• депресивні стани;
  • аутоагресія (самоушкодження);
  • суїцидальні прояви;
  • явні фізичні ушкодження та (або) ознаки поганого самопочуття (нудота, головний біль, кволість тощо);
  • намагання приховати травми та обставини їх отримання;
  • скарги дитини на біль та (або) погане самопочуття; пошкодження чи зникнення особистих речей; вимагання особистих речей, їжі, грошей; жести, висловлювання, прізвиська, жарти, погрози, поширення чуток сексуального (інтимного) характеру або інших відомостей, які особа бажає зберегти в таємниці;
  • наявність фото-, відео- та аудіоматеріалів фізичних або психологічних знущань, сексуального (інтимного) змісту;
  • наявні пошкодження або зникнення майна та (або) особистих речей.

1.4. До булінгу (цькування) в закладі освіти належать випадки, які відбуваються безпосередньо в приміщенні закладу освіти та на прилеглих територіях (включно з навчальними приміщеннями, приміщеннями для занять спортом, проведення заходів, коридорами, роздягальнями, вбиральнями, душовими кімнатами, їдальнею тощо) та (або) за межами закладу освіти під час заходів, передбачених освітньою програмою, планом роботи закладу освіти, та інших освітніх заходів, що організовуються за згодою керівника закладу освіти, в тому числі дорогою до (із) закладу освіти;
1.5. Ознаками булінгу (цькування) є систематичне вчинення учасниками освітнього процесу діянь стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи та (або) такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, в тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, а саме:

  • умисне позбавлення їжі, одягу, коштів, документів, іншого майна або можливості користуватися ними, перешкоджання в отриманні освітніх послуг, примушування до праці та інші правопорушення економічного характеру;
  • словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи;
  • будь-яка форма небажаної вербальної, невербальної чи фізичної поведінки сексуального характеру, зокрема принизливі погляди, жести, образливі рухи тіла, прізвиська, образи, жарти, погрози, поширення образливих чуток;
  • будь-яка форма небажаної фізичної поведінки, зокрема ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, завдання ударів;
  • інші правопорушення насильницького характеру.

1.6. Суб’єктами реагування у разі настання випадку булінгу (цькування) в закладі освіти (далі – суб’єкти реагування) є:

  • служба освітнього омбудсмена;
  • служба у справах дітей;
  • центр соціальної служби для сім’ї, дітей та молоді;
  • органи місцевого самоврядування;
  • керівник та інші працівники закладу освіти;
    засновник (засновники) закладу освіти або уповноважений ним (ними) орган;
  • територіальні органи (підрозділи) Національної поліції України.

Суб’єкти реагування на випадки булінгу (цькування) в закладі освіти діють в межах повноважень, передбачених законодавством та цим Порядком.

1.7. Суб’єкти реагування здійснюють заходи, спрямовані на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладі освіти згідно з Планом заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладі освіти;
1.8. Педагогічні (науково-педагогічні) та інші працівники закладу освіти у разі, якщо вони виявляють булінг (цькування), зобов’язані:
 вжити невідкладних заходів для припинення небезпечного впливу;
 за потреби надати домедичну допомогу та викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги для надання екстреної медичної допомоги;
 звернутись (за потреби) до територіальних органів (підрозділів) Національної поліції України;
 повідомити керівника закладу освіти та принаймні одного з батьків або інших законних представників малолітньої чи неповнолітньої особи, яка стала стороною булінгу (цькування).


2. Подання заяв або повідомлень про випадки булінгу (цькування) в закладі освіти

2.1. Учасники освітнього процесу можуть повідомити про випадок булінгу (цькування), стороною якого вони стали або підозрюють про його вчинення стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи та (або) такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу або про який отримали достовірну інформацію, керівника закладу освіти або інших суб’єктів реагування на випадки булінгу (цькування) в закладі освіти;
2.2. У закладі освіти заяви або повідомлення про випадок булінгу (цькування) або підозру щодо його вчинення приймає керівник закладу;
2.3. Повідомлення можуть бути в усній та (або) письмовій формі, в тому числі із застосуванням засобів електронної комунікації;
2.4. Подання та розгляд заяв про випадки булінгу здійснюються відповідно до Законів України «Про освіту», «Про звернення громадян», зокрема з урахуванням конфіденційності;
2.5. Керівник закладу освіти у разі отримання заяви або повідомлення про випадок булінгу (цькування):

  • невідкладно у строк, що не перевищує однієї доби, повідомляє територіальний орган (підрозділ) Національної поліції України, принаймні одного з батьків або інших законних представників малолітньої чи неповнолітньої особи, яка стала стороною булінгу (цькування);
  • за потреби викликає бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги для надання екстреної медичної допомоги;
  • повідомляє службу у справах дітей з метою вирішення питання щодо соціального захисту малолітньої чи неповнолітньої особи, яка стала стороною булінгу (цькування), з’ясування причин, які призвели до випадку булінгу (цькування) та вжиття заходів для усунення таких причин;
  • повідомляє центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді з метою здійснення оцінки потреб сторін булінгу (цькування), визначення соціальних послуг та методів соціальної роботи, забезпечення психологічної підтримки та надання соціальних послуг;
  • відповідно до заяви або звернення видає наказ про проведення розслідування із визначенням уповноважених осіб;

2.6. Для прийняття рішення за результатами розслідування директор скликає засідання комісії з розгляду випадку булінгу (цькування) (далі - Комісія) не пізніше ніж упродовж трьох робочих днів з дня отримання заяви або повідомлення;
2.7. Склад Комісії затверджується наказом директора закладу на певний навчальний рік;
2.8. До складу Комісії входять директор, заступники директора, педпрацівники, практичний психолог (соціальний педагог), до участі в засідання залучаються (за згодою) батьки постраждалого та булера, інші зацікавлені особи;
2.9. У разі, якщо Комісія визнала, що це булінг (цькування), а не одноразовий конфлікт чи сварка, тобто дії носять систематичний характер, директор повідомляє до уповноважених підрозділів органів Національної поліції (ювенальна превенція) та Службу у справах дітей з повідомленням про випадок булінгу (цькування);
2.10. У разі, якщо Комісія не кваліфікує випадок як булінг (цькування), а постраждалий не згодний з цим, то він може одразу звернутися до органів Національної поліції України із заявою, про що керівник закладу освіти має повідомити постраждалого;
2.11. Рішення Комісії реєструються в окремому журналі, зберігаються в паперовому вигляді з оригіналами підписів усіх членів Комісії;
2.12. Комісія з розгляду випадків булінгу (цькування) діє на основі Положення про комісію з розгляду випадків булінгу (цькування) у закладі;
2.13. Якщо випадок (булінгу) цькування був єдиноразовим, питання з налагодження мікроклімату в дитячому середовищі та розв’язання конфлікту вирішується у межах закладу освіти учасниками освітнього процесу;
2.14. Заява складається у довільній формі на ім’я директора або особи, яка його тимчасово замінює. У заяві вказуються обставини, за яких вчинено булінг (цькування), особи, які були присутні та прізвище булера;
2.15. Директор закладу за будь-якого рішення комісії з розгляду випадків булінгу (цькування) забезпечує виконання заходів для надання соціальних та психолого-педагогічних послуг здобувачам освіти, які вчинили булінг (цькування), стали його свідками або постраждали від булінгу (цькування).

3. Відповідальність осіб, причетних до булінгу (цькуванню)

3.1. Згідно з КУпАП булінг (цькування) учасника освітнього процесу тягне за собою накладання штрафу від 50 до 100 неоподаткованих мінімумів, або від 20 до 40 годин громадських робіт;
3.2. Якщо булінг (цькування) вчинено групою осіб або повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, штраф становитиме від 100 до 200 неоподаткованих мінімумів або громадські роботи на строк від 40 до 60 годин;
3.3. Булінг (цькування), вчинений неповнолітньою особою, тягне накладення штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють;
3.4. Неповідомлення директором уповноваженого підрозділу органів Національної поліції України про випадки булінгу (цькування) учасника освітнього процесу тягне за собою накладення на нього штрафу від 50 до 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк до 1 місяця з відрахування до 20 % заробітку.