідно з типовим планом наведено в Таблиці 1.

Таблиця 1

Назва освітньої галузі

Кількість годин на тиждень та рік

Навчальне навантаження

5 клас

6 клас

Рекомендоване

Мінімальне

Максимальне

Рекомендоване

Мінімальне

Максимальне

Мовно
літературна

На тиждень

11

10

13

11

10

13

На рік

385

350

455

385

350

455

Математична

На тиждень

5

4

6

5

4

6

На рік

175

140

210

175

140

210

Природнича

На тиждень

2

1,5

3

4

2

5

На рік

70

52,5

105

140

70

175

Соціальна і
здоров’язбере
жувальна

На тиждень

1,5

1

3

1,5

1

3

На рік

52,5

35

105

52,5

35

105

Громадянська
та історична

На тиждень

1

1

2

2

1,5

3

На рік

35

35

70

70

52,5

105

Технологічна

На тиждень

2

1

3

2

1

3

На рік

70

35

105

70

35

105

Інформатична

На тиждень

1,5

1

2

1,5

1

2

На рік

52,5

35

70

52,5

35

70

Мистецька

На тиждень

2

1

3

2

1

3

На рік

70

35

105

70

35

105

Фізична
культура

На тиждень

3

3

3

3

3

3

На рік

105

105

105

105

105

105

Усього

На тиждень

29

 

 

32

 

 

На рік

1015

 

 

1120

 

 

Додаткові години для вивчення предметів освітніх галузей, вибіркових освітніх компонентів, проведення індивідуальних консультацій та групових занять

На тиждень

2

 

 

2

 

 

На рік

70

 

 

70

 

 

Загальнорічна кількість навчальних годин, що фінансуються з бюджету(без урахування поділу на групи)

На тиждень

31

 

 

34

 

 

На рік

1085

 

 

1190

 

 

Гранично
допустиме
річне
навантаження
учнів

На тиждень

28

 

 

31

 

 

На рік

980

 

 

1085

 

 
                   

* Кількість навчальних годин на вивчення кожної освітньої галузі може збільшуватися до максимального показника з урахуванням перерозподілу різниці між рекомендованою та мінімальною кількістю навчальних годин інших освітніх галузей.

** Години мовно-літературної освітньої галузі можуть розподілятися на вивчення мови корінного народу, національної меншини та або другої іноземної мови.

 *** Години, передбачені для ізичної культури, не враховуються під час визначення гранично допустимого навчального навантаження учнів.

**** Сума годин на вивчення всіх освітніх галузей не повинна перевищувати загальної кількості годин, визначеної цим навчальним планом.

Навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності

Перелік модельних навчальних програм

для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти

(затверджені наказом МОН від 19.02.2021 № 235)

 

№

Назва програми

Автори

Документ про надання грифа

1.

Модельна навчальна програма «Українська мова. 5-6 класи» для закладів загальної середньої освіти (авт. Заболотний О. В., Заболотний В. В., Лавринчук В. П., Плівачук К. В., Попова Т. Д.).

Наказ МОН України від 20.06.2021 № 795

2.

Модельна навчальна програма "Українська література. 5-6 класи" для закладів загальної середньої освіти (авт. Яценко Т.О., Качак Т.Б., Кизилова В.В., Пахаренко В.І., Дячок С.О., Овдійчук Л.М., Слижук О.А., Макаренко В.М., Тригуб І.А.).

Наказ МОН України від 20.06.2021 № 795

3.

Модельна навчальна програма "Зарубіжна література. 5-6 класи" для закладів загальної середньої освіти (авт. Ніколенко О.М., Ісаєва О.О., Клименко Ж.В., Мацевко-Бекерська Л.В., Юлдашева Л.П., Рудніцька Н.П., Туряниця В.Г., Тіхоненко С.О., Вітко М.І., Джангобекова Т.А.).

Наказ МОН України від 20.06.2021 № 795

4.

Модельна навчальна програма "Іноземна мова. 5-9 класи" для закладів загальної середньої освіти (автори Редько В.Г., Шаленко О.П., Самойлюкевич І.В., Сотнікова С. І., Коваленко О. Я. та ін.).

Наказ МОН України від 20.07.2021 № 795

5.

Модельна навчальна програма "Математика. 5-6 класи" для закладів загальної середньої освіти (авт. Мерзляк А. Г., Номіровський Д. А., Пихтар М. П., Рубльов Б. В., Семенов В. В., Якір М. С.)

Наказ МОН України від 12.07.2021 № 795

6.

Модельна навчальна програма «Пізнаємо природу». 5-6 класи (інтегрований курс)» для закладів загальної середньої освіти (авт. Біда Д. Д., Гільберг Т. Г., Колісник Я. І.)

Наказ МОН України від 12.07.2021 № 795

7.

Модельна навчальна програма «Здоров’я, безпека та добробут». 5-6 класи (інтегрований курс)» для закладів загальної середньої освіти (авт. Василенко С.В., Коваль Я.Ю., Колотій Л.П.)

Наказ МОН України від 12.07.2021 № 795

8.

Модельна навчальна програма "Вступ до історії України та громадянської освіти. 5 клас" для закладів загальної середньої освіти. (Бурлака О. В., Власова Н. С., Желіба О. В., Майорський В. В., Піскарьова І. О., Щупак І. Я.)

Наказ МОН України від 12.07.2021 № 795

9.

Модельна навчальна програма "Інформатика. 5-6 класи" для закладів загальної середньої освіти (авт. Морзе Н. В., Барна О. В.)

Наказ МОН України від 12.07.2021 № 795

10.

Модельна навчальна програма «Робототехніка. 5–6 класи» для закладів загальної середньої освіти

(авт. Сокол І. М., Ченцов О. М.)

Наказ МОН України від 12.07.2021 № 795

11.

Модельна навчальна програма «Технології. 5-6 класи» для закладів загальної середньої освіти (автори Терещук А.І., Абрамова О.В., Гащак В.М., Павич Н.М.)

Наказ МОН України від 12.07.2021 № 795

12.

Модельна навчальна програма «Мистецтво. 5-6 класи» (інтегрований курс) для закладів загальної середньої освіти (авт. Масол Л. М., Просіна О. В.).

Наказ МОН України від 20.07.2021 № 795

13.

Модельна навчальна програма "Фізична культура. 5 - 6 класи" для закладів загальної середньої освіти (авт. Педан О.С., Коломоєць Г.А., Боляк А.А., Деревянко В.В. та ін.)

Наказ МОН України від 17.08.2022 № 752

14

Модельна навчальна програма «Географія. 6-9 класи» для закладів загальної середньої освіти (авт. Кобернік С. Г., Коваленко Р. Р., Гільберг Т. Г., Даценко Л. М.)

Наказ МОН України від 12.07.2021 № 795 (у редакції наказу МОН України від від 09.02.2022 № 143)

15

Модельна навчальна програма «Історія України. Всесвітня історія. 6 клас» для закладів загальної середньої освіти (автори Піскарьова І.О., Бурлака О.В., Майорський В.В., Мелещенко Т.В., Щупак І.Я.)

Наказ МОН України від 12.07.2021 № 795

На основі освітньої програми, складено та затверджено навчальний план, що конкретизує організацію освітнього процесу.

 

 Директор ліцею №21                                        Наталія ТАРАНЕНКО

 

Таблиця 2 до освітньої програми

Навчальний план

для 5-х класів  Ліцею №21 «Надворсклянський» Полтавської міської ради

на 2023 – 2024 н.р. розроблений на основі Типового навчального плану для

5-9 класів закладів загальної середньої освіти з навчанням українською мовою наказ МОН України від 19.02.2021 №235(додаток 3)

 

Освітні галузі

Предмети

Кількість годин на тиждень

у класах

5А

5Б

5В

Мовно-літературна

Українська мова

4+1

4+1

4+1

Українська література

2

2

2

Зарубіжна література

1,5

1,5

1,5

Іноземна мова

3,5

3,5

3,5

Математична

Математика

5+1

5+1

5+1

Алгебра

–

–

–

Геометрія

–

–

–

Природнича

Інтегрований курс «Пізнаємо природу»

2

2

2

Соціальна і здоров’язбережувальна

Інтегрований курс «Здоров’я безпека і добробут»

1

1

1

Етика

0,5

0,5

0,5

Громадянська та історична

Вступ до історії України та громадянської освіти

1

1

1

Інформатична

Інформатика

1,5

1,5

1,5

Технологічна

Технології

2

2

2

Мистецька

Інтегрований курс «Мистецтво»

2

2

2

Фізична культура

Фізична культура

3

3

3

Разом (без фізичної культури + фізична культура)

25+3+2

25+3+2

25+3+2

Додаткові години для вивчення предметів освітніх галузей,вибіркових освітніх компонентів,проведення індивідуальних консультацій та групових занять

2

2

2

Гранично допустиме тижневе навчальне

28

28

28

Всього (без фізичної культури + фізична культура; без урахування поділу класів на групи)

28+3

28+3

28+3

 Директор ліцею №21                                                      Наталія ТАРАНЕНКО

 

Навчальний план

для 6-х класів  Ліцею №21 «Надворсклянський» Полтавської міської ради

на 2023 – 2024 н.р. розроблений на основі Типового навчального плану для

5-9 класів закладів загальної середньої освіти з навчанням українською мовою наказ МОН України від 19.02.2021 №235(додаток 3)

 

Освітні галузі

Предмети

Кількість годин на тиждень

у класах

6А

6Б

6В

Мовно-літературна

Українська мова

4+2

4+1

4+1

Українська література

2

2

2

Зарубіжна література

1,5

1,5

1,5

Іноземна мова

3,5

3,5

3,5

Математична

Математика

5

5+1

5+1

Алгебра

-

-

-

Геометрія

-

-

-

Природнича

Інтегрований курс «Пізнаємо природу»

2

2

2

Географія

2

2

2

Соціальна і здоров’язбережувальна

Інтегрований курс «Здоров’я безпека і добробут»

1

1

1

Етика

0,5

0,5

0,5

Громадянська та історична

Історія України. Всесвітня історія

2

2

2

Інформатична

Інформатика

1,5

1,5

1,5

Технологічна

Технології

2

2

2

Мистецька

Інтегрований курс «Мистецтво»

1

1

1

Фізична культура

Фізична культура

3

3

3

Разом (без фізичної культури + фізична культура)

29+3+2

29+3+2

29+3+2

Додаткові години для вивчення предметів освітніх галузей,вибіркових освітніх компонентів,проведення індивідуальних консультацій та групових занять

2

2

2

Робототехніка 5-6 клас

1

1

1

Гранично допустиме тижневе навчальне

31

31

31

Всього (без фізичної культури + фізична культура; без урахування поділу класів на групи)

31+3

31+3

31+3

 

ІІ СТУПІНЬ

БАЗОВА СЕРЕДНЯ ОСВІТА (7-9 КЛАСИ)

Освітня програма закладу для здобувачів освіти ІІ ступеня розроблена на основі Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня, затвердженої наказом МОН України від 20.04.2018 № 405.

Загальний обсяг навчального навантаження таорієнтовна тривалість і можливі взаємозв’язки освітніх галузей, предметів, дисциплін

Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 7-9-х класів закладів загальної середньої освіти складає 4795 годин/навчальний рік: для 7-х класів – 1172,5 годин/навчальний рік, для 8-х класів – 1207,5 годин/навчальний рік, для 9-х класів – 1260 годин/навчальний рік.

Загальне сумарне навантаження для учнів 6-9 класів становить:

Клас

Кількість годин

7

35

8

36

9

36

Гранично допустиме навантаження на учнів 7-9-х класів за 5-денним режимом навчання визначається згідно додатку до листа МОН України від 11.06.2014 № 1/9-303 та Санітарним регламентом для закладі взагальної середньої освіти (Наказ МОЗ від 25.09.2020 року № 2205) без урахування годин передбачених для фізичної культури.

Клас

Кількість годин

7

32

8

33

9

33

При визначенні гранично допустимого навантаження учнів ураховані санітарно-гігієнічні норми та нормативна тривалість уроків: у 6-9 класах – 45 хвилин.

Навчальний план ліцею передбачає реалізацію освітніх галузей Базового навчального плану через навчальні предмети і курси. Вони охоплюють інваріантну складову, сформовану на державному рівні, яка є основою для всіх класів, та варіативну складову, яка використовується для збільшення годин на предмети з поглибленим вивченням з інваріантної складової (українську мову, українську літературу, математику); упровадження курсів за вибором учнів, які розширюють можливості профільного навчання. (таблиці 1,2)

Навчальні плани містять інваріантну складову, сформовану на державному рівні, обов'язкову для всіх закладів загальної середньої освіти незалежно від їх підпорядкування і форм власності, та варіативну, в якій передбачено додаткові години на вивчення предметів інваріантної складової, курси за вибором, індивідуальні та групові заняття, консультації.

Навчальний план ліцею № 21 на 2022-2023 навчальний рік складений з урахуванням рекомендацій Міністерства освіти і науки України таким чином:

для гімназійних класів:

  • 7-9 класи – за Типовим навчальним планом, закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня, затвердженим наказом МОН України від 20.04.2018 № 405 (таблиця 8 до Типової освітньої програми);

Варіативна складова у 7-9-х класах реалізує зміст освіти залежно від обраного профілю (українська філологія та математика) – на поглиблення інваріантної складової при вивченні профільних предметів –алгебри та геометрії, а також української мови та літератури.

Розподіл додаткового часу на предмети та курси за вибором по класам виконаний так:

7-А години на вивчення спеціалізованих навчальних предметів, курсів використані для поглиблення профільних предметів – української мови та літератури – 3,5 год., математики – 0,5 год. Додатковий час на предмети використаний на запровадження курсу за вибором «Сучасна українська літературна мова: морфологія» – 1 год, вивчення англійської мови – 1 год.

7-Б години на вивчення спеціалізованих навчальних предметів, курсів використані для поглиблення профільних предметів – алгебри та геометрії – 4 год. Додатковий час на предмети використаний на запровадження курсів за вибором «Логіка» – 0,5 год, та «Сучасна українська літературна мова: морфологія» – 1 год, вивчення англійської мови – 0,5 год.

8-А години на вивчення спеціалізованих навчальних предметів використані для поглиблення профільних предметів – української мови та літератури – 3,5 год. Додатковий час на предмети використаний на поглиблення профільного предмету української мови – 0,5 год, англійської мови – 0,5 год та запровадження курсу за вибором «Синтаксис простого та простого ускладненого речення» – 1 год.

8-Б години на вивчення спеціалізованих навчальних предметів, курсів використані для поглиблення профільних предметів – алгебри та геометрії – 3,5 год. Додатковий час на предмети використаний для поглиблення профільного предмету геометрії – 0,5 год, англійської мови – 1 год та запровадження курсу за вибором «Логіка» – 0,5 год.

9-А Години на вивчення спеціалізованих навчальних предметів використані для поглиблення профільних предметів – української мови та літератури – 3 год. Додатковий час на предмети використаний для поглиблення профільного предмету української мови – 1 год.

9-Б години на вивчення спеціалізованих навчальних предметів використані для поглиблення профільних предметів – алгебри та геометрії – 3 год. Додатковий час на предмети використаний для поглиблення профільного предмету геометрії – 1 год.

9-В години на вивчення спеціалізованих навчальних предметів використані для поглиблення профільних предметів – алгебри та геометрії – 3 год. Додатковий час на предмети використаний для поглиблення профільного предмету геометрії – 1 год.

Відповідно до наказу МОН України від 20.02.2002 р. №128, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 06.03.2002 за № 229/6517 «Про затвердження Нормативів наповнюваності груп дошкільних навчальних закладів (ясел-садків) компенсуючого типу, класів спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл-інтернатів), груп подовженого дня і виховних груп загальноосвітніх навчальних закладів усіх типів та Порядку поділу класів на групи при вивченні окремих предметів у загальноосвітніх навчальних закладах», враховуючи умови функціонування закладу у гімназії на 2 групи діляться класи:

  • 7-9 кл. – державна мова – українська (30 і більше учнів);
  • 7-9 кл. – іноземна мова (30 і більше учнів);
  • 7-9 кл. – інформатика(24 і більше учнів);
  • 7-9 кл. – трудове навчання, технології (хлопці-дівчата) (28 і більше учнів);
  • на профільні предмети при проведенні практичних занять: українська мова – у класах філологічного спрямування, алгебра та геометрія – у математичних класах (28 і більше учнів);

Враховуючи індивідуальні освітні потреби учнів, згідно з рішенням педагогічної ради (протокол № 16 від 14.08.2023) варіативна складова навчального плану використана на:

  • підсилення предметів інваріантної складової – конкретизація поділу годин подана у навчальному плані;
  • запровадження курсів за вибором:

 

Клас

Назва курсу

Кількість годин

7-А, 7-Б

«Сучасна українська літературна мова: морфологія» (Лист ІМЗО від 04.07.2019 № 22.1/12-Г-551)

1

8-А

«Синтаксис простого та простого ускладненого речення» (Лист ІМЗО від 04.07.2019 № 22.1/12-Г-551)

1

7-Б,

8-Б, 8-В

«Логіка» (Лист ІМЗО від 10.07.2020 № 22.1/12-Г-557)

0,5

Очікувані результати навчання здобувачів освіти

Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які має реалізувати вчитель/вчителька у рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів.

№ з/п

Ключові компетентності

Компоненти

1

Спілкування державною (і рідною — у разі відмінності) мовами

Уміння: ставити запитання і розпізнавати проблему; міркувати, робити висновки на основі інформації, поданої в різних формах (у текстовій формі, таблицях, діаграмах, на графіках); розуміти, пояснювати і перетворювати тексти задач (усно і письмово), грамотно висловлюватися рідною мовою; доречно та коректно вживати в мовленні термінологію з окремих предметів, чітко, лаконічно та зрозуміло формулювати думку, аргументувати, доводити правильність тверджень; уникнення невнормованих іншомовних запозичень у спілкуванні на тематику окремого предмета; поповнювати свій словниковий запас.

Ставлення: розуміння важливості чітких та лаконічних формулювань.

Навчальні ресурси: означення понять, формулювання властивостей, доведення правил, теорем

2

Спілкування іноземними мовами

Уміння: здійснювати спілкування в межах сфер, тем і ситуацій, визначених чинною навчальною програмою; розуміти на слух зміст автентичних текстів; читати і розуміти автентичні тексти різних жанрів і видів із різним рівнем розуміння змісту; здійснювати спілкування у письмовій формі відповідно до поставлених завдань; використовувати у разі потреби невербальні засоби спілкування за умови дефіциту наявних мовних засобів; ефективно взаємодіяти з іншими усно, письмово та за допомогою засобів електронного спілкування.

Ставлення: критично оцінювати інформацію та використовувати її для різних потреб; висловлювати свої думки, почуття та ставлення; адекватно використовувати досвід, набутий у вивченні рідної мови та інших навчальних предметів, розглядаючи його як засіб усвідомленого оволодіння іноземною мовою; обирати й застосовувати доцільні комунікативні стратегії відповідно до різних потреб; ефективно користуватися навчальними стратегіями для самостійного вивчення іноземних мов.

Навчальні ресурси: підручники, словники, довідкова література, мультимедійні засоби, адаптовані іншомовні тексти.

3

Математична компетентність

Уміння: оперувати текстовою та числовою інформацією; встановлювати відношення між реальними об’єктами навколишньої дійсності (природними, культурними, технічними тощо); розв’язувати задачі, зокрема практичного змісту; будувати і досліджувати найпростіші математичні моделі реальних об'єктів, процесів і явищ, інтерпретувати та оцінювати результати; прогнозувати в контексті навчальних та практичних задач; використовувати математичні методи у життєвих ситуаціях.

Ставлення: усвідомлення значення математики для повноцінного життя в сучасному суспільстві, розвитку технологічного, економічного й оборонного потенціалу держави, успішного вивчення інших предметів.

Навчальні ресурси: розв'язування математичних задач, і обов’язково таких, що моделюють реальні життєві ситуації

4

Основні компетентності у природничих науках і технологіях

Уміння: розпізнавати проблеми, що виникають у довкіллі; будувати та досліджувати природні явища і процеси; послуговуватися технологічними пристроями.

Ставлення: усвідомлення важливості природничих наук як універсальної мови науки, техніки та технологій. усвідомлення ролі наукових ідей в сучасних інформаційних технологіях

Навчальні ресурси: складання графіків та діаграм, які ілюструють функціональні залежності результатів впливу людської діяльності на природу

5

Інформаційно-цифрова компетентність

Уміння: структурувати дані; діяти за алгоритмом та складати алгоритми; визначати достатність даних для розв’язання задачі; використовувати різні знакові системи; знаходити інформацію та оцінювати її достовірність; доводити істинність тверджень.

Ставлення: критичне осмислення інформації та джерел її отримання; усвідомлення важливості інформаційних технологій для ефективного розв’язування математичних задач.

Навчальні ресурси: візуалізація даних, побудова графіків та діаграм за допомогою програмних засобів

6

Уміння вчитися впродовж життя

Уміння: визначати мету навчальної діяльності, відбирати й застосовувати потрібні знання та способи діяльності для досягнення цієї мети; організовувати та планувати свою навчальну діяльність; моделювати власну освітню траєкторію, аналізувати, контролювати, коригувати та оцінювати результати своєї навчальної діяльності; доводити правильність власного судження або визнавати помилковість.

Ставлення: усвідомлення власних освітніх потреб та цінності нових знань і вмінь; зацікавленість у пізнанні світу; розуміння важливості вчитися впродовж життя; прагнення до вдосконалення результатів своєї діяльності.

Навчальні ресурси: моделювання власної освітньої траєкторії

7

Ініціативність і підприємливість

Уміння: генерувати нові ідеї, вирішувати життєві проблеми, аналізувати, прогнозувати, ухвалювати оптимальні рішення; використовувати критерії раціональності, практичності, ефективності та точності, з метою вибору найкращого рішення; аргументувати та захищати свою позицію, дискутувати; використовувати різні стратегії, шукаючи оптимальних способів розв’язання життєвого завдання.

Ставлення: ініціативність, відповідальність, упевненість у собі; переконаність, що успіх команди – це й особистий успіх; позитивне оцінювання та підтримка конструктивних ідей інших.

Навчальні ресурси: завдання підприємницького змісту (оптимізаційні задачі)

8

Соціальна і громадянська компетентності

Уміння: висловлювати власну думку, слухати і чути інших, оцінювати аргументи та змінювати думку на основі доказів; аргументувати та відстоювати свою позицію; ухвалювати аргументовані рішення в життєвих ситуаціях; співпрацювати в команді, виділяти та виконувати власну роль в командній роботі; аналізувати власну економічну ситуацію, родинний бюджет; орієнтуватися в широкому колі послуг і товарів на основі чітких критеріїв, робити споживчий вибір, спираючись на різні дані.

Ставлення: ощадливість і поміркованість; рівне ставлення до інших незалежно від статків, соціального походження; відповідальність за спільну справу; налаштованість на логічне обґрунтування позиції без передчасного переходу до висновків; повага до прав людини, активна позиція щодо боротьби із дискримінацією.

Навчальні ресурси: завдання соціального змісту

9

Обізнаність і самовираження у сфері культури

Уміння: грамотно і логічно висловлювати свою думку, аргументувати та вести діалог, враховуючи національні та культурні особливості співрозмовників та дотримуючись етики спілкування і взаємодії; враховувати художньо-естетичну складову при створенні продуктів своєї діяльності (малюнків, текстів, схем тощо).

Ставлення: культурна самоідентифікація, повага до культурного розмаїття у глобальному суспільстві; усвідомлення впливу окремого предмета на людську культуру та розвиток суспільства.

Навчальні ресурси: математичні моделі в різних видах мистецтва

10

Екологічна грамотність і здорове життя

Уміння: аналізувати і критично оцінювати соціально-економічні події в державі на основі різних даних; враховувати правові, етичні, екологічні і соціальні наслідки рішень; розпізнавати, як інтерпретації результатів вирішення проблем можуть бути використані для маніпулювання.

Ставлення: усвідомлення взаємозв’язку кожного окремого предмета та екології на основі різних даних; ощадне та бережливе відношення до природніх ресурсів, чистоти довкілля та дотримання санітарних норм побуту; розгляд порівняльної характеристики щодо вибору здорового способу життя; власна думка та позиція до зловживань алкоголю, нікотину тощо.

Навчальні ресурси: навчальні проекти, завдання соціально-економічного, екологічного змісту; задачі, які сприяють усвідомленню цінності здорового способу життя

Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності можуть формуватися відразу засобами усіх предметів. Виокремлення в навчальних програмах таких наскрізних ліній ключових компетентностей як «Екологічна безпека й сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність» спрямоване на формування в учнів здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях. Наскрізні лінії є засобом інтеграції ключових і загальнопредметних компетентностей, окремих предметів та предметних циклів; їх необхідно враховувати при формуванні шкільного середовища. Наскрізні лінії є соціально значимими надпредметними темами, які допомагають формуванню в учнів уявлень про суспільство в цілому, розвивають здатність застосовувати отримані знання у різних ситуаціях.

Навчання за наскрізними лініями реалізується насамперед через:

  • організацію навчального середовища – зміст та цілі наскрізних тем враховуються при формуванні духовного, соціального і фізичного середовища навчання;
  • окремі предмети – виходячи із наскрізних тем при вивченні предмета проводяться відповідні трактовки, приклади і методи навчання, реалізуються надпредметні, міжкласові та загальношкільні проєкти. Роль окремих предметів при навчанні за наскрізними темами різна і залежить від цілей і змісту окремого предмета та від того, наскільки тісно той чи інший предметний цикл пов’язаний із конкретною наскрізною темою;
  • предмети за вибором;
  • роботу в проєктах;
  • позакласну навчальну роботу і роботу гуртків.

Наскрізна лінія

Коротка характеристика

Екологічна безпека й сталий розвиток

Формування в учнів соціальної активності, відповідальності та екологічної свідомості, готовності брати участь у вирішенні питань збереження довкілля і розвитку суспільства, усвідомлення важливості сталого розвитку для майбутніх поколінь.

Проблематика наскрізної лінії реалізується через завдання з реальними даними про використання природних ресурсів, їх збереження та примноження. Аналіз цих даних сприяє розвитку бережливого ставлення до навколишнього середовища, екології, формуванню критичного мислення, вміння вирішувати проблеми, критично оцінювати перспективи розвитку навколишнього середовища і людини. Можливі уроки на відкритому повітрі.

Громадянська відповідальність

Сприятиме формуванню відповідального члена громади і суспільства, що розуміє принципи і механізми функціонування суспільства. Ця наскрізна лінія освоюється в основному через колективну діяльність (дослідницькі роботи, роботи в групі, проекти тощо), яка поєднує окремі предмети між собою і розвиває в учнів готовність до співпраці, толерантність щодо різноманітних способів діяльності і думок.

Вивчення окремого предмета має викликати в учнів якомога більше позитивних емоцій, а її зміст — бути націленим на виховання порядності, старанності, систематичності, послідовності, посидючості і чесності. Приклад вчителя покликаний зіграти важливу роль у формуванні толерантного ставлення до товаришів, незалежно від рівня навчальних досягнень.

Здоров'я і безпека

Завданням наскрізної лінії є становлення учня як емоційно стійкого члена суспільства, здатного вести здоровий спосіб життя і формувати навколо себе безпечне життєве середовище.

Реалізується через завдання з реальними даними про безпеку і охорону здоров’я (текстові завдання, пов’язані з середовищем дорожнього руху, рухом пішоходів і транспортних засобів). Варто звернути увагу на проблеми, пов’язані із ризиками для життя і здоров’я. Вирішення проблем, знайдених з «ага-ефектом», пошук оптимальних методів вирішення і розв’язування задач тощо, здатні викликати в учнів чимало радісних емоцій.

Підприємливість і фінансова грамотність

Наскрізна лінія націлена на розвиток лідерських ініціатив, здатність успішно діяти в технологічному швидкозмінному середовищі, забезпечення кращого розуміння учнями практичних аспектів фінансових питань (здійснення заощаджень, інвестування, запозичення, страхування, кредитування тощо).

Ця наскрізна лінія пов'язана з розв'язуванням практичних завдань щодо планування господарської діяльності та реальної оцінки власних можливостей, складання сімейного бюджету, формування економного ставлення до природних ресурсів.

Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість. Доцільно, де це можливо, не лише показувати виникнення факту із практичної ситуації, а й по можливості створювати умови для самостійного виведення нового знання, перевірці його на практиці і встановлення причинно-наслідкових зв’язків шляхом створення проблемних ситуацій, організації спостережень, дослідів та інших видів діяльності. Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньопредметних зв’язків, а саме: змістово-інформаційних, операційно-діяльнісних і організаційно-методичних. Їх використання посилює пізнавальний інтерес учнів до навчання і підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу і формування наукового світогляду. Учні набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації.

Вимоги до осіб, які можуть розпочати здобуття базової середньої освіти

Базова середня освіта здобувається, як правило, після здобуття початкової освіти. Діти, які здобули початкову освіту на 1 вересня поточного навчального року повинні розпочинати здобуття базової середньої освіти цього ж навчального року.

Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття базової середньої освіти за інших умов.

Перелік освітніх галузей та логічна послідовність їх вивчення

Освітня програма укладена за такими освітніми галузями:

Мови і літератури

Суспільствознавство

Мистецтво

Математика

Природознавство

Технології

Здоров’я і фізична культура

Логічна послідовність вивчення предметів розкривається у відповідних навчальних програмах, які подані нижче.

Форми організації освітнього процесу

Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку:

  • формування компетентностей;
  • розвитку компетентностей;
  • перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей;
  • корекції основних компетентностей;
  • комбінований урок.

Також формами організації освітнього процесу можуть бути екскурсії, віртуальні подорожі, уроки-семінари, конференції, форуми, спектаклі, брифінги, квести, інтерактивні уроки (уроки-«суди», урок-дискусійна група, уроки з навчанням одних учнів іншими), інтегровані уроки, проблемний урок, відео-уроки тощо.

З метою засвоєння нового матеріалу та розвитку компетентностей крім уроку проводяться навчально-практичні заняття. Ця форма організації поєднує виконання різних практичних вправ, експериментальних робіт відповідно до змісту окремих предметів, менш регламентована й має акцент на більшій самостійності учнів в експериментальній та практичній діяльності. Досягнуті компетентності учні можуть застосувати на практичних заняттях і заняттях практикуму. Практичне заняття – це така форма організації, в якій учням надається можливість застосовувати отримані ними знання у практичній діяльності. Експериментальні завдання, передбачені змістом окремих предметів, виконуються на заняттях із практикуму (виконання експериментально-практичних робіт). Оглядова конференція (для 8-11 класів) повинна передбачати обговорення ключових положень вивченого матеріалу, учнем розкриваються нові узагальнюючі підходи до його аналізу. Оглядова конференція може бути комплексною, тобто реалізувати міжпредметні зв’язки в узагальненні й систематизації навчального матеріалу. Оглядова екскурсія припускає цілеспрямоване ознайомлення учнів з об'єктами та спостереження процесів з метою відновити та систематизувати раніше отримані знання.

Функцію перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей виконує навчально-практичне заняття. Учні одержують конкретні завдання, з виконання яких звітують перед вчителем. Практичні заняття та заняття практикуму також можуть будуватися з метою реалізації контрольних функцій освітнього процесу. На цих заняттях учні самостійно виготовляють вироби, проводять виміри та звітують за виконану роботу.

Можливо проводити заняття в малих групах, бригадах і ланках (у тому числі робота учнів у парах змінного складу) за умови, що окремі учні виконують роботу бригадирів, консультантів, тобто тих, хто навчає малу групу.

Екскурсії в першу чергу покликані показати учням практичне застосування знань, отриманих при вивченні змісту окремих предметів (можливо поєднувати зі збором учнями по ходу екскурсії матеріалу для виконання визначених завдань).

Учні можуть самостійно знімати та монтувати відеофільми (під час відео-уроку) за умови самостійного розроблення сюжету фільму, підбору матеріалу, виконують самостійно розподілені ролі та аналізують виконану роботу.

Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року.

Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.

Опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти

Система внутрішнього забезпечення якості складається з наступних компонентів:

  • кадрове забезпечення освітньої діяльності;
  • навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності;
  • матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності;
  • якість проведення навчальних занять;
  • моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей).

Кадрове забезпечення освітньої діяльності

 

№

ПІП

Пед.стаж

Посада

Кваліфікаційна категорія

1

Тараненко Наталія Ігорівна

28 р. 00 м.

учитель української мови та літератури

Вища категорія,

учитель-методист

2

Гонтар Лідія Миколаївна

41 р. 00 м.

учитель української мови та літератури

Вища категорія,

учитель-методист

3

Гонтар Вікторія Миколаївна

17р. 04м.

учитель української мови та літератури

Вища категорія

4

Гаврись Майя Дмитрівна

35 р. 00 м.

учитель української мови та літератури

Вища категорія,

учитель-методист

5

Ващенко Марина Сергіївна

16 р. 10 м.

учитель української мови та літератури, зарубіжної літератури

Вища категорія

6

Жадан Лариса Миколаївна

36 р. 11 м.

учитель зарубіжної літератури

Вища категорія,

старший учитель

7

Латкіна Юлія Анатоліївна

35 р. 00 м.

учитель іноземної мови

Вища категорія,

учитель-методист

8

Помогайбо Андрій Валентинович

03 р. 10 м.

учитель іноземної мови

Спеціаліст

9

Михайліченко Олена Олексіївна

04 р. 00 м.

учитель іноземної мови

Спеціаліст

10

Литовченко Олена Іванівна

23р. 00м.

учитель хімії

Вища категорія, учитель-методист

11

Пиндрик Ірина Павлівна

34 р. 00 м.

учитель математики

Вища категорія,

учитель-методист

12

Кокарєва Галина Павлівна

42р. 00м.

учитель математики

Вища категорія,

учитель-методист

13

Янушкевич Надія Григорівна

34р. 00м.

учитель математики

Вища категорія,

старший учитель

14

Бендес Надія Олександрівна

29р. 00м.

учитель математики

Вища категорія,

старший учитель

15

Бардаченко Роман Анатолійович

19р.00м.

учитель інформатики

Вища категорія,

старший учитель

16

Передерій Оксана Олександрівна

18р. 03м.

учитель фізики

Спеціаліст

17

Усенко Світлана Володимирівна

28р. 00м.

учитель історії

Вища категорія,

учитель-методист

18

Мороз Катерина Федорівна

11р. 02м.

учитель географії

Вища категорія

19

Дарковіч Світлана Вікторівна

31р. 04м.

учитель біології та основ здоров’я

Вища категорія, старший учитель

20

Ягоденко Валентина Михайлівна

47р. 00м.

учитель біології та основ здоров’я

Вища категорія, старший учитель

21

Невмержицька Світлана Павлівна

32р. 00м.

учитель фізичної культури, трудового навчання

І категорія

22

Багайдін Максим Миколайович

14р. 06м.

учитель фізичної культури

І категорія

23

Нестеренко Євгеній Михайлович

05р. 05м.

учитель трудового навчання

ІІ категорія

 

Навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності

Перелік навчальних програм

для учнів закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня

(затверджені наказами МОН від 07.06.2017 № 804 та від 23.10.2017 № 1407)

№ п/п

Назва навчальної програми

1.      

Українська мова

2.      

Українська література

3.      

Біологія

4.      

Всесвітня історія

5.      

Географія

6.      

Зарубіжна література

7.      

Інформатика

8.      

Історія України

9.      

Математика

10.            

Мистецтво

11.            

Основи здоров’я

12.            

Природознавство

13.            

Трудове навчання

14.            

Фізика

15.            

Фізична культура

16.            

Хімія

17.            

Іноземні мови

        

Матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності

Матеріально-технічне забезпечення навчальних кабінетів сприяє якісному виконанню навчальних програм. Створено умови для навчання, функціонують навчальні кабінети, які відповідають сучасним і санітарно-гігієнічним вимогам. Обладнання шкільних кабінетів сприяє здійсненню освітнього процесу та проведенню позакласної роботи.

У школі функціонують:

  • Спортивний зал – 2
  • Актовий зал – 1
  • Хореографічний зал – 1
  • Бібліотека – 1
  • Комбінована майстерня – 1
  • Кабінет обслуговуючої праці – 1
  • Медичний пункт – 1
  • Стоматологічний кабінет – 1
  • Кабінет психолога і соціального педагога – 1
  • Учительська кімната –2
  • Кімната для технічного персоналу – 1
  • Кабінет завгоспа – 1
  • Кабінет логопеда із кімнатою для очікування батьків – 1
  • Їдальня – 1
  • Харчоблок, буфет – 1
  • Архів – 1
  • Кабінети для гурткової роботи – 5
  • Кабінет позакласної роботи – 1
  • Військово-історичний музей –1
  • Кабінет інноваційної діяльності в рамках програми FIRST LEGO LEAGUE – 1

Навчальних кабінетів: 3 – математики, 3 – української мови, 2 – іноземної мови, 1 – фізики, хімії, біології, зарубіжної літератури, історії, географії, мистецтва, 2 – інформатики, 1 – безпеки життєдіяльності і охорони праці.

На початку нового навчального року проводиться огляд навчальних кабінетів, оформлюються акти-дозволи. Стан матеріально-технічного забезпечення навчальних кабінетів, лабораторій, бібліотеки, майстерні, спортивних залів відповідають заявленому статусу, вимогам навчальних планів і програм. Дозвіл на експлуатацію навчальних кабінетів, майстерні, спортивних залів підтверджено актом. Навчальні кабінети школи мають сучасний дизайн, пізнавальне та виховне значення.

Якість проведення навчальних занять – за якісне і вчасне проведення навчальних занять учителі несуть персональну відповідальність;

Моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей) проводиться згідно вимог навчальних програм та обліковується у класному журналі.

На основі освітньої програми, складено та затверджено навчальний план, що конкретизує організацію освітнього процесу.

 

Директор ліцею №21                                        Наталія ТАРАНЕНКО

 

Таблиця 1 до освітньої програми

Навчальний план

для класів з поглибленим вивченням окремих предметів

(українська філологія)

Ліцею №21 «Надворсклянський» Полтавської міської ради

відповідно до наказу МОН України від 20.04.2018 №405(таблиця 8)

на 2023 – 2024 н.р.

Освітні галузі

Предмети

Кількість годин на тиждень у класах

7А

8А

9А

 

Мови і літератури

Українська мова

2,5+2,5

2+2,5+0,5

2+2+1

 

Українська література

2+1

2+1

2+1

 

Іноземна мова

2 +1

2+0,5

2

 

Зарубіжна література

2

2

2

 

Суспільство-знавство

Історія України

1

1,5

1,5

 

Всесвітня історія

1

1

1

 

Основи правознавства

-

-

1

 

Мистецтво*

Мистецтво

1

1

1

 

Математика

Математика

-

-

-

 

Алгебра

2+0,5

2

2

 

Геометрія

2

2

2

 

Природознавство

Біологія

2

2

2

 

Географія

2

2

1,5

 

Фізика

2

2

3

 

Хімія

1,5

2

2

 

Технології

Трудове навчання

1

1

1

 

Інформатика

1

2

2

 

Здоров’я і фізична культура

Основи здоров’я

1

1

1

 

Фізична культура

3

3

3

 

Години на вивчення спеціалізованих навчальних предметів, курсів

4

3,5

3

 

РАЗОМ

30+3+1

31+3+1

32+3+1

 

Додатковий час на предмети, факультативи, індивідуальні заняття та консультації

2

2

1

 

Курси за вибором

1

1

–

 

«Сучасна українська літературна мова: морфологія»

1

–

–

 

«Синтаксис простого та простого ускладненого речення»

–

1

–

 

Гранично допустиме навчальне навантаження

32

33

33

 

Всього (без урахування поділу класів на групи)

32+3

33+3

33+3

 

 Директор ліцею №21                                                      Наталія ТАРАНЕНКО

 

Таблиця 2 до освітньої програми

Навчальний план

для класів з поглибленим вивченням окремих предметів (математика)

Ліцею №21 «Надворсклянський» Полтавської міської ради

відповідно до наказу МОН України від 20.04.2018 №405(таблиця 8)

на 2023–2024 н.р.

Освітні галузі

Предмети

Кількість годин на тиждень у класах

7Б

8Б

9Б

9В

Мови і літератури

Українська мова

2,5

2

2

2

Українська література

2

2

2

2

Іноземна мова

2+0,5

2+1

2

2

Зарубіжна література

2

2

2

2

Суспільство-знавство

Історія України

1

1,5

1,5

1,5

Всесвітня історія

1

1

1

1

Основи правознавства

-

-

1

1

Мистецтво*

Мистецтво

1

1

1

1

Математика

Математика

-

-

-

-

Алгебра

2+2

2+2

2+2

2+2

Геометрія

2+2

2+1,5+0,5

2+1+1

2+1+1

Природо-знавство

Біологія

2

2

2

2

Географія

2

2

1,5

1,5

Фізика

2

2

3

3

Хімія

1,5

2

2

2

Технології

Трудове навчання

1

1

1

1

Інформатика

1

2

2

2

Здоров’я і фізична культура

Основи здоров’я

1

1

1

1

Фізична культура

3

3

3

3

Години на вивчення спеціалізованих навчальних предметів, курсів

4

 

3,5

3

3

РАЗОМ

30+3+0,5

31+3+

1,5

32+3+1

32+3+1

Додатковий час на предмети, факультативи, індивідуальні заняття та консультації

2

2

1

1

Курси за вибором

1,5

0,5

–

–

«Сучасна українська літературна мова: морфологія»

1

–

–

–

«Логіка»

0,5

0,5

–

–

Гранично допустиме навчальне навантаження

32

33

33

33

Всього (без урахування поділу класів на групи)

32+3

33+3

33+3

33+3

 

 Директор ліцею №21                                                       Наталія ТАРАНЕНКО


ІІІ СТУПІНЬ

ЗАГАЛЬНА СЕРЕДНЯ ОСВІТА (10-11 КЛАСИ)

Освітня програма закладу для здобувачів освіти ІІІ ступеня розроблена на основі Типових освітніх програм закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня затвердженої наказом МОН України від 20.04.2018 №408.

Загальний обсяг навчального навантаження та орієнтовна тривалість і можливі взаємозв’язки освітніх галузей, предметів, дисциплін

Загальний обсяг навчального навантаження здобувачів профільної середньої освіти для 10-11-х класів складає 2660 годин/навчальний рік: для 10-х класів – 1330 годин/навчальний рік, для 11-х класів – 1330 годин/навчальний рік.

Гранично допустиме навантаження на учнів 10-11-х класів за 5-денним режимом навчання визначається згідно додатку до листа МОН України від 11.06.2014 № 1/9-303 та Санітарним регламентом для закладі взагальної середньої освіти (Наказ МОЗ від 25.09.2020 року № 2205) без урахування годин передбачених для фізичної культури.

Клас

Кількість годин

10

33

11

33

При визначенні гранично допустимого навантаження учнів ураховані санітарно-гігієнічні норми та нормативна тривалість уроків: у 10-11 класах – 45 хвилин.

Навчальний план дає цілісне уявлення про зміст і структуру першого рівня освіти, встановлює погодинне співвідношення між окремими предметами за роками навчання, визначає гранично допустиме тижневе навантаження учнів. Навчальні плани початкової школи передбачають реалізацію освітніх галузей Базового навчального плану Державного стандарту через окремі предмети. (таблиці 1,2)

Навчальні плани містять інваріантну складову, сформовану на державному рівні, обов'язкову для всіх закладів загальної середньої освіти незалежно від їх підпорядкування і форм власності, та варіативну, в якій передбачено додаткові години на вивчення предметів інваріантної складової, курси за вибором, індивідуальні та групові заняття, консультації.

Варіативна складова у 10-11-х класах реалізує зміст освіти залежно від обраних математичного профілю та профілю української філології – на поглиблення інваріантної складової при вивченні профільних предметів – алгебри і початків аналізу та геометрії, а також української мови та літератури, історії України та англійської мови, як обов'язкових предметів при проходженні зовнішнього незалежного оцінювання випускників закладу та забезпечення більш якісної підготовки до нього учнів старшої школи.

10-А (математика) додатковий час на предмети використаний для поглиблення предметів – української мови та літератури 2 год, математики – 4год. Вибірково-обов’язкові предмети – технології та інформатика у розподілі 1 год та 2 год відповідно.

11-А (українська філологія) додатковий час на предмети використаний для поглиблення предметів – української мови та літератури 4 год, математики – 2год та історії України – 1 год. Вибірково-обов’язкові предмети – мистецтво та технології у розподілі 1 год та 2 год відповідно.

Відповідно до наказу МОН України № 657 від 29.05.2014 «Про внесення змін до наказу МОН України» та Постанови Кабінету міністрів України від 26 лютого 2020 року № 143 «Про внесення деяких змін до постанов Кабінету міністрів України» предмет «Захист України» для юнаків та дівчат проводиться за удосконаленими програмами у 10-11-х класах, 1,5 години на тиждень згідно розкладу протягом навчального року.

Відповідно до наказу МОН України від 20.02.2002 р. №128, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 06.03.2002 за № 229/6517 «Про затвердження Нормативів наповнюваності груп дошкільних навчальних закладів (ясел-садків) компенсуючого типу, класів спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл-інтернатів), груп подовженого дня і виховних груп загальноосвітніх навчальних закладів усіх типів та Порядку поділу класів на групи при вивченні окремих предметів у загальноосвітніх навчальних закладах», враховуючи умови функціонування закладу у гімназії на 2 групи діляться класи:

  • 10-11 кл. – державна мова – українська (30 і більше учнів);
  • 10-11 кл. – іноземна мова (30 і більше учнів);
  • 10-11 кл. – інформатика(24 і більше учнів);
  • 10-11 кл. – трудове навчання, технології (хлопці-дівчата) (28 і більше учнів);
  • 10-11 кл. – фізична культура, «Захист України» (28 і більше учнів, але не менше 8 учнів у групі);
  • на профільні предмети при проведенні практичних занять: алгебра та геометрія – у математичних класах (28 і більше учнів);

Враховуючи індивідуальні освітні потреби учнів, згідно з рішенням педагогічної ради (протокол № 16 від 14.08.2023) варіативна складова навчального плану використана на підсилення предметів інваріантної складової – конкретизація поділу годин подана у навчальному плані.

Очікувані результати навчання здобувачів освіти

Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які має реалізувати вчитель/вчителька у рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів.

№ з/п

Ключові компетентності

Компоненти

1

Спілкування державною (і рідною — у разі відмінності) мовами

Уміння: ставити запитання і розпізнавати проблему; міркувати, робити висновки на основі інформації, поданої в різних формах (у текстовій формі, таблицях, діаграмах, на графіках); розуміти, пояснювати і перетворювати тексти задач (усно і письмово), грамотно висловлюватися рідною мовою; доречно та коректно вживати в мовленні термінологію з окремих предметів, чітко, лаконічно та зрозуміло формулювати думку, аргументувати, доводити правильність тверджень; уникнення невнормованих іншомовних запозичень у спілкуванні на тематику окремого предмета; поповнювати свій словниковий запас.

Ставлення: розуміння важливості чітких та лаконічних формулювань.

Навчальні ресурси: означення понять, формулювання властивостей, доведення правил, теорем

2

Спілкування іноземними мовами

Уміння: здійснювати спілкування в межах сфер, тем і ситуацій, визначених чинною навчальною програмою; розуміти на слух зміст автентичних текстів; читати і розуміти автентичні тексти різних жанрів і видів із різним рівнем розуміння змісту; здійснювати спілкування у письмовій формі відповідно до поставлених завдань; використовувати у разі потреби невербальні засоби спілкування за умови дефіциту наявних мовних засобів; обирати й застосовувати доцільні комунікативні стратегії відповідно до різних потреб.

Ставлення: критично оцінювати інформацію та використовувати її для різних потреб; висловлювати свої думки, почуття та ставлення; ефективно взаємодіяти з іншими усно, письмово та за допомогою засобів електронного спілкування; ефективно користуватися навчальними стратегіями для самостійного вивчення іноземних мов; адекватно використовувати досвід, набутий у вивченні рідної мови та інших навчальних предметів, розглядаючи його як засіб усвідомленого оволодіння іноземною мовою.

Навчальні ресурси: підручники, словники, довідкова література, мультимедійні засоби, адаптовані іншомовні тексти.

3

Математична компетентність

Уміння: оперувати текстовою та числовою інформацією; встановлювати відношення між реальними об’єктами навколишньої дійсності (природними, культурними, технічними тощо); розв’язувати задачі, зокрема практичного змісту; будувати і досліджувати найпростіші математичні моделі реальних об'єктів, процесів і явищ, інтерпретувати та оцінювати результати; прогнозувати в контексті навчальних та практичних задач; використовувати математичні методи у життєвих ситуаціях.

Ставлення: усвідомлення значення математики для повноцінного життя в сучасному суспільстві, розвитку технологічного, економічного й оборонного потенціалу держави, успішного вивчення інших предметів.

Навчальні ресурси: розв'язування математичних задач, і обов’язково таких, що моделюють реальні життєві ситуації

4

Основні компетентності у природничих науках і технологіях

Уміння: розпізнавати проблеми, що виникають у довкіллі; будувати та досліджувати природні явища і процеси; послуговуватися технологічними пристроями.

Ставлення: усвідомлення важливості природничих наук як універсальної мови науки, техніки та технологій. усвідомлення ролі наукових ідей в сучасних інформаційних технологіях

Навчальні ресурси: складання графіків та діаграм, які ілюструють функціональні залежності результатів впливу людської діяльності на природу

5

Інформаційно-цифрова компетентність

Уміння: структурувати дані; діяти за алгоритмом та складати алгоритми; визначати достатність даних для розв’язання задачі; використовувати різні знакові системи; знаходити інформацію та оцінювати її достовірність; доводити істинність тверджень.

Ставлення: критичне осмислення інформації та джерел її отримання; усвідомлення важливості інформаційних технологій для ефективного розв’язування математичних задач.

Навчальні ресурси: візуалізація даних, побудова графіків та діаграм за допомогою програмних засобів

6

Уміння вчитися впродовж життя

Уміння: визначати мету навчальної діяльності, відбирати й застосовувати потрібні знання та способи діяльності для досягнення цієї мети; організовувати та планувати свою навчальну діяльність; моделювати власну освітню траєкторію, аналізувати, контролювати, коригувати та оцінювати результати своєї навчальної діяльності; доводити правильність власного судження або визнавати помилковість.

Ставлення: усвідомлення власних освітніх потреб та цінності нових знань і вмінь; зацікавленість у пізнанні світу; розуміння важливості вчитися впродовж життя; прагнення до вдосконалення результатів своєї діяльності.

Навчальні ресурси: моделювання власної освітньої траєкторії

7

Ініціативність і підприємливість

Уміння: генерувати нові ідеї, вирішувати життєві проблеми, аналізувати, прогнозувати, ухвалювати оптимальні рішення; використовувати критерії раціональності, практичності, ефективності та точності, з метою вибору найкращого рішення; аргументувати та захищати свою позицію, дискутувати; використовувати різні стратегії, шукаючи оптимальних способів розв’язання життєвого завдання.

Ставлення: ініціативність, відповідальність, упевненість у собі; переконаність, що успіх команди – це й особистий успіх; позитивне оцінювання та підтримка конструктивних ідей інших.

Навчальні ресурси: завдання підприємницького змісту (оптимізаційні задачі)

8

Соціальна і громадянська компетентності

Уміння: висловлювати власну думку, слухати і чути інших, оцінювати аргументи та змінювати думку на основі доказів; аргументувати та відстоювати свою позицію; ухвалювати аргументовані рішення в життєвих ситуаціях; співпрацювати в команді, виділяти та виконувати власну роль в командній роботі; аналізувати власну економічну ситуацію, родинний бюджет; орієнтуватися в широкому колі послуг і товарів на основі чітких критеріїв, робити споживчий вибір, спираючись на різні дані.

Ставлення: ощадливість і поміркованість; рівне ставлення до інших незалежно від статків, соціального походження; відповідальність за спільну справу; налаштованість на логічне обґрунтування позиції без передчасного переходу до висновків; повага до прав людини, активна позиція щодо боротьби із дискримінацією.

Навчальні ресурси: завдання соціального змісту

9

Обізнаність і самовираження у сфері культури

Уміння: грамотно і логічно висловлювати свою думку, аргументувати та вести діалог, враховуючи національні та культурні особливості співрозмовників та дотримуючись етики спілкування і взаємодії; враховувати художньо-естетичну складову при створенні продуктів своєї діяльності (малюнків, текстів, схем тощо).

Ставлення: культурна самоідентифікація, повага до культурного розмаїття у глобальному суспільстві; усвідомлення впливу окремого предмета на людську культуру та розвиток суспільства.

Навчальні ресурси: математичні моделі в різних видах мистецтва

10

Екологічна грамотність і здорове життя

Уміння: аналізувати і критично оцінювати соціально-економічні події в державі на основі різних даних; враховувати правові, етичні, екологічні і соціальні наслідки рішень; розпізнавати, як інтерпретації результатів вирішення проблем можуть бути використані для маніпулювання.

Ставлення: усвідомлення взаємозв’язку окремого предмета та екології на основі різних даних; ощадне та бережливе відношення до природніх ресурсів, чистоти довкілля та дотримання санітарних норм побуту; розгляд порівняльної характеристики щодо вибору здорового способу життя; власна думка та позиція до зловживань алкоголю, нікотину тощо.

Навчальні ресурси: навчальні проекти, завдання соціально-економічного, екологічного змісту; задачі, які сприяють усвідомленню цінності здорового способу життя

Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності можуть формуватися відразу засобами усіх окремих предметів. Виокремлення в навчальних програмах таких наскрізних ліній ключових компетентностей як «Екологічна безпека й сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність» спрямоване на формування в учнів здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях. Наскрізні лінії є засобом інтеграції ключових і загальнопредметних компетентностей, окремих предметів та предметних циклів; їх необхідно враховувати при формуванні шкільного середовища. Наскрізні лінії є соціально значимими надпредметними темами, які допомагають формуванню в учнів уявлень про суспільство в цілому, розвивають здатність застосовувати отримані знання у різних ситуаціях.

Навчання за наскрізними лініями реалізується насамперед через:

  • організацію навчального середовища – зміст та цілі наскрізних тем враховуються при формуванні духовного, соціального і фізичного середовища навчання;
  • окремі предмети – виходячи із наскрізних тем при вивченні предмета проводяться відповідні трактовки, приклади і методи навчання, реалізуються надпредметні, міжкласові та загальношкільні проєкти. Роль окремих предметів при навчанні за наскрізними темами різна і залежить від цілей і змісту окремого предмета та від того, наскільки тісно той чи інший предметний цикл пов’язаний із конкретною наскрізною темою;
  • предмети за вибором;
  • роботу в проєктах;
  • позакласну навчальну роботу і роботу гуртків.

Наскрізна лінія

Коротка характеристика

Екологічна безпека й сталий розвиток

Формування в учнів соціальної активності, відповідальності та екологічної свідомості, готовності брати участь у вирішенні питань збереження довкілля і розвитку суспільства, усвідомлення важливості сталого розвитку для майбутніх поколінь.

Проблематика наскрізної лінії реалізується через завдання з реальними даними про використання природних ресурсів, їх збереження та примноження. Аналіз цих даних сприяє розвитку бережливого ставлення до навколишнього середовища, екології, формуванню критичного мислення, вміння вирішувати проблеми, критично оцінювати перспективи розвитку навколишнього середовища і людини. Можливі уроки на відкритому повітрі.

Громадянська відповідальність

Сприятиме формуванню відповідального члена громади і суспільства, що розуміє принципи і механізми функціонування суспільства. Ця наскрізна лінія освоюється в основному через колективну діяльність (дослідницькі роботи, роботи в групі, проекти тощо), яка поєднує окремі предмети між собою і розвиває в учнів готовність до співпраці, толерантність щодо різноманітних способів діяльності і думок.

Вивчення окремого предмета має викликати в учнів якомога більше позитивних емоцій, а її зміст — бути націленим на виховання порядності, старанності, систематичності, послідовності, посидючості і чесності. Приклад вчителя покликаний зіграти важливу роль у формуванні толерантного ставлення до товаришів, незалежно від рівня навчальних досягнень.

Здоров'я і безпека

Завданням наскрізної лінії є становлення учня як емоційно стійкого члена суспільства, здатного вести здоровий спосіб життя і формувати навколо себе безпечне життєве середовище.

Реалізується через завдання з реальними даними про безпеку і охорону здоров’я (текстові завдання, пов’язані з середовищем дорожнього руху, рухом пішоходів і транспортних засобів). Варто звернути увагу на проблеми, пов’язані із ризиками для життя і здоров’я. Вирішення проблем, знайдених з «ага-ефектом», пошук оптимальних методів вирішення і розв’язування задач тощо, здатні викликати в учнів чимало радісних емоцій.

Підприємливість і фінансова грамотність

Наскрізна лінія націлена на розвиток лідерських ініціатив, здатність успішно діяти в технологічному швидкозмінному середовищі, забезпечення кращого розуміння учнями практичних аспектів фінансових питань (здійснення заощаджень, інвестування, запозичення, страхування, кредитування тощо).

Ця наскрізна лінія пов'язана з розв'язуванням практичних завдань щодо планування господарської діяльності та реальної оцінки власних можливостей, складання сімейного бюджету, формування економного ставлення до природних ресурсів.

Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість. Доцільно, де це можливо, не лише показувати виникнення факту із практичної ситуації, а й по можливості створювати умови для самостійного виведення нового знання, перевірці його на практиці і встановлення причинно-наслідкових зв’язків шляхом створення проблемних ситуацій, організації спостережень, дослідів та інших видів діяльності. Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньопредметних зв’язків, а саме: змістово-інформаційних, операційно-діяльнісних і організаційно-методичних. Їх використання посилює пізнавальний інтерес учнів до навчання і підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу і формування наукового світогляду. Учні набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації.

Вимоги до осіб, які можуть розпочати здобуття загальної середньої освіти

Профільна середня освіта здобувається, як правило, після здобуття базової середньої освіти. Діти, які здобули базову середню освіту та успішно склали державну підсумкову атестацію на 1 вересня поточного навчального року повинні розпочинати здобуття профільної середньої освіти цього ж навчального року.

Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття профільної середньої освіти за інших умов.

 

Перелік освітніх галузей та логічна послідовність їх вивчення

Освітня програма для 10-11-х класів укладена за такими освітніми галузями:

Мови і літератури

Суспільствознавство

Мистецтво

Математика

Природознавство

Технології

Здоров’я і фізична культура

Логічна послідовність вивчення предметів розкривається у відповідних навчальних програмах.

 

Форми організації освітнього процесу

Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку:

  • формування компетентностей;
  • розвитку компетентностей;
  • перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей;
  • корекції основних компетентностей;
  • комбінований урок.

Також формами організації освітнього процесу можуть бути екскурсії, віртуальні подорожі, уроки-семінари, конференції, форуми, спектаклі, брифінги, квести, інтерактивні уроки (уроки-«суди», урок-дискусійна група, уроки з навчанням одних учнів іншими), інтегровані уроки, проблемний урок, відео-уроки, прес-конференції, ділові ігри тощо.

Засвоєння нового матеріалу можна проводити на лекції, конференції, екскурсії і т. д. Для конференції, дискусії вчителем або учнями визначаються теми доповідей учнів, основні напрями самостійної роботи. На навчальній екскурсії учні отримують знання, знайомлячись із експонатами в музеї, з роботою механізмів на підприємстві, спостерігаючи за різноманітними процесами, що відбуваються у природі. Консультації проводяться з учнями, які не були присутні на попередніх уроках або не зрозуміли, не засвоїли зміст окремих предметів. Розвиток і корекцію основних компетентностей можна, крім уроку відповідного типу, проводити на семінарі, заключній конференції, екскурсії тощо. Семінар як форма організації об'єднує бесіду та дискусію учнів. Заключна конференція може будуватися як у формі дискусії, так і у формі диспуту, на якому обговорюються полярні точки зору. Учитель або учні підбивають підсумки обговорення і формулюють висновки.

З метою засвоєння нового матеріалу та розвитку компетентностей крім уроку проводяться навчально-практичні заняття. Ця форма організації поєднує виконання різних практичних вправ, експериментальних робіт відповідно до змісту окремих предметів, менш регламентована й має акцент на більшій самостійності учнів в експериментальній та практичній діяльності. Досягнуті компетентності учні можуть застосувати на практичних заняттях і заняттях практикуму. Практичне заняття – це така форма організації, в якій учням надається можливість застосовувати отримані ними знання у практичній діяльності. Експериментальні завдання, передбачені змістом окремих предметів, виконуються на заняттях із практикуму (виконання експериментально-практичних робіт). Оглядова конференція (для 10-11 класів) повинна передбачати обговорення ключових положень вивченого матеріалу, учнем розкриваються нові узагальнюючі підходи до його аналізу.

Оглядова конференція може бути комплексною, тобто реалізувати міжпредметні зв'язки в узагальненні й систематизації навчального матеріалу.

Оглядова екскурсія припускає цілеспрямоване ознайомлення учнів з об'єктами та спостереження процесів з метою відновити та систематизувати раніше отримані знання.

Учням, які готуються здавати заліки або іспити можливе проведення оглядових консультацій, які виконують коригувальну функцію, допомагаючи учням зорієнтуватися у змісті окремих предметів. Консультація будується за принципом питань і відповідей.

Перевірка та/або оцінювання досягнення компетентностей крім уроку може здійснюватися у формі заліку, співбесіди, контрольного навчально-практичного заняття. Залік як форма організації проводиться для перевірки якості засвоєння учнями змісту предметів, досягнення компетентностей. Ця форма організації як правило застосовується для вечірньої форми здобуття освіти або для інших здобувачів профільної середньої освіти.

Співбесіда, як і залік, тільки у формі індивідуальної бесіди, проводиться з метою з'ясувати рівень досягнення компетентностей.

Функцію перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей виконує навчально-практичне заняття. Учні одержують конкретні завдання, з виконання яких звітують перед вчителем.

Практичні заняття та заняття практикуму також можуть будуватися з метою реалізації контрольних функцій освітнього процесу. На цих заняттях учні самостійно виготовляють вироби, проводять виміри та звітують за виконану роботу.

Можливо проводити заняття в малих групах, бригадах і ланках (у тому числі робота учнів у парах змінного складу) за умови, що окремі учні виконують роботу бригадирів, консультантів, тобто тих, хто навчає малу групу.

Екскурсії в першу чергу покликані показати учням практичне застосування знань, отриманих при вивченні змісту окремих предметів (можливо поєднувати зі збором учнями по ходу екскурсії матеріалу для виконання визначених завдань).

Учні можуть самостійно знімати та монтувати відеофільми (під час відео-уроку) за умови самостійного розроблення сюжету фільму, підбору матеріалу, виконують самостійно розподілені ролі та аналізують виконану роботу.

Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року.

Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.

Опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти

Система внутрішнього забезпечення якості складається з наступних компонентів:

  • кадрове забезпечення освітньої діяльності;
  • навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності;
  • матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності;
  • якість проведення навчальних занять;
  • моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей).

 

Кадрове забезпечення освітньої діяльності

Кадрове забезпечення освітньої діяльності

 

№

ПІП

Пед.стаж

Посада

Кваліфікаційна категорія

1

Тараненко Наталія Ігорівна

28 р. 00 м.

учитель української мови та літератури

Вища категорія,

учитель-методист

2

Гонтар Лідія Миколаївна

41 р. 00 м.

учитель української мови та літератури

Вища категорія,

учитель-методист

3

Гонтар Вікторія Миколаївна

17р. 04м.

учитель української мови та літератури

Вища категорія

4

Гаврись Майя Дмитрівна

35 р. 00 м.

учитель української мови та літератури

Вища категорія,

учитель-методист

5

Ващенко Марина Сергіївна

16 р. 10 м.

учитель української мови та літератури, зарубіжної літератури

Вища категорія

6

Жадан Лариса Миколаївна

36 р. 11 м.

учитель зарубіжної літератури

Вища категорія,

старший учитель

7

Латкіна Юлія Анатоліївна

35 р. 00 м.

учитель іноземної мови

Вища категорія,

учитель-методист

8

Помогайбо Андрій Валентинович

03 р. 10 м.

учитель іноземної мови

Спеціаліст

9

Михайліченко Олена Олексіївна

04 р. 00 м.

учитель іноземної мови

Спеціаліст

10

Литовченко Олена Іванівна

23р. 00м.

учитель хімії

Вища категорія, учитель-методист

11

Пиндрик Ірина Павлівна

34 р. 00 м.

учитель математики

Вища категорія,

учитель-методист

12

Кокарєва Галина Павлівна

42р. 00м.

учитель математики

Вища категорія,

учитель-методист

13

Янушкевич Надія Григорівна

34р. 00м.

учитель математики

Вища категорія,

старший учитель

14

Бендес Надія Олександрівна

29р. 00м.

учитель математики

Вища категорія,

старший учитель

15

Бардаченко Роман Анатолійович

19р.00м.

учитель інформатики

Вища категорія,

старший учитель

16

Передерій Оксана Олександрівна

18р. 03м.

учитель фізики

Спеціаліст

17

Усенко Світлана Володимирівна

28р. 00м.

учитель історії

Вища категорія,

учитель-методист

18

Мороз Катерина Федорівна

11р. 02м.

учитель географії

Вища категорія

19

Дарковіч Світлана Вікторівна

31р. 04м.

учитель біології та основ здоров’я

Вища категорія, старший учитель

20

Ягоденко Валентина Михайлівна

47р. 00м.

учитель біології та основ здоров’я

Вища категорія, старший учитель

21

Невмержицька Світлана Павлівна

32р. 00м.

учитель фізичної культури, трудового навчання

І категорія

22

Багайдін Максим Миколайович

14р. 06м.

учитель фізичної культури

І категорія

23

Нестеренко Євгеній Михайлович

05р. 05м.

учитель трудового навчання

ІІ категорія

 

Навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності

 

Перелік навчальних програм

для учнів закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня (10-11-х класів)

(затверджені наказами МОН від 23.10.2017 № 1407 та від 24.11.2017 № 1539)

 

№ п/п

Назва навчальної програми

Рівень вивчення

1.   

Українська мова

Рівень стандарту

2.   

Астрономія (авторський колектив під керівництвом Яцківа Я. Я.)

Рівень стандарту

3.   

Біологія і екологія

Рівень стандарту

4.   

Всесвітня історія

Рівень стандарту

5.   

Географія

Рівень стандарту

6.   

Громадянська освіта (інтегрований курс)

Рівень стандарту

7.   

Зарубіжна література

Рівень стандарту

8.   

Захист України

Рівень стандарту

9.   

Інформатика

Рівень стандарту

10.       

Історія України

Рівень стандарту

11.       

Математика

Рівень стандарту

12.       

Технології

Рівень стандарту

13.       

Українська література

Рівень стандарту

14.       

Фізика і астрономія (авторський колектив під керівництвом Ляшенка О. І.)

Рівень стандарту

15.       

Фізична культура

Рівень стандарту

16.       

Хімія

Рівень стандарту

17.       

Іноземні мови

Рівень стандарту

Матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності

Матеріально-технічне забезпечення навчальних кабінетів сприяє якісному виконанню навчальних програм. Створено умови для навчання, функціонують навчальні кабінети, які відповідають сучасним і санітарно-гігієнічним вимогам. Обладнання шкільних кабінетів сприяє здійсненню освітнього процесу та проведенню позакласної роботи.

У школі функціонують:

  • Спортивний зал – 2
  • Актовий зал – 1
  • Хореографічний зал – 1
  • Бібліотека – 1
  • Комбінована майстерня – 1
  • Кабінет обслуговуючої праці – 1
  • Медичний пункт – 1
  • Стоматологічний кабінет – 1
  • Кабінет психолога і соціального педагога – 1
  • Учительська кімната –2
  • Кімната для технічного персоналу – 1
  • Кабінет завгоспа – 1
  • Кабінет логопеда із кімнатою для очікування батьків – 1
  • Їдальня – 1
  • Харчоблок, буфет – 1
  • Архів – 1
  • Кабінети для гурткової роботи – 5
  • Кабінет позакласної роботи – 1
  • Військово-історичний музей –1
  • Кабінет інноваційної діяльності в рамках програми FIRST LEGO LEAGUE – 1

Навчальних кабінетів: 3 – математики, 3 – української мови, 1 – іноземної мови, фізики, хімії, біології, зарубіжної літератури, історії, географії, мистецтва, 2 – інформатики, 1 – безпеки життєдіяльності і охорони праці.

На початку нового навчального року проводиться огляд навчальних кабінетів, оформлюються акти-дозволи.

Стан матеріально-технічного забезпечення навчальних кабінетів, лабораторій, бібліотеки, майстерні, спортивних залів відповідають заявленому статусу, вимогам навчальних планів і програм. Дозвіл на експлуатацію навчальних кабінетів, майстерні, спортивних залів підтверджено актом. Навчальні кабінети школи мають сучасний дизайн, пізнавальне та виховне значення.

Якість проведення навчальних занять – за якісне і вчасне проведення навчальних занять учителі несуть персональну відповідальність;

Моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей) проводиться згідно вимог навчальних програм та обліковується у класному журналі.

На основі освітньої програми, складено та затверджено навчальний план, що конкретизує організацію освітнього процесу.

 

Директор ліцею №21                              Наталія ТАРАНЕНКО

 

Таблиця 1 до освітньої програми

 Навчальний план

ІІІ ступеня навчання (10-11клас)

(українська філологія)

для учнів Ліцею №21 «Надворсклянський» Полтавської міської ради

відповідно до наказу МОН України від 20.04.2018 №408(таблиця 2)

на 2023–2024 н.р.

 

№ п/п

Предмети

Кількість годин на тиждень,

5-денка

10-А

11-А

Базові предмети

27

26

1.      

Українська мова  

2+2

2+2

2.                 

Українська література

2+2

2+2

3.                 

Зарубіжна література

1

1

4.                 

Іноземна мова

(англійська мова)

2

2

5.                 

Історія України

1,5

1,5+1

6.                 

Всесвітня історія

1

1

7.                 

Громадянська освіта

2

–

8.                 

Математика(алгебра і початки аналізу та геометрія)

3+2

3+2

9.                 

Біологія і екологія

2

2

10.            

Географія

1,5

1

11.            

Фізика і астрономія

3

4

12.            

Хімія

1,5

2

13.            

Фізична культура

3

3

14.            

Захист України

1,5

1,5

Вибірково-обов’язкові предмети

3

3

16.

Мистецтво

–

–

17.

Технології

1

2

18.

Інформатика

2

1

Додаткові години на профільні предмети, окремі базові предмети, спеціальні курси, факультативні курси та індивідуальні заняття

6

7

РАЗОМ

27+3+6

26+3+7

Гранично допустиме навчальне навантаження на учня, 5- денний робочий тиждень.

33

33

Всього фінансується(без урахування поділу класів на групи)

33+3=36

33+3=36
         

 

Директор ліцею №21                               Наталія ТАРАНЕНКО