«ЗІРКОВИЙ ВИПУСКНИЙ: ПІДВЕДЕННЯ ПІДСУМКІВ ВЕСНЯНОГО МЕТОДИЧНОГО МАРАФОНУ – 2020»

«І кожен фініш – це, по суті, старт…», – саме цими словами Ліни Костенко розпочала свої враження, підсумовуючи проходження освітнього марафону, Майя Дмитрівна Гаврись. Дійсно, дев’ять тижнів навчання, теорії та практики, промайнули швидко. «На початку марафону здавалося, що неможливо буде витримати такий шалений ритм, бо ж і уроки, і підготовка домашніх завдань учням, і освоєння нових програм, а ще й підвищувати свій фаховий рівень потрібно. А пролетіло дев’ять тижнів і особисто я сказала собі: «Ти змогла! Ти зробила! Ти можеш!». І уроки вела, і домашні готувала дітям та перевіряла, і завдання марафону виконувала, і самоосвітою займалася, ще й «білою вороною» встигла побути. А ще – навчилася розподіляти час на роботу і сім’ю, не забуваю про здоров’я, позитивні емоції», - ділиться емоціями Марина Сергіївна Ващенко. А Бендес Надія Олександрівна додає: «Ми справились, а значить - великі молодці. Завдяки корисній зайнятості не було часу на непотрібні думки в період карантину».
Саме такі слова звучали напередодні «Зіркового випускного», який пройшов для всіх марафонців в режимі онлайн. Незвично й цікаво було спостерігати випускників та випускниць – освітян, які, перебуваючи вдома, за екранами гаджетів, ділилися своїми враженнями, емоціями, і звичайно ж, отримували сертифікати про подолання педагогічної дистанції. Розпочалося свято із спогадів: завдяки модераторам марафону всі пригадали, з чого все починалося і, гортаючи щотижневі сторінки, поностальгували за минулим. Потім – нарешті дізналися імена таємних друзів, які протягом всього марафону робили приємні сюрпризи та несподівані подарунки. Познайомилися з аналітикою групи в Facebook, де щодня публікували завдання та в коментарях до них марафонці звітувалися про їх виконання. Виявилося, що за дев’ять тижнів таких завдань було аж 161 (разом з теорією вмістилися в 283 публікації), індивідуальних реакцій на них 1353, а коментарів – рівно 3000! Зрештою, всі учасники та учасниці освітянського марафону отримали сертифікати про подолання педагогічної відстані, розмір якої залежав від кількості виконаних завдань та смайлів, зароблених за весь період навчання. Родзинкою випускного стало вручення особливих відзнак у різних номінаціях – в залежності від рівня складності, креативності та умов проходження дистанції. І на завершення, граючи в гру «Правда чи чашка?», марафонці за чашкою улюбленого напою передали естафету сусідам по «віконечку» програми Zoom та поділилися своїми емоціями та побажаннями.

«Думалося, що матимемо одне завдання, яке будемо виконувати протягом тижня, або хоча б одне на день. З цікавістю очікували перше, та відразу взялися його виконувати. Та не так сталося, як гадалося. Щойно ми виконали перше завдання, як прийшло друге. Поки роздумували та втілювали отримане друге, як нас уже сповіщали про нове… Тож всі наступні дні перетворилися на справжній марафон зі своїми радісними моментами та складнощами. До того ж, неочікувано розпочався карантин, який ще більше ускладнив наш шлях. Але ж ми, вчителі, не звикли відступати, тому вперто рухалися вперед», - не може зупинитися, емоційно розповідаючи колегам про свої марафонські перепони Світлана Володимирівна Мілько. І з сумом додає: «Пролетіли дев’ять тижнів нашого забігу, нашого навчання та професійного зростання. Позаду всі випробування. Та головне – з нами залишиться наше спілкування, наш позитив, наші знання, бажання змінюватися самому та змінювати на краще майбутнє наших учнів».

«На цій дистанції кожен учасник обрав свій темп, тому, гадаю, такий максимум знань і отримав. Особисто для мене, це старт для вирішення запланованого, яке обов’язково стане реальністю завдяки отриманим знанням. Хоча педагогічна валіза складається із чималенького багажу літ, але не стати учасником марафону я просто не змогла б. Дев’ять тижнів, на перший погляд, великий термін, а як виявилося - це мить, яка допомогла витримати карантинний період і надала можливість здобути нові знання. За час проходження марафону є можливість озирнутися на свої здобутки і вміння, зрозуміти важливість набутих знань для подальшого професійного зростання. Відчуття фінішу немає. Є відчуття старту. Моменти марафону скоро стануть історією, позитивною, надихаючою робити наступні кроки щодня. Попереду багато нового! Продовжую жити в стилі марафону: мотивація, усвідомлення, дія. Йдемо вперед, крок за кроком!», - завершує Майя Дмитрівна Гаврись. Не можемо з нею не погодитися. Весняний марафон завершився, попереду – тривалі канікули, а вже у вересні плануємо наступний освітній десант – з новими учасниками, цікавими завданнями та креативом. До нових зустрічей!