Другий тиждень Весняного методичного марафону-2020 в гімназії
У Полтавській гімназії № 21 триває Весняний методичний марафон-2020. Його учасники – вчителі продовжили рух вперед, до фінішу, підкоренням наступної дистанції під назвою «Промова про мову».
Під час другого тижня марафону працювали над новим українським правописом, перевіряли свої знання з англійської. Разом з зірками телевізора та сцени вчили жестову мову та пробували «говорити» нею з колегами. Вчилися сленговим словам, щоб бути на «одній хвилі» з дітьми та розуміти їх у повсякденному спілкуванні.
«Нам, як вчителям, володіння українською мовою просто необхідне. Проте, саме завдяки марафонським завданням, я змогла більш детально проштудіювати питання нового правопису, бо до того все якось бігцем-бігцем», - ділиться враженнями Мілько Світлана Володимирівна, вчителька початкових класів. «Цей тиждень пройшов для нас як сім миттєвостей весни», – додає Бендес Надія Олександрівна, яка викладає в середній та старшій школі.
Більш широко розповідає про свої успіхи на ниві знань вчителька української мови та літератури Ващенко Марина Сергіївна: «Оскільки був тиждень мови, то виконання поставлених завдань дало змогу проаналізувати свої сильні і слабкі сторони, порелаксувати під час перегляду фільму, ознайомитися зі сленговими новинками. Довелося прикласти зусиль, щоб підкорити тест з англійської мови і, нарешті, активізуватися для її вивчення». До речі, саме участь у марафоні допомогла вчителям замислитися над самоосвітою – вже є ті, хто почав самостійно працювати над покращенням своєї англійської чи вивчати з нуля жестову мову.
«Добіг до фіналу другий тиждень Весняного методичного марафону, завданням якого було вивчення мов. Так, саме мов: української, англійської, а також мови жестів. Який підсумок? Є над чим працювати (особливо над новим українським правописом). Виконуючи завдання з англійської мови, розумієш, що в пригоді стають знання, отримані ще в школі. І знову ж – є до чого прагнути. На останок – мова жестів. Найскладніше завдання. Але ж не спробуєш – не дізнаєшся. Тож, працюємо далі!», – підсумовує Пасько Світлана Григорівна. Що ж, тут і додати більше нічого. Рухаємося далі, вперед, до фінішу!
