..Не вій, вітре, з України на чужії доли.
Вже не будемо щасливі, веселі ніколи.
Не вій, вітре, з України, не плоди отруту.
Маємо ми всенародну, всепланетну смуту.
Ніна Гнатюк
26 квітня 1986 року. Ця дата чорною фарбою закарбувалася в історії України. Спокійне життя сотень тисяч українців та страшна ніч змінила назавжди. І ось вже 35 років ми відчуваємо на собі наслідки тієї страшної катастрофи. Десятки версій, зняті документальні та художні фільми, створено десятки програм, завдяки яким намагалися з'ясувати, що ж саме сталося. Та, на жаль, що б сьогодні не вказувало на причини трагедії, це вже не поверне до життя тих, хто ціною власного життя, подарував нам можливість жити на чудовій українській землі.
26 квітня у гімназії пройшли уроки пам’яті, присвячені цій сумній події. Учні говорили про причини аварії, про поділ життя багатьох людей на «до» та «після», про людський фактор і дії в різних ситуаціях, про значні екологічні наслідки аварії на ЧАЕС не лише для України, а й для всього світу.
Шановні ліквідатори! Ми низько вклоняємося вам і щиро дякуємо за самовідданність, за те, що, ризикуючи власним життям та здоров'ям, врятували життя мільйонів, і не тільки українців. Будьте здорові!
Дякуємо класним колективам 3-А, 7-Б, 5-А, 5-Б, 8-В, 9-А, 10-А, 8-А класів за активну життєву позицію!