Урок краєзнавства

«Журлива музика століть на звук душі моєї ллється...Полтавський Арбат»

Підготувала, Посмітна С.В., учитель історії Полтавської гімназії № 21

Мета:

• ознайомити учнів із цікавою історією головної вулиці обласного центру, Полтавського Арбату, із різними версіями походження її назви;
• запросити дітей подивитися на знайомі місця новим поглядом, виховуючи почуття любові до рідного міста – колиски української духовності, його найяскравіші, найчіткіші вулиці міста;
• формувати національну свідомість, гордість за великих предків, що створенли і розбудували головну вулицю міста;
• ознайомити учнів з полтавськими особистостями, професіоналами своєї справи, знавцями різних сфер розвитку рідного міста та його головної вулиці;
• виховувати в учнів любов до рідного краю, приділивши увагу взаємозв"язку історії і сучасності.

Наш край нерідко війни руйнували,
Та він не зронить вічної краси.
І промовляють вулиці Полтави
до ти, хто чує давні голоси.

Як прилітає з вирію лелека
До витоків, до Ворскли берегів,
Твої сини, хоч буде їм нелегко,
Повернуться колись з чужих країв.

Їм не забути смак води  і хліба,
І не забути квітнучі сади...
Як не вони, онуки їх приїдуть,
повернуться з усіх усюд сюди.

Але не всі в світах шукали долі,
На чужині вели своє життя.
Були і ті, хто день за днем поволі
Плекали місто, як своє дитя.

Ми вдячні будемо за те довіку,
Що зберегли в лихі часи від бід.
Хто дав в Полтаві два крила великі
І підійма, як птаха, у політ.

Форма проведення: краєзнавча вітальня.

План проведення:

1. З історії Полтавського Арбату:

• Перший історик: перша забудова вулиці.
• Краєзнавець: вулиця на початку 20-го столітті.

2.  Постають із руїни храми,
Чути благовіст – передзів...

• Культові споруди – розповідь фотографів.

3. Грає життя мелодію на золотій струні.

• Музиканти про вулицю ( А.Лихошвай, О.Чухрай).

4. Архітектурний ансамбль світового значення.

• Розповідь архітектора.
• Перегляд фрагменту відеофільму "Кругла площа".

5.  Плекали місто як своє життя.

• Виступ журналістів

6.  Поезія – то їх духовна сила

• Виступ поетес М.Бойко та Г.Вовченко.

7. Я примножу святе і вічне.

• Виступ художників.

8. Журлива музика століть на звук душі моєї ллється...

• Виступ мистецтвознавця про архітектурні споруди Полтавського Арбату.

Хід проведення.
Звучить пісня "Земле рідна моя" муз.Г.Левченко, слова М.Бойко.

Вчителя: Сьогодні ми хочемо перегорнути ще одну сторінку історіїї нашого міста. Для національного та духовного відродження України важливе значення має те, як ми знаємо своє рідне місто, його минуле, історію його вулиць, парків, площ. Тому не можна лишатись байдужими, потрібно цікавитись і вивчати минуле краю, бо без минулого немає майбутнього.

Учень 1: Неповторна магія вулиць,
Ними рідко хто поспіша.
Рідне місто мені всміхнулось,
У Полтави ніжна душа...

Учень 2: Ми закодували у свою генетичну пам"ять імена зодчих, митців. Оце й усе, що залишилося від часу, але саме це є основою духовності мови речей, які непідвладні часу. І яка б кон"юнктура не вирувала на політичній арені, як би не тиражувалося графоманство і комп"ютерна музика – все це на коротку мить. Залишається лише справжнє – глибоке, виразне, послідовне, світле, людяне, як у політиці, так і в мистецтві.

Учень 3: Але не всі в світах шукали долі,
На чужині вели своє життя.
Були і ті, хто день за днем, поволі
Плекали місто, як своє дитя.

Учень 4: Ми вдячні будемо за те довіку,
Що зберегли в лихі часи від бід.
Хто дав Полтаві два крила великі
І підійма, як птаха, у політ.

Звучить пісня "Моя рідна Полтава" муз.О.Чухрая, слова М.Бойко.

Учень 1: У нас в гостях наші видатні краяни: поетеси М.Бойко та І.Вовченко, композитори О.Чухрай та пісняр А.Лихошвай, фотографи А.Д.Улицький, С.І.Бабенко, архітектор та художник К.Скалацький, журналіст В.Посухов, краєзнавець О.А.Білоусько, археолог О.Супруненко.

Учень 2: Рідне місто моє, ти як
Сад навесні яблуневий,
Твої вулиці й площі
Не можна ніколи забудь:
Тут історії слід, що для
Тебе творив людський геній,
І залишив для тебе нелегкий
Та проторений путь.

Учень 3: Рідне місто моє,
Тут співала пісні Чураївна,
Котляревський свою "Енеїду"
Безсмертну творив,
Мила Ворскла несе свої води,
Як і пісня чарівна
І Наталку – Полтавку Петро
Щирим сердцем любив.
Учень 4: Не злякала тебе ані шведів,
Ні німців навала,
Відродилась з руїн
І як сад розцвіла.
Я люблю тебе серцем
Усім, моя рідна Прлтаво,
Скільки радості й щастя
Мені ти дала.

Звучить пісня "Полтаво моя" муз.Г.Рагуліна, слова М.Бойко.

Вчитель: Слово надається історику та археологу О.Супруненко, який розповідає про виникнення Олександрівської вулиці ( матеріал знаходиться у посібнику – Історія Полтавського краю:"Минуле і сучасне Полтавського Арбату" // Федоренко Ю., Цвіркун В., випуск 23, с.7-11.

Учень 1: На знак любові й справ святих,
Що в цім краю вершились,
Людей чимало видатних
Полтаві прислужились.

Учень 2: Захаров,Тома де Томон,
Кваренгі, Вороніхін
Вели архітектурний тон
У місті нашім тихім.

Учень 3: І Гоголь, глібов тут були,
І Щіпкін знаменитий,
Що славу краю принесли
В яскраві творчі миті.

Учитель: Слово надається краєзнавцю О.А.Білоусько, який розповідає про розвиток вулиці напротязі 20-го століття ( посібник с.12-17).

Учень 4: І сивих пам"ятників грань.
Історії коріння
Єнає пам"ять і печаль,
І дійсність, і видіння.

Учень 1: Про культові спроруди вулиці Жовтневої розповідають фотографи С.І.Бабенко та А.Д.Улицький ( посібник с.18-23).

Учень 2: Грає життя мелодію,
Нотами стали дня...
Мукою й насолодою –
Музика є в мені!
Прозою не закінчився
Жоден мій будній день.
Вже назавжди освідчився
Голос мій до пісень...
Долею ми не скорені,
Пісня й моя душа...
Вічномуй неповторному
Вірити поспішай;
Вірою і надією
Сповнять наш світ пісні
Грає життя мелодію
На золотій струні!

Про свою творчість присвячену рідному місту та Полтавському Арбату розповідають композитор О.Чухрай та пісняр А.Лихошвай.
Звучить пісня "Пісенні крила" муз. В.Литвиненка, слова М.Бойко.

Учень 3: Будівлі-красені зростуть
Вкруг Монумента Слави,
Із центру розпочнеться путь
Оновлення Полтави.

Учень 5: Буде заснований театр,
Бульвари ляжуть чисті,
Величний пам"ятників ряд
Появиться у місті.

Учень 6: Воно знайде своє лице,
І буде вже віднині
Одним з найкращих місто це
На нашій Україні.

Про архітектурний ансамбль світового значення розповідає міський архітектор ( посібник с.30-32).

Учень 1: Народ ту пору непросту
І досі пам"ятає,
Недарма в Корпуснім саду
Орел увись злітає,
Крилами простір обійма
І, як пересторогу,
У дзьобі госторму трима
Віночок перемоги.

Учитель: Пропоную переглянути фрагмент відеофільму "Кругла площа".

Учень 2: В ясній когорті славних міст,
Легка і величава,
Розкрилилась на повний зріст
І лагідна Полтава.

Прославь її славетний путь
До справ нових, роботи,
Бо гарні люди в ній живуть
І щирі патріоти.

Звучить пісня "Чураївна" муз.О.Крюкової, слова М.Бойко.

Слово надається журналісті В.Посухову, який розвовідає про цікаві літературні твори, присвячені Полтавському Арбату.

Учень 3: Поезія – моя духовна сила,
Та, що в душі багаття запалила,
Своїм нев"янучим словесним чаром
Горить у серці благотворним жаром.
Слово надається полтавським поетесам М.Бойко та Г.Вовченко, вони виступпають с власними доробками, присвяченими рідному місту та його вулицям.

Учень 4: Неквапливі, статечні алеї
Із громами каштанових грон,
Тих, що ловлять проміння веселе
У полон до листочків – долонь.

Слово надається полтавському художнику К.Скалацькому, який розповідає про творчі доробки митців, присвячені Потлавському Арбату та рідному місту.

Звучить пісня "Полтаво, моя любов" муз.С.Базавлук, слолва М.Бойко.

Учень 5: Як прилітає з вирію лелека
До витоків, до Ворскли берегів,
Твої сини, хоч буде їм нелегко,
Повернуться колись з чужих країв.
Їм не забути смак води і хліба,
І не забути квітнучі сади...
Як не вони, онуки їх приїдуть,
Повернуться з усіх усюд сюди.

Слово надається мистецтвознавцю В.Ханко. Його розповідь присвячена найвидатнішим архітектурним спорудам та площам вулиці Жовтневої.

Учень 1: Ти приходь сюди
Із важких доріг
Та цілющої спий води,
Щоб в душі своїй
Рідний край беріг,
Де б по світу не ходив.

Учень 2: Вона знайде своє лице,
І буде вже віднині
Одним з найкращих місто це
На нашій Україні.

Учень 3: То храм осяяний встає,
То школа промениста –
Батьки дбайливі, видно, є
Біля керма у міста.

Звучить пісня "Любе місто моє" муз.О.Крюкової, слова М.Бойко.

Учитель: В історичній пам"яті наших земляків зберігаються славні сторінки минулого, успадковані традиції, великі діяння предків. Завдяки історічній пам"яті ми входимо в сучасне, а майбутнє ніби вгадується в минулому, поєднується з ним. Ми з вами – нащадки тих, які покрили себе славою, а тому повинні примножити цю славу. Історічна пам"ять створює підвалини для національної совісті.

Учень 4: Але нині, моя Полтаво,
Ти ще більше дивуєш світ –
Діадемою слави стали
Одинадцять твоїх століть!
Постають із руїни храми,
Чути благовіст – перездвін...
І молитвами, і піснями
Люди шлють тобі свій уклін.
Я примножу святе і вічне,
Повернуся з усіх доріг...
Будь окрилена і велична,
О, Полтаво, мій оберіг.